Спадок бога Пана, або Трохи про паніку під час коронавірусу

Неуцтво і невідомість – от що посилює паніку.

В Україні епідемія коронавірусу. Це було абсолютно очікуваним для епідеміологів і логічним з точки зору вірусологів. Ніяких винятків та чудес – це звичайна поведінка сезонних вірусів грипу та ГРВІ.

11 березня ВООЗ офіційно назвала коронавірус COVID-19 пандемією загальносвітового масштабу. 12 березня в Україні оголошено загальнонаціональний карантин.

Про сіль і туалетний папір

І – почалося. Всі побігли до магазинів скуповуватися. З полиць змітали все, у тому числі й сіль. Сіль! Люди, навіщо вам стільки солі? Ви ж не будете їсти її ложками!

Ще один незрозумілий ажіотаж стосується туалетного паперу. Його масово скуповували в усіх супермаркетах. Таке враження, що він критично необхідний для подолання коронавірусу.

“Туалетний папір символізує контроль”, – пояснила Нікі Едвардс, викладачка Квінслендського технологічного університету з питань громадського здоров’я та соціальної роботи.

За її словами, коли люди чують про коронавірус, вони бояться втратити контроль, а туалетний папір виглядає як спосіб забезпечити принаймні гігієну та чистоту.

Гм, дивне пояснення і дивний феномен… Єдине логічне, як на мене, обґрунтування – туалетний папір належить до товарів, які не псуються. Як і сіль.

Проте такий дивний вибір можна пояснити ще простіше: це звичайна паніка. Коли у людини вимикається раціональне мислення і вмикається ефект натовпу, який зносить все з полиць.

Як народжується паніка

Саме слово «паніка» походить від імені грецького бога лісів Пана. Пояснюється вона як стан підсвідомого жаху, нестримного страху, викликаний дійсною чи уявною небезпекою. Цей страх переростає у нав’язливе і неконтрольоване бажання уникнути небезпечної ситуації. Оскільки вмикаються ірраціональні механізми поведінки, то й шляхи уникнення небезпеки стають нерозумними.

Саме в паніці людина поводиться неконтрольовано, не оцінює і не аналізує ситуацію, робить дурниці. Саме через паніку зростає кількість жертв там, де їх можна було би уникнути.

Ще одна особливість паніки в тому, що вона заразна. Вже за короткий час паніка охоплює натовп, місто чи цілу країну. Звідси – тиснява у супермаркетах та черги за туалетним папером.

Як зазначає соціальний психолог Олег Покальчук, за дивним збігом обставин, давньогрецький бог Пан є найбільш веселим і життєрадісним персонажем усього пантеону. «Ім’я, яке означає «весь», він отримав на Олімпі саме тому, що своєю позитивною (як нині б сказали) поведінкою веселив усіх без винятку богів», – пише він у своєму блозі.

Денний сон Пана вважався священним, тому тишу в лісі посеред дня порушувати було не можна. Якщо ж людина посеред тиші чула звуки, що йдуть невідомо звідки, вона лякалася, і цей страх називали панічним.

За словами психолога, під словом «страх» заведено розуміти комплекс різних переживань, що супроводжуються певними психофізіологічними реакціями. Зокрема, виділенням гормонів, покликаних різко посилити м’язові реакції і загострити сприйняття, щоб ліпше боротися або швидше втікати.

«У цьому контексті паніка вважається вищою, позамежною формою страху. Її основна характеристика – ірраціональна, стадна поведінка, неможливість адекватно оцінити те, що відбувається, вимкнення критичного мислення, моральних і етичних мотиваційних механізмів.

Виходячи з цього, з переляканою людиною ще є сенс терпляче й вдумливо розмовляти, а з панікером – уже немає. Людину, яка панікує, слід угамувати (для її ж блага) до тієї пори, поки вона не повернеться в людський стан», – каже Покальчук.

Крім того, люди в критичній ситуації воліють керуватися груповою поведінкою, надаючи їй перевагу перед індивідуальною. Інстинкти створюють відчуття підвищеного комфорту серед собі подібних, навіть якщо вони поводяться дуже нерозумно. Наприклад, купуючи оберемками туалетний папір, як це роблять нині освічені європейці.

«Усі без винятку епідемії показують, що неуцтво – це мати паніки, а невротичні стани й істерія знижують імунітет до критичного рівня.

Зрештою, страх – це не соромно. Соромно поводитися аморально під впливом страху. Це питання винятково особистого вибору і розуміння того, що особиста свобода припускає особисту відповідальність. Що більше свободи, то більше відповідальності. А що більше свободи й відповідальності, то вищий ваш імунітет. Тож бійтеся на здоров’я, але не панікуйте!» – резюмував психолог.

Ще трохи теорії паніки

Панікувати сама по собі людина не буде. Але досить в оточенні з’явитися комусь, хто наповнений страхом, як він починає передаватися іншим. Ось чому паніка найшвидше поширюється при скупченні людей – так само, до речі, як вірус.

Вмикається так звана циркулярна реакція – і починається взаємне нагнітання емоційної напруги. Якщо не зупинити паніку на самому початку, люди втрачають самоконтроль і починають панічні дії, які вже становлять реальну загрозу. Найрозумніше для індивіда – встати й вийти, щоб зберегти свій здоровий глузд і почуття відповідальності за свої слова і вчинки.

Паніка також добре почувається у ситуації, коли люди очікують страшної події, а засоби уникнення її невідомі. Ось чому в цьому випадку знання є тією силою, яка здатна врятувати від паніки.

Щоб не піддаватися паніці, слід знати ворога в обличчя. Прислухайтеся до порад медиків та дотримуйтеся рекомендацій фахівців – і все буде добре.

Самі удома-2020

Якщо вашу дитину відправили на карантин, а вас – на віддалену роботу, сидіть вдома і вчіться/працюйте. Тимчасово обмежте походи в гості і прийом гостей у себе, мінімізуйте походи до магазинів чи аптек. У більшості міст усі розважальні центри, кінотеатри, заклади громадського харчування також «пішли» на карантин. Використайте цей час для себе і своєї сім’ї.

Творчість, кулінарія, спорт удома, прогулянки на свіжому повітрі – цього ніхто не скасовував. Зрештою, як каже моя мама, карантин – чудова нагода підготувати домівку до Великодня (бо ж на це ніколи не вистачає часу).

Крім того, чимало музеїв та наукових установ у цілому світі виклали в мережу онлайн-курси чи віртуальні екскурсії. Ви давно бували у Луврі? Зараз саме час.

А ще – банально виспіться. Не треба вставати зранку до школи, готувати сніданки, бігти на роботу. Недостатній сон пригнічує імунітет. Тож маєте прекрасну можливість спати по 8-9 годин – скористайтеся цим.

Боятися – нормально, але ненормально боятися – ні

Дізнавайтеся більше про вірус, про зміцнення імунітету, говоріть про це з рідними. Усім зараз потрібна підтримка.

Але не поглинайте надто велику кількість інформації. Застосовуйте інформаційну гігієну. Намагайтеся обмежити кількість інформації, яку ви споживаєте, зменште кількість часу, проведеного за читанням новин чи в соцмережах. Бо вже через 5 хвилин у мережі ви знову налаштовані бігти на сіллю.

Крім того, феноменом мережі є те, що події, які відбуваються десь далеко, сприймаються так, ніби вони відбуваються у нас вдома. Така розмитість кордонів посилює тривогу і почуття незахищеності.

Не читайте чи не дивіться новини постійно, робіть це, скажімо, лише ввечері (якщо це не пов’язано з вашою професійною діяльністю). Психологи знають, що спостереження за подіями може викликати більшу паніку, ніж якби ви самі перебували в епіцентрі подій. Адже в такому випадку ви відчуваєте, що не можете вплинути на ці події.

Натомість ви точно можете вплинути на захист свого здоров’я. Для цього достатньо зменшити ймовірність передачі вірусу, ізолювавши себе та рідних.

За даними МОЗ, Україна готова приймати та лікувати пацієнтів із COVID-19. У нас є інфекційні бокси, близько 12 тисяч ліжок в інфекційних стаціонарах, 2 тисячі лікарів-інфекціоністів та 5 тисяч інших медичних працівників, які працюють в інфекційних лікарнях та інфекційних боксах.

Тож – не піддавайтеся панічним настроям. Як колись казали у Німеччині, «паніка і поширення чуток – найкращі друзі більшовиків». Людина у стані паніки не чує раціональних аргументів і робить немудрі вчинки. Давайте переживемо епідемію гідно.

Марина ФРОСТ, журналістка, психологиня

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!