«Допомогу держави – субсидію може отримати кожна українська родина, витрати на комунальні послуги якої перевищують 15% її доходу», – про це повідомив Кабінет Міністрів України, випустивши книжку «10 популярних запитань про нові тарифи і субсидії».

Як роз’яснено фахівцями у даній збірці, якщо українець з місячним доходом 4134 гривні сплачував у опалювальному сезоні 2015/2016 року за житлово-комунальні послуги  1 153 гривні на місяць, то після підвищення цін і тарифів в разі звернення за субсидією він сплачуватиме 916,2 гривень на місяць в опалювальний сезон 2016/2017, отримавши субсидію в розмірі 1 154,7 гривень на місяць.

Крім того, держава надала шанс отримати субсидію тим, хто орендує житло на підставі договору найму житла. Субсидія розраховується виходячи з доходу зареєстрованих у будинку (квартирі) осіб і оформляється на будь-якого члена сім’ї.

Що важливо: наявність заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги не впливатиме на право звернення за призначенням субсидії.

Громадяни, які одержували субсидії протягом 2015/2016 років автоматично отримають її в наступному опалювальному сезоні 2016/2017 років.

За роз’ясненням Кабміну, згідно діючого законодавства, громадянину для отримання державної допомоги по оплаті житлово-комунальних послуг (субсидію) необхідно заповнити лише Заяву і Декларацію про доходи. Ніяких інших документів не потрібно.

Ці документи можна занести в:

• місцеві управління праці і соціальної політики («соцзабези»);
• сільські і селищні ради;
• відправити рекомендованим листом у зазначені органи – по місцю проживання;
• відправити по мережі Інтернет (заповнивши заяву і декларацію на сайті https://subsidii.mlsp.gov.ua/

Субсидія безповоротно призначається на 12 місяців, а не на півроку, як це було раніше. Є гаряча урядова лінія щодо питань призначення субсидій – 0 800 507 309. Ця служба працює цілодобово і безкоштовно.

«Якщо будуть протестні настрої щодо підвищення тарифів  серед «протестантів», я Вас запевняю, 90% будуть одержувачі субсидій» – саме таке сказав заступник Міністра соціальної політики України Мушинін Віталій Вадимович на зустрічі з журналістами.

«Людина, яка сьогодні є учасником програми субсидій, не повинна хвилюватися з приводу того, чи підвищуються тарифи. Наприклад, їй визначено 10% оплати субсидії. Нехай тарифи збільшаться вдвічі, втричі, але вона має платити не більше 10% від свого сукупного доходу. Тобто вона в цьому плані захищена саме державою. За даними моніторингу отримувачів субсидій в опалювальний періоді 2015/2016 року за комунальні послуги сплачували по Україні в середньому сім’ї 220 гривень або 7,3 % від своїх доходів. Раніше це було 10-15%. Є родини дійсно з низькими доходами. У таких родин обов’язкова плата за комунальні послуги складала 26 гривень при необхідній оплаті комунальних послуг 1154 гривні. Були родини, в яких сукупний дохід за 6 000 гривень, але  вони ще мали право на житлові субсидії. В цьому випадку вони сплачували вже від своїх доходів 25%. Сьогодні на програму житлових субсидій виділено 40 млрд гривень. В минулому році ми проінвестували цю програму на 19 млрд грн» – зауважив Віталій Мушинін.

Але не всі родини зможуть таку субсидію отримати. В такому випадку їм потрібно замислитися, як отримувати квитанції за житлово-комунальні послуги з менш «шаленими» цифрами.

Нагадаємо, Як у Івано-Франківську оформити субсидію за новим спрощеним механізмом?

Кабмін зазначає, що підвищення кінцевих цін на енергію вплинуло на поведінку споживачів. У 2014-25 роках споживання газу населенням скоротилось на 30%, що позитивно впливає на скорочення об’єму необхідного імпорту палива. Бездотаційна ціна газу та тепла робить проекти енергоефективності, що згодом окупаються – шлях, яким пройшли всі країни ЕС.

Українці можуть утеплити свої будинки до зими користуючись урядовою програмою з енергоефективності. Яка в народі отримала назву «теплі кредити».

Це безповоротна державна грошова допомога українцям, яка надається через державні банки:

• 20% безповоротної допомоги – на заміну газових котлів для населення;
• 30% для громадян – на впровадження енергоефективних заходів (утеплення будинків, заміну вузлів обліку води та теплової енергії, встановлення вікон);
• 40% для ОСББ та ЖБК – для проведення термомодернізації.

Малозабезпеченим родинам держава зараз компенсує до 70% коштів на енергоефективні заходи.  Більше того, якщо субсидіанти є у складі ОСББ, то таке ОСББ отримує більшу частку відшкодування (від 40% до 70%) – в залежності від кількості субсидіантів у будинку.

За результатами дослідження «Ефективність державної підтримки реалізації енергоефективних заходів ОСББ/ЖКБ», проведеного Держенергоефективності спільно з Світовим Банком та Національним Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), 98% опитаних українців, об’єднаних в ОСББ, визнали свій досвід участі в Урядовій програмі з енергоефективності позитивним, з них – 73-75% одночасно використали місцеві програми співфінансування енергоефективних заходів для населення. Вони стали платити за комунальні послуги вдвічі менше.

Але є і не така оптимістична точку зору щодо цих «теплих кредитів».

Так, на зустрічі з журналістами Святослав Павлюк, керівник київського офісу Асоціації «Енергоефективні міста України», експерт з енергозбереження Реанімаційного пакету реформ  зазначив, що масштабних інструментів термомодернізації в країні в нас на сьогоднішній день не має. Програма «теплих кредитів» є «фрагментною» і коли ми хвалимося, що трохи більше 80 ОСББ взяло кредити, то кредити вони взяли «копійчані» – на 120 000 гривен. Вони поміняли вікна, або поставили якийсь простенький індивідуальний тепловий пункт (ІТП). Це не той масштаб…

Коташевська Тетяна

Матеріал підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки міжнародного медіа-проекту MyMedia