Цьогоріч розпочинається нова політична історія України, яка, згідно з лозунгами нашого президента, повинна мати нові обличчя. Дострокові парламентські вибори мають зібрати нову ефективну команду.

Хто ці нові люди на місцях і що нам про них відомо? Чи зможуть вони гідно представляти наші інтереси у Верховній Раді? «Галицький кореспондент» спробував це з’ясувати і розпочинає цикл статей «Парламентські: остання мажоритарка», в яких читачі познайомляться із переможцями в мажоритарних округах та з їхніми головними опонентами, їхньою метою у парламенті, а також шляхом, яким вони пройшли до місця в депутатському кріслі ВРУ.

Голосування за майбутніх нардепів відбулося цієї неділі, 21 липня. Результати ЦВК повинна встановити до 5 серпня включно. А вже 9 вересня цього року має запрацювати новий парламент.

Хто прийшов

Розпочнемо з 83-го округу з центром у місті Івано-Франківську та його переможницею Оксаною Савчук.

Загалом на виборах в цьому окрузі було зареєстровано 11 кандидатів. Втім згодом один із претендентів, Олександр Шевченко, зняв свою кандидатуру. Можливо, причиною цього послужила не дуже приємна пригода: у парку Військових Ветеранів кандидата облили лайном. Одразу після цього він записав відеозвернення, в якому стверджував, що, начебто, на нього тиснуть, щоб він відмовився від участі у виборах. Олександр Шевченко навіть звертався до президента Зеленського, щоб той допоміг вирішити цю ситуацію. Буквально через тиждень після цього Шевченко заявив, що не йтиме на вибори.

За попередньою інформацією ЦВК, в Івано-Франківську голоси розділилися таким чином: Оксана Савчук перемагає, набравши 46%, за Андрія Сторожука зі “Слуги народу”  проголосували 22,85 % виборців, за Олексія Петечела – 13,7%, Галина Баранкевич від “Голосу ” отримала 7,13% голосів. Далі йдуть Андріан Волгін, Іван Гарасимко і Тарас Сав’юк.

Оксана Савчук – членкиня політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода». Вона стала єдиною націоналісткою у майбутньому парламенті.

Народилася майбутня депутатка 20 березня 1983 року в селі Чернів Рогатинського району. Останні чотири роки Савчук займає посаду секретарки Івано-Франківської міської ради, на цю посаду її кандидатуру запропонував мер міста та однопартієць Руслан Марцінків. У 2015 та 2010 роках двічі обиралась депутаткою Івано-Франківської міської ради від ВО «Свобода».

До призначення на посаду секретарки міськради Оксана Савчук працювала головою постійної депутатської комісії з питань духовного відродження, науки, освіти, культури, молодіжної політики та спорту. Саме в цей час вона стала співзасновницею двох фірм – ТОВ “Гендлярка” і ТОВ “Комунальні інвестиції”, які працювали у сфері житлово-комунального господарства. На даний момент серед власників та керівників цих підприємств її імені немає.

Оксана Савчук разом із сім’єю проживає в селі Крихівці. Нерухомість оформлена на чоловіка – Андрія Савчука. Згідно з декларацією за 2018 рік, він володіє квартирою площею 57,06 кв.м в приміському селі Крихівці, господарським приміщенням у цоколі будинку площею 15,07 кв.м та земельною ділянкою 2000 кв.м у Старому Лисці.

Андрій Савчук є одним із співвласників ТОВ «Велдотерм-Україна». Згідно з цією ж декларацією, за минулий рік секретарка міської ради на основному місці роботи отримала 241 600 гривень зарплати, Андрій Савчук заробив 99 080 гривень у “Велдотерм-Україна”.

 Голосуй за Савчук

У своїй передвиборній кампанії Оксана Савчук повністю поклалася на найвідомішого у місті свободівця, міського голову Руслана Марцінківа. Навіть на білбордах з надписом «Голосуй за Савчук» з’являвся портрет саме чинного мера Івано-Франківська. Це викликало бурю емоцій у соцмережах і нагадувало продуманий хід. Адже після цього ім’я Оксани Савчук стало відомим далеко за межами Івано-Франківська.

Із виборчої кампанії свободівки велику потіху мали мешканці мікрорайонів міста, де відбувалися різні масові заходи на кшталт «Каскад-фесту». Щоправда, спостерігачі ОПОРИ під час одного з таких заходів виявили ознаки незаконної агітації та підкупу виборців і звернулися з цього приводу із заявою до поліції. На фестивалі, який був організований міською владою, Руслан Марцінків відкрито агітував зі сцени за кандидатку. Зокрема, франківський мер заявив: «Нам із Оксаною Савчук дуже хотілося провести фестиваль. Оксана проводить цей фестиваль уже втретє – у своєму мікрорайоні «Каскад», де вона є депутатом. (…) Бажаю нам всім перемоги, бо ви знаєте – 21 липня будуть вибори до парламенту. Нам дуже важливо мати там свою людину, щоб ми могли продовжувати хорошу роботу для Франківська…»

Під час заходу присутнім роздавали газети та набори агітаційної продукції, брендовані повітряні кульки. З усіх сторін майданчика, на якому проводився фестиваль, були розміщені агітаційні намети ВО «Свобода». А наприкінці Оксана Савчук відзначила активних мешканців мікрорайону «БАМ» корзинками із продуктовим наповненням. За даними, які надійшли до поліції, подарунки були візуально схожі на продуктові набори з овочів (огірки, помідори), зелені (листя салату), кількох буханок білого та чорного хліба, кільця ковбаси, пляшки з акцизною маркою (схожої на спиртне) та упаковки соку. До пакунка також входили брендовані пряники із написом «Івано-Франківськ – місто наших дітей».

Оксана Савчук з’являлася на усіх значимих для міста подіях, бувала навіть на прес-конференціях, до яких не мала стосунку, а в передвиборчих обіцянках неодноразово натякала на успішне завершення будівництва моста на Пасічну.

 Подебатувати не вдалось

Обігнати Оксану Савчук у виборчих перегонах міг тільки Андрій Сторожук. Нове обличчя від партії «Слуга народу» з’явилося майже нізвідки. Львів’янин за походженням, Андрій Сторожук переконував, що достеменно знає проблеми франківців. Він працює юристом, тож розпочав свою передвиборчу кампанію саме з юридичних розслідувань. Зокрема, він навів жителів Івано-Франківська на думку, що той самий міст, про який говорить Савчук у своїй програмі, намагаються збудувати за завищеною ціною, а конструкції моста зовсім не такі, як було зазначено у проекті.

Рекламної агітації у Сторожука було не менше, аніж у Савчук. Якщо остання прикривалася обличчям мера, то за Сторожуком чітко простежувався профіль народного депутата Олександра Шевченка, який, як уже згадувалося, зняв свою кандидатуру. Молодий політик копіював манеру поведінки чинного президента і звернення до громадян записував на відео,  намагаючись завоювати прихильність молодшої аудиторії.

До речі, через загравання з молоддю штаб політика «заробив» заяву до поліції. До рекламної кампанії штабісти Сторожука залучали неповнолітніх, що є протизаконним. Втім кандидат в цьому нічого поганого не вбачав, навпаки, радів, що молоде покоління є свідомим, хоча навряд чи 14-річні підлітки надто розбираються в тонкощах української політики.

Андрій Сторожук, розуміючи, що головним його опонентом є саме Савчук, викликав її на дебати. Але у штабі свободівки змовчали. Зазначимо, що в Андрія Сторожука та Оксани Савчук уже була можливість публічно подебатувати, але вони нею не скористалися.

Платформою для публічних дебатів кандидатів у народні депутати до Верховної Ради України став Суспільний мовник. З 1 липня у всіх філіях Суспільного стартував новий проект «Виборчий округ: Співбесіда». У рамках цієї телепрограми кандидати мали пройти публічну співбесіду, на якій у них була можливість презентувати свою програму, чесно відповісти на запитання від політичних експертів, мешканців округу та журналістів, а також подискутувати між собою. Все це відбувалося в прямому ефірі телеканалу «UA:КАРПАТИ”. Порядковість кандидатів визначали шляхом жеребкування, загалом вони мали 13 хвилин ефірного часу. Участь у проекті безкоштовна, запрошення отримали всі кандидати, але наважилися на це тільки четверо з десяти (Віктор Вінтоняк, Іван Гарасимко, Андріан Волгін та Володимир Тітов).

Невідомо, чим мали б відрізнятися дебати у кандидата Сторожука від тих, які їм запропонували на Суспільному. Можливо, тільки тим, що, як і чинний президент, кандидат від «Слуги народу» вирішив сам диктувати умови дебатів. Втім цього разу нічого не вийшло. 21 липня Оксана Савчук випередила свого головного опонента на десяток відсотків голосів.

Позаду Савчук та Сторожука опинився теж не знаний досі в політичних колах висуванець від партії «Європейська Солідарність» Олексій Петечел. Його передвиборна кампанія була скромнішою, аніж у згаданих кандидатів, але підтримували його досить відомі в місті люди та організації.

Після перемоги Володимира Зеленського на виборах президента колишній очільник держави Петро Порошенко заявив громаді: «Ви хочете нових облич. Я вас почув». Тоді кандидатом від «Європейської Солідарності» у 83-му окрузі оголосили науковця Олексія Петечела, який раніше не був заангажований у політичну діяльність. Його передвиборна програма охопила ледь не всі аспекти життя іванофранківців: і децентралізацію, і будівництво та реконструкцію доріг та мостів, і розвиток малого та середнього бізнесу. Тільки от механізмів щодо реалізації своїх намірів Олексій Петечел не вказав, пославшись лише на досвідчену команду. Оскільки ця команда країною вже керувала, Олексій Петечел отримав тільки 13% голосів. У передвиборчих перегонах він намагався бути максимально відкритим, але надто боявся інформаційних атак та провокацій, навіть просив своїх опонентів підписати Меморандум про чесні вибори. Втім ніхто на це так і не погодився.

У штабах Оксани Савчук і Андрія Сторожука не вважали своїм головним опонентом Олексія Петечела. Протистояти представнику «Європейської солідарності» взявся самовисуванець Андріан Волгін. Від початку своєї передвиборної кампанії Волгін публікував розслідування на своїй сторінці в соцмережі фейсбук, спрямовані на викриття неправомірного збагачення Олексія Петечела. До прикладу, Андріан виявив, що його родичі працюють у міськвиконкомі і неодноразово укладали договори з фірмою Олексія Петечела на чималі суми. Ця боротьба не принесла популярності Андріану Волгіну і не вивела його в лідери виборчих перегонів, але кілька голосів через цей скандал Петечел міг втратити.

Ще одне нове обличчя – Галина Баранкевич, кандидатка від партії «Голос» та актриса Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. І. Франка. У своїй передвиборній програмі кандидатка писала: «Партія «Голос» іде в політику, щоб повернути людину в центр держави. Аби перестати ділитися на лівих і правих, на націоналістів та лібералів, а об’єднатись навколо людини та її непорушної гідності». Але про те, яким чином вона захищатиме права людини у ВРУ чи як представлятиме інтереси громади, які законопроекти ініціюватиме та що зробить найперше – ні слова! Її шансом заявити про серйозні політичні наміри були публічні дебати на телеканалі «UA:Карпати», але і туди вона не прийшла через зайнятість професійною діяльністю.

Цікавим кандидатом був Володимир Тітов. За його словами, гроші на заставу він відкладав із власної пенсії. Мовляв, на день використовує всього 20 грн., тож 42 тисячі йому легко вдалося зібрати. Чоловік уже декілька разів балотувався до Верховної Ради. Цього разу 70-річний кандидат здивував тим, що у прямому ефірі телеканалу «UA:КАРПАТИ» заявив, що необхідно повернути в країні комуністичний режим, війну на сході України назвав громадянською і закликав поновити стосунки з Росією. Цим він неабияк розлютив кандидата Андріана Волгіна, колишнього атовця, який під час дебатів запитав опонента, чому такі, як він, забирають голоси у молодих та прогресивних кандидатів. Тітов відповів, що його електорат – пенсіонери, тому він ні в кого голосів не краде. Зрештою за нього проголосувало менше двох відсотків виборців.

Христина Дичаковська

Довідка: Дострокові парламентські вибори в історії України відбуваються вдруге. Попереднього разу їх оголошували у 2014 році. Цього року причиною дочасних виборів став указ чинного президента Володимира Зеленського, який розпустив парламент через відсутність сформованої коаліції. Відповідно до прийнятого Виборчого кодексу, це останні вибори у мажоритарних округах в Україні. З 1 грудня 2023 року на виборах до ВРУ громадянин, голосуючи за політичну партію, автоматично віддаватиме голос за кандидата-мажоритарника, висунутого цією ж партією. Також зміниться поділ на округи: відтепер буде тільки 27 регіональних виборчих округів, які приблизно збігаються з територією областей, з певними уточненнями: Кримський округ вливається в Херсонський, Київ розділяється на два, а також окремий округ буде в Дніпрі. Проте цьогорічні місцеві вибори, які плануються восени, пройдуть ще за старою виборчою системою.