Стосунки бізнесу і влади: прості і непрості

Найбільша мрія багатьох бізнесменів – щоб держава їх не чіпала і не заважала займатися власною справою. Підприємці хочуть простих та прозорих відносин із владою і не бажають проводити час у чергах за довідками та дозволами. Такі цілком зрозумілі бажання вже давно втілені в життя більшістю країн Європи. А як з цим в Україні та, зокрема, в Івано-Франківську?

 Практика Європейського Союзу

Ще у 2000 році країни ЄС підписали Європейську хартію малих підприємств. Цим документом малий і середній бізнес визнали рушієм економічного прогресу та запорукою розвитку країн. Одним із пунктів хартії є поліпшення доступу до послуг в режимі онлайн.

«Потрібно спонукати публічну владу до розширення електронного зв’язку із сектором малого бізнесу. Завдяки цьому компанії зможуть скоріше й з меншими витратами в режимі онлайн отримувати консультації, звертатися з проханнями, подавати податкові декларації або отримувати просту інформацію», – йдеться у тексті документа.

Згодом, у 2006 році, Європарламент та Рада Європи прийняли документ, відомий як «The Services Directive» (Директива про послуги). Його метою є ліквідація законодавчих, адміністративних та бюрократичних перешкод для бізнесу – як для торгівлі, так і для сфери послуг. Зокрема, внаслідок прийняття цієї директиви в Європі полегшилось надання міжнародних послуг, а також були суттєво спрощені різні процедури і формальності.

Одним із практичних кроків з імплементації Директиви про послуги стало створення Єдиних центрів (Points of Single Contact). Вони працюють за принципом, відомим в Україні як «єдине вікно». Зокрема, дозволяють проходити майже всі адміністративні процедури в режимі онлайн. Це реєстрація бізнесу, видача ліцензій та дозволів, оформлення працівників, отримання довідок від податкових служб, легкий доступ до всіх необхідних законів та правил тощо. Зараз в Європі налічується 30 таких центрів. Їх ефективність щорічно визначається і вноситься у Таблицю єдиного ринку.

До прикладу, в Нідерландах для зменшення адміністративного навантаження існує єдиний портал Business.gov.nl. Цей портал надає консультативну допомогу бізнесу з найрізноманітніших питань (законодавство, ліцензування, оподаткування і т.д.). На порталі можна знайти найрізноманітніші інструменти – від детальних чек-листів, які проведуть вас по процедурі реєстрації бізнесу, до калькуляторів вартості реєстрації торгової марки, навчальних вебінарів та опису програм державної підтримки підприємців.

Іншим рішенням для зниження тиску на бізнес є проект TOOP (The Once-Only Principle – Правило «Лише раз»), профінансований Європейським Союзом в рамках програми Horizon 2020 (Горизонт 2020). Згідно з цим проектом, учасниками якого наразі є 19 країн Євросоюзу, всі дані про мешканців, бізнеси, адреси, земельні ділянки, нерухомість і т.д. підлягають єдиній реєстрації та в подальшому використовуються державними органами, які потребують цих даних. Компанії потрібно надати стандартизовану інформацію про себе лише до одного державного органу. Після цього інформація потрапляє до відповідного реєстру, і державні структури обмінюються цією інформацією самостійно.

У 2017 році в Європі провели дослідження процедур, які бізнес може отримати в режимі онлайн. Дослідники обрали 20 типових процедур і перевірили, в яких країнах їх можна здійснити, не виходячи з дому. Виявилось, що лідерами в цій сфері є Естонія, Данія та Латвія з показниками у 100%, 98% і 95% процедур відповідно. Останнє ж місце зайняла Хорватія з показником у 8%, передостаннє – Угорщина, де ця цифра становить 45%.

1 вересня 2017 року набула чинності Угода про асоціацію між Україною та ЄС. Вона засвідчила новий формат відносин на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції. Виконання Угоди про асоціацію передбачає також співпрацю задля впровадження стратегій розвитку малих та середніх підприємств, які базуватимуться на принципах Європейської хартії. Тож Україна обрала для себе цей шлях, на якому, зокрема, зобов’язана буде всіляко спрощувати життя для малого і середнього бізнесу та забезпечувати доступ підприємців до онлайн-послуг.

У ногу з часом

В Івано-Франківську з 2010 року працює Центр надання адміністративних послуг. Його керівник Богдан Питель розповідає, що установа зараз розвивається у двох напрямках: наближення адміністративних послуг до громадян, в т.ч. до бізнесу, та використання сучасних інформаційних технологій, зокрема електронних послуг.

«Ми завжди йдемо в ногу з часом, і наш ЦНАП 2016 року визнали найкращим в Україні. Ми є учасниками багатьох міжнародних проектів, зокрема – «Верховенство права в Україні». Нашими партнерами є USAID та GIZ, – каже Богдан Питель. – Івано-Франківськ наразі є економічно привабливим містом, і вести свій бізнес можна без жодних проблем. Однією з найпоширеніших послуг ЦНАПу є реєстрація фізичної особи як підприємця. Це можна зробити, звернувшись до нас напряму або в режимі онлайн. Відкриття є безкоштовним і швидким, для нього потрібні лише ваш паспорт та ідентифікаційний код. А якщо ви реєструєтесь самостійно, через Інтернет, то також буде потрібен електронний цифровий підпис (ЕЦП). Його можна зробити у будь-якому банку».

Дещо складнішою є процедура реєстрації юридичної особи. Одним з необхідних для цього документів є статут організації. Державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг в електронному режимі може надати підприємцю типовий статут, на основі якого той зможе зробити свій.

«Суб’єкти господарювання звертаються за багатьма послугами, які ми можемо надати в режимі онлайн. Це різні витяги з реєстрів фізичних та юридичних осіб, деякі дозвільні послуги. Хоча це вже залежить від сфери діяльності. Часто звертаються за погодженням режиму роботи, ця послуга у нас також доступна як у ЦНАПі, так і в режимі онлайн. Щоправда, ці рішення вже приймає виконавчий комітет міської ради, розглядаючи кожен окремий випадок, тому такі звернення ми направляємо в управління торгівлі», – зазначає керівник Центру надання адмінпослуг.

За його словами, зараз в івано-франківському ЦНАПі доступно 47 адмінпослуг і сервісів, які можна замовити онлайн. Крім того, базові онлайн-послуги можна замовити в будь-якому центрі надання адмінпослуг на території області. Вони є в кожному районному центрі, а також вже відкрились у деяких об’єднаних територіальних громадах.

Якщо підприємство займається будівництвом, то його власники звертаються до ЦНАПу за деклараціями про початок будівельних робіт або з питань, що стосуються відведення земельних ділянок під будівництво. Якщо підприємець займається дрібнороздрібною торгівлею і хоче взяти участь в якомусь із численних фестивалів чи ярмарків Івано-Франківська, заявку на участь також можна подати онлайн.

«Коли підприємець хоче провести, скажімо, рекламну акцію в місті, він може за допомогою персонального кабінету на сайті ЦНАПу замовити таку послугу. Ще одним досягненням, яке оцінили підприємці, стало те, що тепер не потрібно щоразу писати заяву – вона формується автоматично при зверненні. Ми наближаємо послуги до людей і розвиваємось, запроваджуючи нові. Втім, на жаль, є певні категорії послуг, які з бюрократичних причин не можуть замовлятися онлайн. Скажімо, коли мова йде про якийсь складний документ, який потрібен в оригіналі, з печатками та погодженнями – його буде нереально подати онлайн, доки не будуть внесені зміни в законодавство і процедура погодження різних дозволів не буде скасована, а всюди можна буде використовувати ЕЦП чи іншу технологію», – пояснює Богдан Питель.

Більшість із цих покращень – ініціативи міської влади, а не Верховної Ради. Така система, як Smart City, вже запроваджена в Івано-Франківську, а між тим по Україні вона є лише в Києві та Харкові. Втім, посадовці визнають: потрібно працювати і надалі. Зокрема, на законодавчому рівні запроваджувати найкращі європейські практики і стандарти в розвитку підприємництва.

Перевірки за розкладом чи без попереджень?

Ще однією установою, до якої періодично звертаються підприємці, є Державна регуляторна служба. До ДРС бізнесмени йдуть через питання ліцензування, видачу документів дозвільного характеру, але в основному тоді, коли йдеться про перевірки на їх підприємствах.

Андрій Соболевський, завідувач сектору ДРС в Івано-Франківській області, каже, що в Україні, з одного боку, діє мораторій щодо перевірок підприємців більшістю служб, але є низка контролюючих органів, на яких дія мораторію не поширюється. Це 22 контролюючі органи, в т.ч. Державна фіскальна служба, Державна служба з питань праці, Держпродслужба, Держархбудконтроль та Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«Одним із нововведень, які зараз впроваджуються регуляторною службою, є інтегрована автоматизована система державного нагляду і контролю (ІАС ДНК). Зараз ця система існує в експериментальному режимі, так би мовити, у вигляді пілотного проекту. Суть у тому, що тепер всі органи державного нагляду і контролю зобов’язані затверджувати свої плани перевірок суб’єктів господарювання, подавати цю інформацію і розміщувати її у цій онлайн-базі. Там є обов’язковий набір інформації: назва підприємства, назва контролюючого органу та дата, коли він проводитиме перевірку, річний план проведення цих заходів, тип та підстава самої перевірки. На жаль, наразі ДФС не належить до органів, які повинні розміщувати там інформацію, але думаю, що рано чи пізно і їх змусять користуватись цією системою», – розповідає Андрій Соболевський.

Зараз в Україні підприємець може, зайшовши на сайт inspections.gov.ua, знайти в пошуку своє підприємство і подивитися, коли до нього прийдуть з перевіркою, якою установою і з якої причини вона буде здійснюватись. Відповідно, бізнесмен може спланувати свою діяльність, підготуватися до контролю.

Для фізичних осіб-підприємців у цій системі встановлено значно нижчий ступінь ризику, ніж для комунальних підприємств чи промислових гігантів. До малого бізнесу перевірки приходять рідше, ніж раніше, але вони все одно приходять – мінімум два-три рази на рік кожен суб’єкт господарювання підлягає тій чи іншій перевірці.

«Ця база наразі існує в тестовому режимі. Суть у тому, що в нас органи виконавчої влади часто не встигають за законами. Закон про цю базу вже прийнятий, але під нього вчасно не виділили кошти на розробку програмного забезпечення. Тому з року в рік продовжується мораторій на здійснення повномасштабних перевірок. З 1 січня 2019 року база ІАС ДНК має запрацювати вже в повномасштабному режимі. У нас ще багато чого має бути, але ще нема. Ми в перманентному стані реформування наших органів, і головне, щоб держава витримала це реформування», – зазначає Андрій Соболевський.

Втім, перевірка може прийти до підприємця і без жодного попередження. З 4 квітня 2018 року органи Держпродспоживслужби отримали законні повноваження без попереджень з’являтись з перевірками до виробників харчової продукції, і підприємство повинно надати такій перевірці повний доступ до виробництва і документації.

Можливість перевіряти виробників харчів без попередження є одним із базових принципів європейської системи державного контролю безпечності харчових продуктів. Вона прописана у нещодавно прийнятому в Україні законі про державний контроль, який запроваджує серйозні зміни у системі державного контролю. Цей закон було ухвалено в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС.

За словами Андрія Соболевського, Україна зараз живе в час, коли країни конкурують, намагаються створити якомога вигідніші умови для людей і для бізнесу, тож треба за ними, як мінімум, встигати.

«Світові держави зараз борються із зайвими зусиллями і витратами підприємців. До прикладу, у Великобританії є правило: якщо запроваджується якесь нове регулювання, то скасовується два старих. Ведення бізнесу повинно бути простим, прозорим, зрозумілим і вигідним для підприємців. На мою думку, прогрес в Україні у цій сфері за останні роки начебто і є, але ще не матеріалізувався. Він на тій стадії, де вже мав би запрацювати і дати якісь плоди, але їх ще немає. Щоб змінити суть, іноді, на жаль, обходяться зміною форми. А треба міняти суть», – вважає керівник ДРС Івано-Франківщини.

Спрощення процедур

З тим, що ведення бізнесу та супутні процедури в Україні за останні роки суттєво спростилися, згоден Віктор Мушинський – юрист і приватний підприємець, який займається, зокрема, реєстрацією і ліквідацією підприємств.

«До нас часто звертаються люди, які хочуть зареєструвати свій бізнес. Вони займаються іншими справами і не є фахівцями в юриспруденції, тож у них це може зайняти чимало часу, особливо, коли мова йде про реєстрацію юридичної особи, де потрібен ще статут, посвідчений нотаріусом. Хоча ще три-чотири роки тому для реєстрації юридичної особи був потрібен, наприклад, договір оренди на приміщення, де ви збираєтесь розміщувати бізнес. Тепер процедуру спростили, і його не потрібно. Слід просто вказати, де буде знаходитись фірма, і все. Можна навіть написати адресу своєї квартири», – розповідає Віктор Мушинський.

За словами юриста, зараз система реєстрації дуже спростилася. Треба всього лише взяти паспорт, ідентифікаційний код, прийти до реєстратора і написати заяву про те, що ви хочете стати фізичною особою-підприємцем. «А якщо мати електронний цифровий підпис, то за одну годину можна зареєструватись як підприємець в режимі онлайн. Це дуже просто. Будучи в Івано-Франківську, можна зареєструвати приватного підприємця в будь-якій точці України. У нас був випадок, коли прийшов чоловік і просив зареєструвати його як підприємця у Києві, і це зайняло лише годину. Маючи ЕЦП, можна сісти за домашній комп’ютер, за кілька годин самотужки розібратись в темі і зареєструватись», – пояснює Віктор Мушинський.

Також юрист користується особистим електронним кабінетом платника податків. Там можна бачити рух по своїй особовій картці суми сплачених і несплачених податків, всю подану звітність, основні договори з контрагентами, борги.

«Це теж інновація останніх двох років, і це дуже добре. Я тепер в режимі онлайн можу роздрукувати собі будь-яку виписку по своєму підприємству. Не треба печаток, особистих звернень, очікувань у чергах і так далі. За останні роки стало суттєво простіше – Міністерство юстиції фактично зробило революцію, замінивши суттєву частину паперової роботи електронними сервісами. Всі ці єдині вікна і особисті кабінети дуже спростили життя підприємцям. Я маю доступ до виконавчої служби, можу глянути, як йде виконання якихось рішень, якщо треба якусь довідку чи витяг від управління юстиції – також можу взяти її онлайн. Це все наслідки непомітної зі сторони, але дуже ефективної роботи міністерства. Також можна подивитись, яке майно є за яким підприємством, які суди тягнуться і які борги є. І все це онлайн. Йдемо в Європу, без жартів», – переконаний Віктор Мушинський.

Різносторонній досвід

Голова ради підприємців Івано-Франківська Петро Строїч розповідає, що нещодавно змінював вивіску на своєму магазині. За його словами, процес проходить досить швидко і легко.

«Жодних проблем не було. Ми подали проект вивіски в ЦНАП, департамент архітектури погодив, вивіску встановили. Пройшло трохи більше тижня. У процедурі немає проблеми, є лише питання в тому, що підприємці часто мають свій погляд на вивіску, а місто – свій. Щодо вивісок є певні обмеження, по розмірах і так далі, і тому виникають конфлікти підприємців із владою. Але скажу, що в цій сфері варто користуватись послугами фахівців. Ми, до прикладу, звертались до «Теплого міста». Вони знають всі особливості і сучасні тенденції, тож можуть зробити хорошу вивіску», – пояснив Петро Строїч.

Підприємець каже, що регулярно комунікує з владою, оскільки продовжує дозволи на тимчасові споруди. За його словами, це теж робиться дуже просто – у тому ж таки Центрі надання адмінпослуг.

Втім, зовсім іншу думку з цього приводу має Сергій Чирва – громадський активіст та представник Івано-Франківської обласної організації підприємців, роботодавців та орендарів (ІФООПРО). Він переконує: міська влада чинить тиск на бізнес найрізноманітнішими способами.

«У нас є багато випадків, коли доводиться захищатися в суді від претензій міської влади. І значну частину цих справ ми виграємо. Втім, не всі хочуть публічно розповідати свої історії, адже їм ще жити у цьому місті. Один підприємець, Роман, уже рік не може отримати дозвіл на підключення до водопостачання. Він ходить по комісіях, його футболять туди-сюди, і результату ніякого. Чоловіка вже заморочили до нестями, аж злість бере. Зараз намагаємося йому допомогти», – розповідає активіст.

Сергій Чирва наводить ще один випадок з ОСББ «Локомотив», яке звернулося по допомогу до пожежної охорони. В результаті пожежники прибули на місце і оштрафували мешканців за те, що у них немає під’їзду для пожежних машин. За словами активіста, цю територію в ОСББ попередньо забрала міська влада, і жителі будинку намагалися з’ясувати в «надзвичайників», що їм далі робити. А ті їх просто оштрафували. Матеріали по цій справі зараз знаходяться в суді.

Свою історію має і Юлія Ястріб – власниця невеликого продуктового магазину в центрі Івано-Франківська. До неї прийшла «Муніципальна інспекція з благоустрою» і демонтувала «рекламу».

«Мені принесли листочок з повідомленням, що з мого магазину буде знята реклама і вивіски. Цими словами вони назвали написи, які ми зробили на вітринах: «Продукти», «Молоко», «Масло», «Хліб» і так далі. Але там не були згадані жодні торгові марки, я не порушувала Закон України «Про рекламу». Це не була реклама, а лише інформування людей про те, що є у мене в магазині. Сталось це у п’ятницю, а вже за три дні вони прийшли зі службою, яка проводить демонтаж, і з нарядом поліції. Вони пообдирали вікна і навіть не залишили нам жодного протоколу чи акту. У відповідь на це ми теж викликали наряд поліції. Але цей наряд відмовився навіть прийняти нашу заяву», – розповідає жінка.

Після цього Юлія Ястріб не опустила руки, а все-таки отримала копії документів, подавши інформаційний запит. Там містилась інформація про начебто допущене нею порушення та про те, що на власницю магазину накладено штраф у розмірі 1360 гривень. Жінка заручилася підтримкою ІФООПРО та одразу ж подала до суду на міську раду.

«Івано-Франківський міський суд скасував цю постанову про адміністративне правопорушення. Місто не заспокоїлось і подало апеляційну скаргу, але Львівський апеляційний суд виніс точно таке ж рішення на мою користь. Втім, наразі нам ще нічого не відшкодували – вітрини довелось відновлювати за власні кошти. Але позов щодо компенсації матеріальних збитків вже готується», – додає Юлія Ястріб.

По різні боки вивісок

Історія Юлії Ястріб є непоодинокою. Протягом останніх двох років франківські підприємці часто конфліктують з міською радою через вивіски та вітрини. Справа в тому, що у 2016 році виконавчий комітет ухвалив рішення про порядок розміщення вивісок, в якому сказано, що суб’єкти господарювання мусять отримувати дозвільні документи на це в департаменті архітектури.

У травні 2018 року міськрада затвердила оновлені правила благоустрою. У цьому документі, крім правил прибирання відходів та доглядання за прибудинковою територією, є й суворі правила щодо розміщення вивісок підприємств на фасадах будинків.

Міська влада, приймаючи ці документи, мала на меті боротьбу із засиллям рекламних конструкцій у середмісті Івано-Франківська. Однак через це на мерію подала до суду юридична компанія «Легіс Віртус». Її представники стверджують, що міськрада зобов’язувала бізнесменів отримувати дозвільні документи, які не передбачені законодавством України. Наразі справа – у Верховному Суді, проходить третю інстанцію. Виходить, що виконком вийшов за межі наданих законом повноважень?

Керівник ЦНАПу Богдан Питель підтверджує, що до них дійсно звертаються і за дозволами у сфері архітектури. Мова йде, в основному, про розміщення об’єктів зовнішньої реклами та вивісок. «Є своя процедура погодження вивісок. Вона не є складною, але підприємцям, в яких вже є вивіски, часто потрібно змінювати їх відповідно до правил, визначених департаментом архітектури та виконавчим комітетом. Не кожному і не завжди подобаються вимоги, які ставляться перед суб’єктом господарювання, яка має бути вивіска, реклама, режим роботи. Але, тим не менше, ми не повинні перетворювати місто на якусь зону хаотичної торгівлі, все повинно бути в рамках законодавства і здорового глузду», – каже він.

За словами Богдана Пителя, дуже багато підприємців звертаються до ЦНАПу, в т.ч. і в режимі онлайн, щоб погодити свою вивіску і узгодити її з правилами благоустрою. Вивіски та рекламу зараз перевіряє Муніципальна інспекція з благоустрою. Якщо у підприємця немає документів на вивіску чи не погоджено її паспорт, на нього накладають штрафи. Часто вивіска не відповідає правилам благоустрою, тоді її треба знімати і замовляти нову. Підприємці скаржаться на це, мовляв, і так платять високі податки, зарплати працівникам, а тепер ще й треба тратитись на зміну вивісок.

«Якщо у вас є вивіска, яка відповідає стандартам, і вам необхідно її узаконити – на нашому сайті є бланки документів, куди можна завантажити паспорт вивіски в трьох примірниках і заяву. У паспорті вивіски повинні бути конструктивні рішення (висота вивіски, її ширина, колір та інші особливості), а також фотографія вивіски. Цього достатньо, щоб ми передали ці документи в департамент архітектури. І якщо дійсно все в порядку – вивіску погоджують або на певний термін, або на постійній основі. Потім ми направляємо підприємцю СМС-повідомлення, людина приходить і забирає свій погоджений паспорт вивіски», – додає Богдан Питель.

Андрій Соболевський, завідувач сектору ДРС в області, пояснює, що в Івано-Франківську дійсно є проблема стосунків підприємців із міською владою стосовно вивісок. «Все, що стосується вивісок, чітко прописано в законі про рекламу і в типовому порядку розміщення зовнішньої реклами. Суть у тому, що нові правила благоустрою в Івано-Франківську були прийняті з грубим порушенням вимог закону і вони продублювали сумнозвісне рішення виконкому про порядок отримання паспортів вивісок. Це рішення є незаконним, воно вже два роки – в судах. Зараз – у касаційній інстанції, у Верховному Суді прийнято до розгляду, але засідання ще не призначено», – каже він.

За його словами, згідно з законодавством про рекламу, інформація про підприємство, яке знаходиться в будівлі, не є рекламою, якщо вона займає площу до трьох квадратних метрів. І до такої інформації, тобто до вивіски, прямо заборонено висувати будь-які вимоги, не передбачені законом.

«Місто собі придумало, що на вивіски треба оформляти паспорт. Це ніби й безкоштовно, але сама процедура займає певний час і потребує підготовки макета, а це все – гроші. Законом чітко передбачено адміністративну відповідальність посадових осіб за видачу дозволу, не передбаченого законом. Тобто цих посадових осіб, які в ЦНАПі зараз видають такі дозволи і підписують паспорти, можна одразу притягати до відповідальності і штрафувати за видачу таких дозволів», – переконаний Андрій Соболевський.

Він додає, що в Україні є закон про перелік документів дозвільного характеру, там є 75 пунктів і чітко передбачено, які дозволи можуть бути виданими. Будь-який новий дозвіл може бути запроваджений лише Верховною Радою, але аж ніяк не міською – вона не має до цього відношення і не може приймати таких рішень.

«Івано-Франківська міська рада приймала це, мабуть, з благими намірами – збереження історично-культурної цінності і все таке. Але вони вже так назберігали автентичність, що у пішохідній зоні міста – коктейль архітектурних стилів і повного несмаку. І все це втиснула туди саме наша влада, дозволивши ці споруди. А тепер з підприємців вимагають незрозуміло що, тероризуючи їх приписами. Це абсолютно незаконні дії, які рано чи пізно будуть названі такими рішенням суду, і доведеться декого з цих посадових осіб звільняти у зв’язку з незаконною діяльністю. Наша міська влада взяла на себе забагато. Суть у тому, що закон треба виконувати. Якщо закон вам не подобається – його все одно треба виконувати. Хочете – міняйте закон, виходьте на депутатів ВРУ, подавайте ініціативи, але все одно виконуйте закони», – підсумовує Андрій Соболевський.

На думку ж підприємця Петра Строїча, поки рішення виконавчого комітету діє, то воно законне і слід керуватися ним. А вже у разі скасування цього рішення Верховним Судом і визнання його незаконним у цій сфері можна буде діяти по-іншому.

Тарас ВОЛОШИН

 

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту “Просування реформ в регіони” за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю газети “Галицький кореспондент” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

Написати головному редакторові Тетяні Соболик: [email protected]

 

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!