Символи і скандали Porto Franko

В Івано-Франківську завершився міжнародний мистецький фестиваль Porto Franko-2018. Він однозначно запам’ятався франківцям та гостям міста – літаками, гелікоптерами та «Аерофонією», а також скандалами довкола оголених тіл.

Мистецтво та високі технології

Фестиваль поєднав сучасну музику, постдраматичний театр та актуальне візуальне мистецтво з високими технологіями, наукою і мріями про небо. Не обійшлось і без кіно, літературної та освітньої програм.

Одним з основних напрямків, традиційно, став театральний. Франківці змогли побачити дві нові постановки від керівника франківського драмтеатру Ростислава Держипільського – «Вигнані з раю» та «Модільяні. Я пройшов мостом, якого не існує». Актор Олексій Гнатковський став режисером вистави «На західному фронті без перемін» за Ремарком. А Малгожата Пашкер-Войцешонек з Польщі показала франківцям моновиставу «Солодка», створену за мотивами роману «Солодка Даруся» Марії Матіос. Емоційна історія «солодкої» дівчини, яка переживає неймовірне горе, не залишила глядачів байдужими.

Також до Франківська приїхали справжні метри з Литви. Еймунтас Някрошюс зі своєю «Книгою Йова» у виконанні театру Meno Fortas показав, що таке любов, віра, втрата сенсу буття і його здобуття. А Оскарас Коршуновас ставив «Чайку» за мотивами твору Чехова – у сучасній обробці, з інтерактивом та зануренням у глибину підтекстів. Ця вистава вже отримала кілька престижних нагород, і франківські глядачі виявились солідарні з критиками.

Не обійшлось і без «десанту» літераторів. Володимир Єшкілєв описував небо і еротику, про світло й темряву розповідала «Лінія Маннергейма» Сергія Жадана, Олега Каданова та Євгена Турчинова. А Юрій Андрухович влаштував автограф-сесію, продавав та підписував «Коханців юстиції», після чого презентував закінчені та незакінчені історії з цього роману під авторський музичний супровід від гурту «Сон сови». Кілька непроданих книг автори кинули зі сцени у натовп людей, викликаючи химерні асоціації з «блінами на лопатє» та думки про те, що люди всюди більш-менш однакові. Втім, обійшлось без бійок і тисняви.

На всіх локаціях відбувалися перформанси – виступи музикантів, поєднані з високими технологіями, лазерними шоу та авіатехнікою. Основну ж музичну програму розділили на дві локації. На площі Франка виступали такі зірки, як Bloom Twins, The Gitas, J.Bernardt, Latexfauna та Pianoбой. А у палаці Потоцьких грали Zapaska, Familia Perkalaba, «Вагоновожатые» та «Хамерман знищує віруси». Останніх у Франківську пам’ятатимуть ще довго, але про це згодом.

«Аерофонія»

Центральним дійством фестивалю стала повітряна опера під назвою «Аерофонія», яка й відкривала фестиваль. Музику та світлове шоу поєднали зі звучанням наживо авіаційного мотора літака АН-2, який спеціально для цього привезли з косівського аероклубу «Явсон».

Сам літак став основною частиною декорацій, навколо яких на стадіоні «Рух» артисти з Nova Opera створили постдраматичну оперу, поєднавши басову мелодію авіатурбіни з григоріанським хоралом, світловим шоу, монгольськими колисковими та тріп-хоповими ритмами. Заодно було встановлено рекорд України – перше виконання двигуном літака музичної партії. Рекорд вручили організаторам Роману Григоріву та Іллі Разумейку. За текстову частину «Аерофонії» відповідав Юрій Іздрик, який виступав у неймовірному костюмі. А ще глядачам запам’ятався своєрідний танець екскаватора.

Авіаційна тематика, звісно ж, цим не обмежилася. Центральна частина Івано-Франківська перетворилась на своєрідний аеродром – в різних локаціях «приземлилися» гелікоптери МІ-2, на площі фортечної галереї «Бастіон» опинився літак, а біля франківського драмтеатру «посадили» вертоліт МІ-8.

На фоні всієї цієї техніки охоче фотографувались діти та туристи, а митці виконували свої перформанси. Втім, на відміну від літака АН-2, гелікоптери були в основному старим радянським металоломом і викликали найрізноманітнішу рефлексію – як ностальгію за втраченим (для них) небом, так і радість через втечу від тоталітарного минулого для України. Цікаво, чи так це задумували організатори?

Табу, шкарпетка і злочин

Театральна програма Porto Franko розпочалася з балету «Oh, Magic» австрійського хореографа Сімона Маєра. На цій події стояла позначка 21+, і згодом стало зрозуміло, чому: під час дійства актори почали поступово роздягатися, в кінці ж вони танцювали повністю оголеними.

Таке «осквернення сцени театру», як висловлювалися згодом деякі користувачі в соцмережі, прийшлося декому не до душі – тема оголення, цілком прийнятна на вістрі мистецтва, залишається для багатьох неприйнятною у повсякденному житті. Втім, на цьому балеті не було неповнолітніх, організатори заборонили фотозйомку, відеотрансляцій теж ніхто не вів, тож масштаби першого скандалу виявились незначними.

Друга ж «бомба», тобто виступ гурту «Хамерман знищує віруси», розірвалася значно гучніше. Епатажні музиканти виступили у Палаці Потоцьких одразу після офіційного відкриття фестивалю. Їхні пісні написані переважно російською мовою та містять нецензурну лексику. Один з музикантів вдягнув на концерт лише панчоху на статевий орган, інший – дві картини, на груди і пояс.

Цей концерт також був позначений як 21+, але паспортів на вході ніхто не перевіряв. Крім того, деякі ЗМІ вели пряму трансляцію звідти, а глядачі знімали скандальний виступ на відео. Він викликав обурення в багатьох франківців – у соцмережах можна було прочитати тисячі коментарів на кшталт «дегенеративне мистецтво», «вигнати з міста і засудити», з’явився неологізм «Порно_Франко». Втім, таку реакцію на тему оголення в сучасному мистецтві можна зрозуміти, адже вона є типовою.

Далі підігріті енергією скандальної шкарпетки події почали розгортатися ще стрімкіше. Міський голова Руслан Марцінків заявив, що дав доручення освятити (!) місце проведення цього концерту. «Я вважаю, що це неприпустимо, неприпустимо у такий час, коли країна не закінчила війну. Неприпустимо пропагувати саме таке мистецтво. Я себе вважаю сучасною людиною, але це, відверто скажу, перебор. Є інших багато заходів на фестивалі, які гарні, де чудові артисти. Організатори, а це Благодійний фонд Шевченка, гарантували дотримання моральних норм і християнських цінностей!» –  висловився мер.

Марцінківа та християнські цінності підтримала і секретар міської ради Оксана Савчук. «Організатори фестивалю, які називають порнографію сучасним мистецтвом, – це люди, яким варто сісти в гелікоптери і полетіти геть з нашого міста», – вважає вона.

Проти оголених музикантів та акторів виступили і голова обласної ради Олександр Сич, і міські та обласні депутати від ВО «Свобода», очевидно, вирішивши не лише вдати з себе знавців contemporary art, а й зіграти перед електоратом на темі «традиційних цінностей». Один з меценатів фестивалю Олександр Шевченко згодом написав, що рамки допустимого були порушені. Схоже, і цього разу мистецтво не вдалось поставити поза політикою.

Арт-директор фестивалю Ілля Разумейко прокоментував ситуацію так: « У нас на фестивалі все прекрасно і з християнськими цінностями, і з ісламськими, і з буддистськими. А те, що ми не погодили нашу програму з інквізиторським відділом міської ради, – то проблеми комунікації, довго шукали кабінет інквізиції і не знайшли. Якщо ви хочете цензурувати мистецтво і притягувати митців до відповідальності за те, що вони роблять на сцені, пропоную вам направити своїх представників до слєдсвенного комітєту россійської федерації: у них на цій ниві прекрасний досвід, вони з вами поділяться своїми методами».

Згодом стало відомо, що на організаторів фестивалю за цей виступ… поскаржились у поліцію. В принципі, правоохоронцям не звикати до дивних заяв, але цього разу вони оперативно розпочали кримінальне провадження (!!!) і наступного ж дня викликали в поліцію президента фестивалю Романа Григоріва, щоб той дав покази. Безглуздий резонанс дійшов аж до Києва. Нардеп Борислав Береза повідомив, що розмовляв з головою Нацполіції Сергієм Князєвим з приводу цієї ситуації.

«Виявилося, що він не знав про історію з «Хамерман знищує віруси». Вся увага поліції зараз зосереджена на боротьбі зі злочинністю та дотриманні громадського порядку під час масових акцій по всій країні. Його відповідь була такою: криміналу не буде, все закриють. Там немає порушення закону, зі всім іншим розберуться. Дякую керівництву Нацполіції за оперативну реакцію. І я вкотре переконався у силі Фейсбуку», – написав Береза.

Втім станом на 18 червня кримінальна справа, схоже, аж ніяк не закрита. Поліція розіслала франківським ЗМІ листи з вимогою надати фотографії та відеозаписи з концерту «Хамерманів».

«Всі ми люди невільні, весь психоаналіз показує сучасну людину як суб’єкта. Тому ми хотіли трохи збільшити свободу. Коли їхали на «Порто Франко», хотіли не тільки показувати голі сідниці, а поговорити з людьми про свободу і те, що її мало. Любий наш виступ фокусується навколо цього феномена. Ми хотіли на це натякнути, і нам це вдалось. Шоу-бізнес не хоче артиста, він хоче біоматеріал, який просто буде йти за системою. А ми так не хочемо. Хоча у нас була ідея зробити останній концерт, але потім подумали і сказали «ні», та й отримали пропозицію від «Порто Франко». Це один із небагатьох фестивалів із власним обличчям. Він просто топовий, тому якщо нас ще запросять, то ми не проти», – підсумував Володимир Пахолюк, музикант гурту «Хамерман знищує віруси».

Організатори Porto Franko планували зробити хедлайнером та символом фестивалю літак АН-2. Втім шкарпетка на статевому органі музиканта, схоже, більше припала франківцям до душі. Фестиваль залишив по собі багато питань, і для кожного вони будуть іншими. Але всім варто запитати себе, що більше вартує залишитися в пам’яті: літак чи шкарпетка?

Тарас ВОЛОШИН

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!