«При таких великих втратах в будинках і тарифах, що в нас на сьогоднішній день є, ми будемо мати ситуацію, де наші будинки будуть платити за опалення більше, ніж поляки і німці.»

Хоча на вулиці літо і дуже спекотно, але вже й зараз українців турбують проблеми вартості опалення, за яке ми будемо платити восени.

«Потрібно перевести дискусію з розміру тарифу на газ на дискусію про цифри в наших «платіжках», – зазначив на зустрічі з журналістами Святослав Павлюк, керівник київського офісу Асоціації «Енергоефективні міста України».

«Тобто, кожна «платіжка» складається з двох елементів: вартість енергії, і кількість енергії, яку ми споживаємо. Ми ніколи не визначаємо вартість енергії, як споживачі, ми визначаємо вартість нашої квитанції; об’єм, який ми споживаємо. Тариф визначає окупність чи не окупність тих чи інших процесів. Він визначає, чи вам має сенс інвестувати в енергоефективність, в утеплення будинку, чи заміну котла, чи не має сенсу. Бо якщо ми будемо «дотувати» газ, як ми робили до цього, то це означає, що ми просто демпінгуємо проти проектів енергоефективності.

Середній показник енергоспоживання в будинку, який замірювався в Україні в 2013 році, становив 264 кВт/м2  на рік. Зазначимо, що цей показник – це та кількість енергії, яка потрібна в будинку на 1 метр квадратний для того, щоб було там комфортно і взимку і влітку, щоб там була вода, електроенергія, тепло, або прохолодно влітку.

Для порівняння, у країнах Евросоюзу, цей показник складає між 90 і 120- у більшості житлових будинків. Тобто, при тій самій ціні енергії, ми будемо мати рахунки вдвічі, втричі більші.

«Допомогу держави – субсидію може отримати кожна українська родина, витрати на комунальні послуги якої перевищують 15% її доходу», – про це повідомив Кабінет Міністрів України, випустивши книжку «10 популярних запитань про нові тарифи і субсидії».

Ми за розміром тарифу на теплову енергію ввійшли в ті ціни, які платяться споживачами в інших країнах, але тепер давайте ми перейдемо до того, що у нас втрати в мережах складають 25-40 %, втрати в будинках сягають 70 %, тобто у нас реально споживання на 1 м² в будинках виглядає в 2-3 рази вищим щодо сьогоднішнього споживання в країнах Європейського союзу.

Треба розуміти, що «Теплокомуненерго» є бізнесом, міським, але тим не менш, бізнесом. Їх бізнес полягає не в тому, щоб вам зекономити рахунки, а щоб вам більше продати. Якщо вони можуть вам розігріти батареї до 90 градусів в березні або в квітні, то вони так і зроблять, тому що це їх заробіток. Захиститися від такого надмірного споживання ви можете виключно встановивши свої засоби регулювання. Це індивідуальні теплові пункти в будинках. І, мені здається, це має біти пріоритетом № 1 в державі, після встановлення лічильників.

Згідно нормативних документів, прийнятих в Україні, між тим, що вийшло з котельні і дійшло до будинку може втрачатися 13 %. На практиці я не бачив міст де це було б менше 19 чи 21%. В містах Польщі, де я був, цей рівень втрат складає 3-3,5 %.

Тобто, на сьогоднішній день ми маємо втрати в мережах за рахунок неутепленості, дірок, комерційних крадіжок в 3-4 рази більше ніж в сусідніх з нами країнах.

 І це також питання, яке повинна вирішити громада. Треба розуміти, що більшість теплогенеруючих компаній є власністю громади міста. Виключно громада міста вирішує, чи їм їх утепляти, чи вирізати, чи поставити котел на солому, чи поставити котел на газ чи котел на долари.

При таких великих втратах в будинках і тарифах, що в нас на сьогоднішній день є, ми будемо мати ситуацію, де наші будинки будуть платити за опалення більше, ніж поляки і німці.»

Святослав Павлюк також вказує: «Я ніколи, до речі, не чув, щоб селяни жалілися, що їм ніхто не дав гроші на ремонт даху чи труб, чи вікна їм ніхто не поміняв. Селяни завжди будували хату самі і самі її ремонтують. У нас же в Україні так сталося, що мешканці міст, на відміну від інших країн, від Німеччини до Білорусії і далі, отримали квартири безкоштовно в процесі приватизації і тепер ми ще вимагаємо капітальний ремонт у будинках. Ніхто не буде ремонтувати будинки, які безкоштовно роздані.

Є оцей «забобон», що перед тим, як створити ОСББ, нам держава зобов’язана капітально відремонтувати наш будинок, і ми будемо ним займатися. Нема такого в законі. Там написано, що держава бере участь в організації капітального ремонту, а не платить за нього. І його не робить.

А щодо квартплати, то вона включає в себе 18 різних елементів. Там ніколи не було складової, яка називається «капітальний ремонт». Ви ніколи не давали гроші ЖЕКу на ремонт будинку! Було на «поточний ремонт».

І оскільки Ви ніколи не давали гроші ЖЕКу на капітальний ремонт, Ви не можете його вимагати ні від кого!»

Варто додати, що, як зазначив на зустрічі з журналістами Голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Кобалєв: «низький тариф на газ стимулює високе споживання. До цього часу Україна в три рази менш ефективна, ніж середній показник в Європейському союзі по середньому споживанні газу на населення. Ми говоримо про середній показник. Якщо ми говоримо про країни, які є еталоном енергоефективності, наприклад, Німеччина, то  ця цифра може сягати шести. Ми самі душили свого виробника, максимізували своє споживання, відповідно імпортували ще більше газу, відповідно ще більше коштів виходило за межі країни.

Коли в одній і тій самі трубі є один і той самий газ і його можна продати або за копійку, або за десять копійок, то звичайно, що втримати людей від маніпуляцій дуже складно. І є думка, що давайте поставимо 25 контролерів і ми зможемо це припинити.

24 роки ставили 50 контролерів –ніхто не міг це припинити.

Це закінчувалося тільки тим, що 25, 40 або 50 контролерів з валізками того чи іншого обсягу їхали додому і відчували себе комфортно і фінансово стабільно. Все.

Уряд поставив дуже амбітне завдання збільшити загальний видобуток газу в Україні на 35%. Для Державної компанії «Укргаздобування» це означає на третину збільшити видобуток газу з 14, 5 млрд до 20 млрд кубічних метрів на рік. Ми впевнені в цьому як команда: паралельно з цим будуть відбуватися заходи енергоефективності, які дозволять скоротити споживання газу в Україні. З одного боку ми будемо більше видобувати, а з другого – менше споживати. Комбінація цих двох тенденцій, за нашими оцінками, повинна призвести до того, що в 2020 році Україна зможе припинити імпортувати газ.

З точки зору росту української економіки, це велика кількість відсотків ВВП, яка фактично стане ресурсом для підвищення рівня соціальних стандартів для всіх нас.»

З оптимістичних планів Голови НАК «Нафтогаз України» українцям можна чекати не лише відносно дешевого та, головне, вітчизняного, газу через чотири роки, а й росту загального матеріального благополуччя всього населення України. Невже «світле маймутнє»?

Коташевська Тетяна

Матеріал підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки міжнародного медіа-проекту MyMedia