Рак молочної залози: не пасувати перед хворобою

Статистика свідчить, що перше місце серед злоякісних новоутворень у жінок посідає рак молочної залози (РМЗ). У світі щорічно реєструють мільйон випадків цієї недуги. На жаль, не відстаємо у цьому і ми. В Україні, і в Івано-Франківській області зокрема, інтенсивність зростання захворюваності на РМЗ за останніх 10 років збільшилась удвічі і набуває випереджувальних темпів. Щороку в країні реєструють майже 16 тисяч жінок, хворих на рак молочної залози. Щорічно 20 жовтня відзначають Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози.

Як утворюється рак?

Надто багато причин, усунути які сьогодні вже дуже складно, можуть викликати це страшне захворювання. Для прикладу, до канцерогенних належать понад 2000 хімічних речовин, серед яких близько 30 – містяться в тютюновому димі.

Відомо, що людські органи і тканини складаються з дуже дрібних елементів, які називаються клітинами. Рак є хворобою цих клітин і полягає у порушенні їх розмноження (поділу). Якщо у здорових тканинах цей процес є впорядкованим і ретельно контролюється організмом, то злоякісні клітини стають «автономними» і починають ділитися безконтрольно, утворюючи пухлину. На відміну від злоякісних пухлин (раку), при доброякісних процесах клітини не поширюються за межі органа, в якому вони виникли. Проте при тривалому зростанні деякі доброякісні пухлини можуть перетворюватися на злоякісні. Доброякісні пухлини можна повністю видалити, тоді зазвичай вони більше не виникають.

Що стосується раку молочної залози, коли він поширюється за межі молочної залози, то злоякісні клітини можна виявити передусім у пахвових лімфатичних вузлах. У таких випадках є певний ризик, що ракові клітини могли поширитися і на відносно віддалені частини тіла – в інші лімфатичні вузли, а також у внутрішні органи, наприклад, легені, печінку та кістки.

Як виявити хворобу?

Найпоширенішими формами раннього виявлення раку є самообстеження молочних залоз, огляди лікарем, УЗД молочних залоз та мамографія (рентгенобстеження молочних залоз).

Чому ми щоразу наголошуємо саме на необхідності раннього виявлення раку? Річ у тому, що за такої умови набагато вища ймовірність повного одужання хворої, а крім того, треба зважати і на матеріальний бік питання – лікування на початковій стадії істотно дешевше і для хворої, і для суспільства, ніж на II чи III стадіях.

Медики, зокрема медичні генетики, виділяють так звані групи ризику – людей, в яких з різних причин припускають розвиток онкопатології органів репродуктивної системи.

Відомо, що 5-10% випадків раку молочної залози, яєчників та ендометрію є спадковими і їх розвиток пов’язаний з мутаціями в генах ВRСА1 і ВRСА2. Наявність раку молочної залози або яєчників чи матки у найближчих родичок дає підстави говорити про вищий ризик для інших жінок у сім’ї. Ймовірність захворіти для них удвічі більша.

В Україні, на відміну від розвинених країн, онкогенетичні дослідження з метою виявлення осіб-носіїв генів ВRСА1 і ВRСА2 проводять не всім. Тому всім жінкам, у родині яких були випадки захворювання на рак молочної залози, матки, яєчників, необхідно, починаючи від 28 років, щорічно проходити комплексне обстеження в мамолога та гінеколога. Тим паче, контингент таких осіб в Івано-Франківській області становить близько 40 тисяч.

Нині пильною повинна бути кожна жінка. Відомо, що в 75% хворих не виявлено факторів високого ризику захворювання. Однак доведено, що ризик виникнення патологічних процесів у молочних залозах пов’язаний насамперед із змінами стилю життя, особливо зі зміною репродуктивної поведінки жінок. Колись жінки народжували по 6-10 дітей, усіх їх годували грудьми. Тому зниження народжуваності є одним з факторів ризику захворювання молочних залоз.

Серед інших факторів розвитку захворювань молочних залоз – аборти, особливо до 17 років, ожиріння (при поєднанні з діабетом і гіпертензією – підвищує ризик втричі), пізні перші пологи, ранній початок менструацій, пізній клімакс, стреси, травми молочних залоз, систематичне куріння та вживання алкоголю, порушення функції печінки, фіброзно-кістозна мастопатія та інші захворювання молочних залоз.

Зрозуміло, що усунути всі фактори ризику важко, а часто і неможливо. Так само, як, скажімо, змусити жінок нині народжувати по 5-10 дітей. Але вплинути на перебіг захворювання можна, вчасно виявивши його.

Профілактичний огляд – реальний шанс для цього. Він дає можливість фахівцям вилікувати жінку у більш, ніж 80% випадків. Кожна друга жінка має ту чи іншу патологію молочних залоз. Охопити такий контингент дуже важко, хоча в багатьох країнах налагоджено скринінгову програму діагностики захворювання. Там не змушують йти до лікаря, але якщо людина не пройшла профілактичний огляд, її не допускають до роботи. Тому, наприклад, у США рак молочної залози виявляють на 30% частіше, ніж в Україні, проте переважно на ранніх стадіях. А чим раніше виявлено захворювання, тим більше шансів на одужання.

У нас же кількість організованого населення різко зменшилась, немає необхідної матеріальної бази навіть для проведення скринінгу. В області є лише п’ять сучасних мамографів, один із них – в КЗ «ПКОЦ». Тому з огляду на реалії сучасної української медицини нині багато чого залежить від культури і свідомості самих жінок. Але з власної ініціативи у клініку приходять одиниці.

 Самостійний огляд

Діагностувати захворювання молочної залози на ранніх стадіях можуть тільки фахівці – мамологи, онкологи. При цьому враховуємо, що ніхто не знає стану власних молочних залоз краще, ніж сама жінка, яка обізнана з методикою самообстеження. Статистика свідчить, що у 8 із 10 випадків захворювання в Україні виявляють жінки самостійно. Тому жінка, яка вміє правильно провести самодіагностику молочних залоз, уже озброєна проти раку.

До самоогляду треба ставитися як до звичайної гігієнічної процедури. Найкращий час для нього – перший тиждень після закінчення місячних, коли залоза найбільш доступна для обстеження. Жінкам у менопаузі необхідно вибрати та зафіксувати один із днів місяця для самообстеження. Воно складається з огляду білизни і молочних залоз. Потім проводиться пальпація молочних залоз стоячи і лежачи. Найкраще проводити процедуру, стоячи у ванній перед дзеркалом.

Жінкам треба звернути увагу на внутрішню поверхню бюстгальтера: чи немає плям – жовтих, бурих, червонуватих, водянистих чи зеленуватих. При огляді перед дзеркалом звертають увагу на можливе збільшення або зменшення молочних залоз, нерівності поверхні. При огляді сосків необхідно визначити, чи немає змін їхньої форми, кольору, втягнення. Особливо має насторожити поява кров’янистих та водянистих виділень із одного соска.

Спочатку проводять поверхневе ковзне промацування, яке дає можливість виявити невеликі утворення, розташовані безпосередньо під шкірою. Потім – глибоке промацування, коли пальці послідовно круговими рухами досягають поверхні ребер. При самообстеженні необхідно пальпувати пахвову ділянку, де можливе виявлення збільшених лімфатичних вузлів.

У лежачому положенні одну руку кладуть за голову, а другою промацують залози. Ретельно пальпують верхні зовнішні квадранти, де локалізується до половини всіх пухлин. Втім, треба добре розуміти, що досвідчений лікар-онколог може виявити більше змін у молочних залозах, ніж сама жінка. Тому самообстеження не може замінити регулярного огляду спеціаліста. Періодичність такого огляду залежить від багатьох факторів (вік жінки, наявність захворювань молочних залоз, фактори ризику розвитку раку), і його визначає лікар.

 Що таке мамографія?

Мамографія – це особливий метод обстеження, під час якого роблять рентгенівські знімки молочних залоз у двох проекціях (збоку і згори). Для більшої чіткості залози при обстеженні стискають. Мамографія – процедура нетривала і не викликає якихось неприємних відчуттів. З іншого боку, цей метод дає можливість виявити пухлину ще до того, як з’являться якісь симптоми.

Мамографія – чудовий діагностичний засіб. Але слід звернути увагу жінок на те, що лише мамографія без огляду досвідченого фахівця спеціалізованої онкологічної установи є недостатньою. Тільки онколог, оглянувши жінку, зможе правильно інтерпретувати мамографічні зміни.

 Можливості лікування

Якщо говорити про Івано-Франківськ, то тут можливості лікування насправді непогані. У Прикарпатському клінічному онкоцентрі лікування онкозахворювань, і раку молочної залози зокрема, на досить високому рівні. Чимало жінок сприймають діагноз «рак молочної залози» мало не як вирок. За статистичними даними, справді, близько 12% жінок, які хворіють на цю форму раку, помирають до року від часу встановлення діагнозу. Але ж в області майже 30% цього захворювання діагностують на пізніх стадіях. І в той же час статистика доводить: від раку молочної залози виліковують від 80 до 95% жінок, у яких захворювання виявлено на І та II стадіях, і лише 35% – із III стадією. На цей час у нас нараховується близько двох тисяч жінок, які живуть тривалий час після лікування злоякісних пухлин молочних залоз.

У розвинених країнах близько 60% хворих діагностують за допомогою мамографічного скринінгу на нульовій стадії захворювання. Це коли розміри пухлини становлять до 1-2 мм, тоді як в Україні кількість таких хворих не перевищує 1%.

Для органозберігаючих операцій необхідний ретельний підбір пацієнтів. Якщо хвороба виявлена на ранніх стадіях, то залозу можна зберегти. При цьому операцію необхідно доповнювати хіміо- та променевою терапією.

Лікарі рекомендують жінкам ні в якому разі не уникати проведення онкопрофоглядів. У разі наявності факторів високого ризику захворювання, самостійного виявлення змін у молочних залозах звертатись у поліклініку онкологічного центру, де є кабінет мамолога і всі можливості для комплексного обстеження молочних залоз: проведення мамографії та УЗД молочних залоз із застосуванням сучасної апаратури. Кабінет мамолога в поліклініці онкоцентру працює щоденно, крім вихідних, з 8.00 до 15.00.

Крім того, для надання спеціалізованої мамологічної допомоги в Прикарпатському онкоцентрі функціонує мамологічний відділ, де проводять поглиблене обстеження хворих із застосуванням МРТ, комп’ютерної томографії, імунологічних методів обстеження та висококваліфіковане спеціальне лікування на основі досягнень вітчизняної та світової мамології – проведення органозберігаючих операцій при своєчасній діагностиці захворювання, ендолімфатичної та внутріартеріальної хіміотерапії.

Заслужений лікар України,

головний експерт з онкології ДОЗ Івано-Франківської ОДА,

головний лікар КЗ «ПКОЦ» В. РОМАНЧУК,

асистент кафедри онкології, к.м.н. А.АНДРІЇВ,

завідувач мамологічного відділення Ю.СТИНСЬКИЙ,

онкохірург-мамолог І. ПРИШЛЯК

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!