Ринок землі – плюси, мінуси і прочерки

Верховна Рада України прийняла у першому читанні закон про ринок землі. Які перспективи він відкриває перед селянами і фермерами та які ризики здатен внести в життя українського суспільства?

Про що цей закон

Законопроєкт 2178-10 скасовує заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення. 13 листопада за нього проголосували 240 депутатів. Це 227 обранців з фракції “Слуга народу” і 13 позафракційних депутатів. Експерти наразі називають його сирим і незакінченим. Втім у самій ВРУ кажуть, що у другому читанні планують внести в текст чимало змін.

Наразі ж з його тексту випливає, що 1 жовтня 2020 року скасовується заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення. З цього моменту право продавати земельні паї отримають всі їхні власники.

Купувати землю зможуть українські фізичні особи, компанії, територіальні громади та сама держава. Юридичні особи, кінцевими власниками яких є іноземці і які орендують землю в Україні понад три роки, також зможуть її придбати з 1 жовтня 2020 року. Втім, це питання одразу було одним із найскандальніших.

У законі передбачене першочергове право орендаря на купівлю земельної ділянки. А концентрація землі у власності однієї особи чи компанії визначена на рівні 35% ОТГ, 8% області та 0,5% країни. Якщо говорити про одиниці площі, це 210 тисяч гектарів, або 2100 квадратних кілометрів. Землі державної та комунальної власності будуть продаватися на аукціонах. Стартова ціна продажу – нормативна грошова оцінка.

Що є в законі – і чого в ньому немає

Франківські юристи, експерти, представники місцевого самоврядування, підприємці та небайдужі громадяни висловили свої ідеї щодо покращення закону.

«Сільськогосподарські землі України – це 28 мільйонів гектарів, які переважно перебувають у приватній власності. І люди отримають нові права – продавати чи купувати землю. Нам, звісно, треба дочекатися остаточної редакції закону. Але позитивом є те, що ринок землі однозначно запрацює – обговорюються лише умови. Встановляться декілька обмежень, але є й відсутність багатьох деталей», – розповіла Оксана Кобрин, президент юридичної компанії «Moris Group».

За її словами, в законі є великі плюси для власників паїв – вони зможуть розпоряджатися землею самостійно. Є й мінуси – люди на початках реформи можуть не розібратися у всіх нюансах. Ба більше, наразі далеко не всі ці нюанси в тексті документа виписані.

«Як юрист я бачу негатив у тому, що наразі в тексті закону немає дуже багатьох деталізованих умов функціонування ринку землі. Раніше законопроекти були вагомими і комплексними документами, а цей закон – це буквально декілька пунктів, які змінюють декілька статей Земельного кодексу. Щодо обмежень: 210 000 гектарів в одні руки – це надто багато, це вже мова йтиме про справжні латифундії. Всі фахівці сходяться на тому, що в другому читанні така кількість буде зменшена. Є різні варіанти – від 600 гектарів до 50 тисяч. У світі є різні обмеження», – сказала юристка.

Роман Ткач, депутат Івано-Франківської обласної ради, додав, що питання ринку землі – складне і комплексне.

«Я працював два скликання у ВРУ, був співавтором близько 20 законопроєктів щодо земельної сфери. Треба ставити крапку в питанні землі. У нас на початку 1990-х було 6,9 мільйонів пайовиків, з них вже близько мільйона померло. Тобто десь вже гуляють мільйони гектарів землі. І це проблема, яку треба вирішувати. Але до неї не можна підходити без серйозних обговорень, до яких треба залучати депутатів всіх рівнів, представників аграрного бізнесу, керівників об’єднаних громад», – зазначив Роман Ткач.

Політик наголошує, що на перших етапах впровадження ринку землі потрібен серйозний контроль держави. Це нормальна європейська практика, і абсолютна ліберальність підходів недопустима, бо земля є дуже специфічним товаром.

«Досвід останніх 30 років показує, що жодна країна світу не запроваджувала ринок землі без певних обмежень. Це цілий блок законів, які треба приймати. Потрібним є також обмеження щодо продажу землі іноземцям – на 5-10 років заборонити. Приблизно так є у Польщі. А Болгарія і Румунія на цьому вже попеклися, спершу не запровадивши обмежень, і тепер вимагають регуляції», – пояснив депутат.

Зовсім іншу позицію займає Іван Приймак, який також є депутатом Івано-Франківської обласної ради та очолює в ній земельну комісію. Він переконаний – ринок землі в такому вигляді, який пропонується Верховною Радою, призведе до катастрофи.

«Якщо закон вноситься у ВРУ з конкретними цифрами, значить ці цифри вже пораховані і комусь вигідні. Я кажу про олігархів, які вже де-факто через свої холдинги володіють дуже значними площами землі. А ще, можливо, про щось ми і не знаємо. Але холдинги точно мають достатньо грошей, щоб на старті ринку скупити все, що захочуть. Вони вже десятками років нищать землю, забирають весь прибуток собі і нічого не будують. Вони створюють свої банки і беруть у них кредити», – каже Іван Приймак.

За його словами, прості фермери не зможуть купити собі бажану кількість землі, бо будуть не здатні конкурувати з латифундіями і корпораціями.

«Місцевий фермер не має багато грошей – він вкладає у будівництво, в інші види розвитку. В нього немає офшорних рахунків, максимум – рахунок в Ощадбанку. Важливо, щоб боротьба була прозорою і чесною. Фермера треба захистити, потрібно чітко стати на захист українців. А кількість землі в одні руки необхідно суттєво зменшити. Адже сільгоспземля – це дуже особливий вид товару. Якби такий законопроєкт розглянули в якійсь європейській демократичній країні, то його автори зразу пішли б у відставку. Там є такі речі, які сміло дозволяють казати про замовність законопроєкту», – впевнений Іван Приймак.

Що (можливо) буде в цьому законі

Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні сказав, що між першим і другим читанням у чинний проєкт закону будуть внесені правки, згідно з якими право продавати і купувати землю матимуть лише українські громадяни та українські компанії, засновані виключно українськими громадянами.

«Іноземці і компанії, які мають серед засновників іноземців, отримають право купувати українські земельні ділянки тільки у випадку, якщо на це буде дана згода народу України на всеукраїнському референдумі. Відповідний пункт буде міститися у законі. У найближчий час Верховна Рада розробить і прийме закон, який чітко встановить види і механізми референдуму», – заявив Володимир Зеленський.

А народний депутат Ігор Фріс – іванофранківець, який входить до фракції «Слуга народу» – пообіцяв внести у законопроєкт правки, які суттєво його вдосконалять.

«Ми з колегами вносимо на розгляд суспільства і парламенту принципові правки до законопроєкту щодо ринку землі. Це саме ті правки, які закриють доступ до ринку землі іноземцям, обмежать обсяг придбання землі «в одні руки» до 600 га,  дозволять купувати землю лише за місцем обласного проживання/реєстрації», – повідомив нардеп.

Наразі очевидним є лише те, що закон буде прийнятий – на це є політична воля як президента, так і його фракції. Але залишається лише здогадуватися, яким саме буде зрештою цей закон. Адже дві-три внесені в останній момент правки можуть повністю змінити суть документа – як це вже сталося із законом про заборону суцільних рубок карпатських лісів.

Тарас ВОЛОШИН

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!