Нещодавно у Мюнхені відбувся круглий стіл «Геноцид проти України: 1932-1933». У ньому взяли участь і науковиці Прикарпатського національного університету – докторка мистецтвознавства, професорка Ганна Карась, кандидатка педагогічних наук, доцентка Любов Геник та кандидатка психологічних наук, доцентка Олеся Коропецька. Вони виступили з доповідями про голодомор та репресії в Україні та їх наслідки. Модератором круглого столу виступила Докладніше >>
Сьогодні, 21 лютого, в Івано-Франківську відбулось засідання виконавчого комітету. Під час нього члени виконкому прийняли питання про перевезення прочан. Так, управлінню транспорту та зв’язку доручили організувати перевезення парафіян до місць духовного збагачення, а фінансове управління зобов’язали виділити на поїздки гроші. Проте не зважаючи на все, у проекті рішення дати написані заднім числом. Так, наприклад, франківських Докладніше >>
Деркачова Ольга
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Рязанцева Яна
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Волошин Тарас
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює