Згідно з Угодою про асоціацію, Європейський Союз вимагає від України покращити умови для ведення малого і середнього бізнесу. «Галицький кореспондент» опублікував цикл матеріалів, де на прикладі нашого регіону показано, як виконуються ці зобов’язання. Підсумувавши їх, можна зробити висновки: перші кроки на шляху до ЄС зроблено, втім роботи ще багато.

Принципи хартії, або чого хоче бізнес від влади

Європейська хартія малих підприємств визначає мале підприємництво як кістяк економіки. Про економічне зростання можна говорити лише тоді, коли бізнес перебуває в центрі уваги держави та суспільства. В Акті малого бізнесу зазначено, що збереження та розширення малого підприємництва є основою економічного благополуччя громадян країни і національної безпеки.

У цьому акті визначено 10 базових принципів, на яких ґрунтується політика країн-членів ЄС щодо малого підприємництва. З них випливає, що завдання уряду – захищати малий бізнес, сприяти його розвитку, спрощувати бюрократичні процедури, переводити всі сервіси в режим онлайн. Отже, з’ясуємо детальніше, наскільки успішно всі ці принципи втілюються на Івано-Франківщині.

1. Навчання та професійна підготовка для підприємництва

У багатьох країнах Європи – Данії, Естонії, Литві, Нідерландах, Швеції, Норвегії – працюють спеціальні стратегії і комплексні підходи щодо розвитку освіти у сфері підприємництва. А в інших – цей напрямок освіти належить до національних стратегій навчання, які діють протягом цілого життя. Суть у тому, що країни прагнуть навчити своїх жителів бути підприємцями, бо їм це вигідно, адже це призводить до зростання економіки, ВВП, рівня життя тощо.

В Україні ж наразі немає державної стратегії, спрямованої на ґрунтовну підготовку майбутніх підприємців ще зі шкільної лави. Держава не приділяє значної уваги цьому питанню і не вирішує його комплексно, і Івано-Франківщина не є винятком. Втім на допомогу приходять місцеві ініціативи – як від органів місцевого самоврядування, так і від університетів та приватних освітніх закладів.

Вже понад рік у Франківську діє бізнес-школа «Creators». Це проект для підлітків, який допомагає їм розвиватися, виявляє сильні сторони, дає потрібні знання і допомагає втілювати в життя різноманітні бізнес-проекти. Підприємництву дітей навчають тренери – підприємці-практики або громадські активісти. Схожий проект є і в Центрі розвитку підприємництва «Бізнес-інкубатор».

Тримісячні курси проводять в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. У програмі – аналіз ринку та створення реальних бізнес-кейсів, актуальних для Прикарпаття, лекції і консультації. Крім того, для військовослужбовців та учасників АТО діє програма «Підприємництво для сталого розвитку» в рамках міжнародного проекту «Україна-Норвегія».

Підсумок: Всеохоплюючої державної стратегії освіти для підприємництва в Україні, та зокрема на Івано-Франківщині, на відміну від країн ЄС, немає. Однак є багато ініціатив на місцевому рівні, які допомагають вирішити проблему.

2. Дешевше та швидше відкриття нової компанії

У більшості країн Європи зараз відкрити свій бізнес досить просто. За останніх 12 років, згідно з Директивою про послуги, більшість бюрократичних процедур була спрощена чи ліквідована. Це призвело до того, що такі країни ЄС, як Данія, Естонія, Литва, Латвія та Німеччина, займають місця у топ-20 міжнародного рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business 2018.

Україна ж у цьому рейтингу розташована на 76-му місці – це означає, що певні успіхи в цій сфері є, але треба й надалі спрощувати бюрократію. У 2016 році ухвалили новий закон про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. По всій країні почали відкриватися Центри надання адміністративних послуг, які працюють за принципом «єдиного вікна».

До прикладу, однією з найпоширеніших послуг Івано-Франківського ЦНАПу є реєстрація фізичної особи-підприємця. Відкриття ФОПа є безкоштовним і швидким, для нього потрібні лише паспорт та ідентифікаційний код, і процедура займає до 15-ти хвилин. Дещо складнішою є процедура реєстрації юридичної особи. Однак якщо підготувати статут і прийти до ЦНАПу особисто, то можна зареєструвати свою компанію за годину. Такі ж послуги надають у всіх райцентрах Прикарпаття, а ще – у деяких ОТГ.

За словами івано-франківських юристів, всі ці процедури за останні три роки були суттєво спрощені. Зареєструватися як підприємець на Прикарпатті наразі дійсно дуже легко. Закрити бізнес дещо важче, але якихось суттєвих проблем тут теж немає.

Підсумок: Процедури з реєстрації приватного бізнесу на Прикарпатті за останні роки суттєво спростилися, і стати підприємцем зараз набагато легше, аніж до початку євроінтеграційного руху України. У цій сфері найбільша заслуга належить Верховній Раді, яка ухвалила відповідні закони, та Міністерству юстиції, яке втілює їх у життя.

3. Удосконалення законодавства та регулювання

Європейський Союз активно усуває всі адміністративні бар’єри для підприємців, створюючи єдиний економічний простір з простими і зрозумілими правилами. Цьому суттєво сприяють центри допомоги бізнесу, які працюють за принципом «єдиного вікна» для всіх послуг. Перед впровадженням будь-яких змін для малого бізнесу в ЄС проводять аналіз регуляторного впливу, втілюючи в життя принцип «спочатку думай про малих».

В Україні також проводять аналізи регуляторного впливу – їх методика затверджена постановою Кабміну. А з 2015 року уряд ще й запровадив обов’язковість проведення такого аналізу. М-тест дає змогу ще на початку проектування регуляцій визначити, яке навантаження вони нестимуть для бізнесу і витрати підприємців на виконання нових вимог.

Втім на практиці ситуація у цій сфері на Івано-Франківщині залишає бажати кращого. Завідувач сектору Державної регуляторної служби в області Андрій Соболевський запевняє: ситуація щодо регуляції малого бізнесу в Івано-Франківську зараз дуже погана. Він каже, що практично до всіх прийнятих міською владою регулювань є зауваження, а майже половина – відверто суперечить законам України.

З цією думкою не згоден заступник міського голови Богдан Білик, який вважає, що умови для бізнесу в Івано-Франківську нормальні та адекватні. А от підприємці дійсно скаржаться на надто велику кількість обмежень, іноді – вигаданих штучно.

Сергій Чирва – громадський активіст та представник Івано-Франківської обласної організації підприємців, роботодавців та орендарів – переконує, що міська влада чинить тиск на бізнес найрізноманітнішими способами, не даючи підприємцям спокійно працювати.

Один із прикладів – історія підприємця Юлії Ястріб. Її оштрафували начебто за порушення закону «Про рекламу». На жінку наклали штраф, який вона успішно оскаржила в суді, адже нічого не порушила. Але вивіски її магазину комунальники за той час встигли демонтували, і жодної компенсації вона за це так і не отримала.

Підсумок: Законодавчі ініціативи щодо адекватного регулювання бізнесу в Україні є, але ситуація з цим «на місцях», зокрема в Івано-Франківську, далека від ідеалу. Підприємці звинувачують місцеву владу у надмірному тиску, а посадовці натомість це заперечують і запевняють: умови для ведення бізнесу хороші.

4. Наявність кваліфікації

В Європі розуміють важливість такого напрямку освіти, як підготовка кадрів для бізнесу і виробництва. Тож освітою робітників займаються ще зі шкільної парти. Робочі професії вважають престижними, а навички підприємництва та роботи руками прищеплюють з раннього віку. Загальні знання з бізнесу та підприємництва викладають на всіх навчальних рівнях – від шкіл до професійно-технічних навчальних закладів й університетів.

В Україні, якщо говорити про сферу підготовки кадрів для бізнесу, є дві основні проблеми. Це нестача робочої сили та низький рівень престижності робітничих професій. Уявлення молоді про роботу знівелювалося, а основним важелем впливу є заробітна плата – яка також не завжди конкурентна. Все менше молоді хоче вчитися на механіків, слюсарів чи перукарів, а ті, хто отримав освіту, не завжди працюють за спеціальністю.

Івано-Франківськ, як і Україна, страждає через брак робочих рук – як молоді фахівці, так і досвідчені робітники їдуть на заробітки до інших країн. Проблему з кадрами відчувають практично всі підприємства, які не можуть запропонувати працівникам зарплату на рівні тієї, яку можна отримати за кордоном.

Крім того, навчальні заклади часто випускають менше працівників, ніж їх потребує бізнес. Підприємствам потрібні водії, кондитери, кравці, слюсарі, не вистачає навіть офіціантів та барменів. Також на роботу завжди потрібні працівники комунальної сфери.

Підсумок: Важливість навчання кваліфікованих кадрів для бізнесу розуміють як в Європі, так і в Україні. Однак на Прикарпатті ця проблема постає з іншого боку: трудова міграція до країн ЄС, як-от Польща та Чехія, часто залишає місцевий бізнес без працівників.

5. Поліпшення доступу в режимі онлайн

У рамках імплементації Директиви про послуги у країнах ЄС створили Єдині центри, де можна пройти практично всі адміністративні процедури в режимі онлайн. Це реєстрація бізнесу, видача ліцензій та дозволів, оформлення працівників, отримання довідок від податкових служб, легкий доступ до всіх необхідних законів та правил тощо. Зараз у Європі налічується 30 таких центрів. Їх ефективність щорічно перевіряють та аналізують.

В Івано-Франківську вже вісім років працює Центр надання адміністративних послуг. Установа зараз розвивається у двох напрямках: наближення адміністративних послуг до громадян, зокрема до бізнесу, та використання сучасних інформаційних технологій.

Однією з найпоширеніших послуг ЦНАПу є реєстрація фізичної особи як підприємця. Це можна зробити як напряму, так і в режимі онлайн. Для реєстрації через інтернет, крім паспорта і ідентифікаційного коду, потрібен ще електронний цифровий підпис. Його можна зробити у будь-якому банку.

Зараз в івано-франківському ЦНАПі доступно 47 адмінпослуг і сервісів, які можна замовити онлайн. Крім того, основні послуги можна замовити онлайн в будь-якому центрі надання адмінпослуг на території області. Вони є в кожному районному центрі, а також вже відкрились у деяких ОТГ.

А якщо підприємець, наприклад, займається торгівлею виробами ручної роботи і хоче взяти участь у якомусь із численних фестивалів чи ярмарків Івано-Франківська, заявку на участь також можна подати онлайн. Це дуже зручна новація, яку схвально оцінили у колах малого бізнесу.

Підсумок: Україна успішно імплементує передовий європейський досвід онлайн-сервісів для бізнесу. На Прикарпатті зараз цілком реально зареєструвати свій бізнес, зайшовши зі смартфона на сайт ЦНАПу та вибравши відповідний розділ на ньому. Можна отримати і інші послуги – теж в режимі онлайн.

6. Більша вигода від єдиного ринку

Для підтримки малого і середнього бізнесу та його здатності торгувати на зовнішніх ринках ЄС пропонує кілька дієвих інструментів. Це програми, які допомагають знайти партнерів, реалізувати власні товари і послуги, залишатись на хвилі бізнес-новацій. Однією з ключових програм у цій сфері є «COSME» – «Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу». Її бюджет – 2,3 мільярда євро.

Зона вільної торгівлі відкрилася для українського бізнесу з січня 2016 року. Українському бізнесу доступно близько 900 мільйонів євро – це грантові кошти, які Європа спрямовує на експортну та інноваційну діяльність. «COSME» відкриває для українського бізнесу як фінансові потоки, наприклад, європейські тендери, так і освітні можливості.

В Україні вже є приклади проектів, виграних у рамках програми СOSME – наприклад, проект EEN-Ukraine, який надає доступ для інноваційних організацій та бізнесу до Європейської мережі підприємництва. На Прикарпатті членом Консорціуму EEN є Івано-Франківська торгово-промислова палата. Її віце-президент Ігор Бартків розповідає: незважаючи на те, що програма відома українському бізнесу вже декілька років, підприємці з Івано-Франківщини наразі не поспішають реєструватися в системі. Причиною цього він вважає специфічну ментальність.

«Я не люблю про це говорити, але так і є – наші бізнесмени прагнуть швидких грошей. Розуміння стратегічного інвестування і планування, яке є на Заході, у нас поки що слабке. Підприємець хоче зареєструвати оголошення і вже завтра отримати пропозицію про співпрацю або навіть зразу гроші. Ми ж пояснюємо, що EEN спрямована на стратегічні речі, які плануються заздалегідь. Миттєвого ефекту може й не бути», – каже Бартків.

Підсумок: Європейські фінансові потоки відкриті для українського бізнесу, цьому сприяє низка міжнародних програм. Однак підприємці з Прикарпаття не завжди готові адаптуватись до нових умов і бачити ринок стратегічно.

7. Оподаткування та фінансові питання

В Євросоюзі розвинута система доступу підприємців до міжнародних фінансових програм, а кредитні ставки є досить низькими. В рамках програми EU4Business для підприємців також є можливість отримати грант на компенсацію 50% від вартості свого проекту за підтримки ЄБРР.

Отримати грант від ЄБРР досить просто і для українських підприємців, для цього треба лише відповідати основним вимогам. Бізнесмен має працювати більше двох років, мати штат працівників понад 10 людей. Також звертають увагу на такі речі, як не заплямована судами і скандалами ділова репутація. Для участі треба лише заповнити заявку ЄБРР, і якщо ваш бізнес відповідає вищезгаданим критеріям, то вам призначають зустріч із представниками банку.

Співвласниця та керівниця мувінгової компанії «Комфортний переїзд» Леся Поливода з Івано-Франківська виграла грант від Європейського банку реконструкції та розвитку. Її підприємство займається переїздами та перевезенням речей.

«Тоді компанії якраз потрібний був інтернет-портал із SRM-системою та внутрішнім інтернет-магазином і комунікацією з філіями в інших областях. Тож наш сайт – це результат співпраці з європейцями. Є можливість читати нас трьома мовами, замовити дзвінок та порахувати витрати на калькуляторі», – розповідає Леся Поливода.

Гроші від ЄБРР також отримав франківський підприємець Ігор Сусяк, який є засновником лабораторії «СІНТ-Майстер», що займається заправленням та ремонтом картриджів. Специфікою програми від ЄБРР, на яку він подавався, є підтримка вже наявного бізнесу. Європейський банк уклав угоду на суму 10 тисяч євро. Частину грошей витратили на консультації щодо покращення роботи підприємства, а решту вклали у програмне забезпечення.

Підсумок: У Європі є розвинута система фінансової і грантової допомоги малому бізнесу, до якої поступово включають і Україну. Підприємці з Прикарпаття можуть брати участь у цих програмах – і активно беруть. Все залежить лише від бажання самих бізнесменів розвиватися.

8. Посилення технологічного потенціалу малих підприємств

В Євросоюзі діє масштабна програма «Горизонт 2020» з фінансування науки та інновацій. Її загальний бюджет складає близько 80 мільярдів євро. Науковими розробками в різних сферах часто займаються університети. До прикладу, в Мюнхенському технічному університеті діють численні дослідницькі центри, які займаються інженерною справою, біотехнологіями, робототехнікою та фізикою напівпровідників. Наразі TUM підписав більше 1000 контрактів з партнерами у сферах науки та виробництва – і часто це якраз підприємства малого та середнього бізнесу, які цікавляться інноваціями.

Українські та прикарпатські вищі навчальні заклади наразі не мають настільки налагодженої схеми співпраці науковців та підприємців. Більше того, передові проекти у цій сфері часто впираються в бюрократичні перешкоди, адже наука має проблеми з реалізацією ідей на практиці.

Максим Карпаш, проректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, пояснює: прямої комерціалізації у виші, на жаль, фактично немає: «Якщо я, працюючи тут, щось винайшов і запатентував, майнові права на патент і винахід належать університетові. І коли хтось звертається до мене з пропозицією продати ліцензію, у держави зразу постає мільйон бюрократичних запитань. Тобто на паперах, в принципі, все можна, а насправді це одиничні випадки по Україні, і в Івано-Франківську такого нема жодного».

Якщо науковці з ІФНТУНГ хочуть продати свою розробку підприємству, для початку потрібно провести оцінку ринкової вартості цієї ідеї, схеми чи виробу. Процедура є доволі дорогою, і грошей на неї з фондів вишу, скоріш за все, не дадуть, адже немає ніяких гарантій, що розробку все-таки куплять. Крім того, через особливості українського оподаткування треба платити податки ще до отримання всієї суми за контрактом. На це гроші з фондів університету теж майже неможливо отримати.

«Будьмо реалістами: підприємство може просто домовитися з дослідником напряму. Власник скаже вченому: «Ти мені все розкажи і намалюй схему, а я тебе влаштую на роботу чи заплачу, скільки треба, і не буду зв’язуватись з університетом, витрачаючи час на забаганки держави». І я це навіть розумію – адже бізнес є бізнес, там все треба робити швидко», – говорить Максим Карпаш.

Підсумок: У сфері забезпечення бізнесу інноваційними розробками науковців Прикарпаття, як і вся Україна, дуже  відстає від Європейського Союзу. На заваді  стає відсутність державних стратегій в цьому напрямку, а також численні бюрократичні перешкоди.

9. Успішні моделі електронного бізнесу та найліпша підтримка малого бізнесу

Реалізація стратегії розвитку МСП в Європі опирається на принципи, описані в Акті з питань малого бізнесу. Одним із найважливіших моментів є створення сприятливого середовища для розвитку підприємництва. Мова у документі йде і про такі речі, як спрощення кредитування бізнесменів і податкового адміністрування, популяризація підприємницької культури та розвиток у людей відповідних навичок.

У рамках програми EU4 Business у 15 регіонах України відкрито Центри підтримки бізнесу. В Івано-Франківську такий центр функціонує на базі «Клубу ділових людей Україна». Там підприємців знайомлять з найкращими бізнес-практиками ЄС, а досвідчені тренери надають консультації.

За словами керівниці департаменту партнерства «Клубу ділових людей Україна» Оксани Кулеби, основна перевага Європи для українського бізнесу – дешеві кредити. Наприклад, у Польщі кредит можна отримати під 4%. Якщо бізнесмен доводить свою платоспроможність, проблем з цим не виникає. Прикарпатські підприємці іноді беруть кредити за кордоном і відкривають там компанії – адже відсотки значно нижчі, ніж в Україні, та й банкам Європи вони довіряють більше.

Івано-Франківська міська рада прийняла програму кредитування малого і середнього підприємництва, адже таких підприємств у місті – 99%. Підприємців мала відбирати спеціальна комісія. На це передбачили 850 тисяч гривень, але коштів у бюджеті так і не відшукали.

Обласна рада теж прийняла регіональну цільову програму розвитку малого та середнього підприємництва. На її реалізацію передбачено 7,6 мільйона гривень. Наразі по цій програмі надаються кредити для підприємців на вигідніших умовах, аніж просто у банках.

Підсумок: У Європі уряди підтримують малий та середній бізнес, дбаючи про те, щоб підприємець міг отримати доступний  і дешевий кредит. Україна та Прикарпаття до цього теж прямують, але через низку причин ситуація з кредитуванням далеко не європейська, та й ставки значно вищі.

10. Міцніше та ефективніше представлення інтересів малих підприємств

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом суттєво посприяла українським виробникам товарів, які користуються попитом. Як наслідок, за три роки Івано-Франківська область збільшила обсяг експорту товарів майже вдвічі.

З січня 2016 року просувати власний бізнес українцям допомагає зона вільної торгівлі між Україною та ЄС. Ця торгівельна угода спрямована на зменшення та скасування тарифів, які застосовуються сторонами щодо товарів, спрощення доступу до ринку послуг. Це дало можливість підприємцям стати відомими в ЄС та покращити якість товарів, адже європейський ринок – вимогливий. Вищі стандарти потребують значних зусиль, однак це нові знання, технології та можливості – і, звісно ж, суттєві прибутки.

Обсяги експорту з Прикарпаття за січень-липень 2018 року збільшилися в 1,7 раза. Найчастіше прикарпатські підприємства везуть товари до Румунії, Словаччини, Індії, Туреччини, Польщі, Чехії, Італії, Білорусі, Латвії та Російської Федерації – всього до 102-х країн світу.

Володимир Устинський, заступник начальника міського управління інтеграційного та економічного розвитку, пояснює: експорт, який колись був поширений на країни СНД, зараз охоплює Європу. Динаміка зростання цифр дійсно позитивна, і у наступні роки вона, скоріш за все, залишиться такою ж. Адже ринки Євросоюзу значно ширші і можуть принести набагато більше грошей тим, хто знає, що запропонувати вибагливим європейським покупцям.

Підсумок: Після підписання Угоди про асоціацію інтереси малих підприємств України тепер представлені і на європейському ринку. Щоправда, це означає як нові можливості, так і нові виклики для прикарпатського бізнесу, адже покупець у Євросоюзі – вибагливий.

Тарас ВОЛОШИН

Ця публікація підготовлена в рамках проекту «Просування реформ у регіони» за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю газети «Галицький кореспондент» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

Написати головному редакторові Тетяні Соболик: editor@gk-press.if.ua