24 травня 25-річного Богдана Івасюка з Калущини забрали в армію. Спершу відправили до Львова, потім в Чернігів. Проте вже 28 травня батькам подзвонили й сказали, що їхній син помер.
Мати Богдана каже, що син давно мав проблеми зі здоров’ям – тиск піднімався та епілепсія. Мовляв, відбувати військову службу він фізично не міг, проте комісія написала, що здоровий. Тому син сказав, що відслужить, щоб його нарешті залишили в спокої, повідомляє kalushnews.city.
Жінка згадує, що коли Богдан потрапив у військову частину, то дзвонив їй і просив приїхати до Львова і забрати його звідти. Вона вже збиралася їхати, але не встигла, бо перевели Богдана у військову частину в Чернігів. А згодом жінці повідомили, що син помер.
“Коли привезли його тіло, ми бачили синці на шиї з правого боку і на руках. Чи були синці на інших частинах тіла, не знаємо, бо він був одягнутий. Я маю фото, — каже сестра Марія Середюк. — Оглядав його калуський судмедексперт. Але висновок не давав. Бо треба було везти тіло в морг”.
Військовий комісар Калуського об’єднаноного військового комісаріату майор Андрій Павлишин так прокоментував ситуацію.
“Відправляли його не ми, а Жидачівський районний військомат. Медкомісію проходив в Калуші на призовній дільниці і в Калуській райлікарні. Так, ми приїздили до нього додому 11 травня вручати повістку, оскільки хлопець належав до осіб, які не з’явилися на комісію. 14 травня Богдан Івасюк сам прийшов і виявив бажання служити. Казав, що хоче в армії позбутися алкогольної залежності. За результатами аналізів все було в межах норми. До 23 травня проходив тут, в Калуші, медичне обстеження. Місць на строкову службу вже не було і ми йому запропонували йти наступного призову. Але хлопець захотів служити і тому ми відправили його документи в інший район. 24 травня пішов на службу звідти. 25 травня ми надіслали його особову справу в Жидачівський район. Щодо похорону, то ми все робили відповідно до статуту. Направили також 10 нацгвардійців переносити труну. Зараз проводиться службове розслідування у військовій частині в Чернігові”, – пояснює комісар
Журналісти зверталися в Чернігівський військовий госпіталь з проханням дати коментар. Там відмовилися спілкуватись. Також дзвонили на гарячу лінію Міністерства оборони України та в прес-службу цього міністерства.
Питань в цій історії дуже багато і аж через місяць мають прийти офіційні відповіді. До того часу мама, сестра, дівчина, рідні, сусіди, односельчани живуть в очікуванні й надії дізнатися правду.