2 листопада голова Тисменицької районної державної адміністрації Іван Семанюк провів виїзний прийом громадян у селі Чукалівка. Спільно із сільським головою Михайлом Курієм обговорили перспективи розвитку села, ремонт доріг, встановлення тротуарних доріжок, чистку ставка, проблемні питання та шляхи їх вирішення. Керівник району відвідав сільську бібліотеку та історичний куток, оглянув фельдшерсько-акушерський пункт та побував у Чукалівській загальноосвітній Докладніше >>
Сьогодні, 4 вересня, міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків проводить особистий прийом громадян. До нього звернулися представники підприємства «Рідна земля» з проханням не демонтувати їхні МАФи. Люди пояснили, що не мають дозволу на встановлення чотирьох МАФів через те, що не могли його отримати. «Я чесно намагалася це зробити, але мені не вдалося», – зазначила жінка. Втім Докладніше >>
Сьогодні, 4 липня, відбувається особистий прийом громадян міським головою Русланом Марцінківим. На прийом до мера завітала мати загиблого бійця АТО, яка вже два роки чекає на виділення сім’ї бодай землі або квартири. «Чи можна квартиру? Вже два роки на черзі. Але мені дали відмову. На землю також стоїмо у черзі», – запитала в сльозах зневірена жінка. Докладніше >>
Сьогодні, 4 липня, відбувається особистий прийом громадян міським головою Русланом Марцінківим. Зокрема, на прийом до мера завітав багатодітний переселенець з Донбасу із надією, що Марцінків допоможе йому та родині із виділенням житла. «Я багатодітний батько, переселенець з Донбасу. В січні 2015 року ми переїхали з сім’єю до Івано-Франківська, саме тоді жінка була вагітна четвертою дитиною. Докладніше >>
Сьогодні, 4 липня, відбувається особистий прийом громадян міським головою Русланом Марцінківим. Зокрема, мешканка обласного центру поскаржилася меру на те, що територія одного зі спальних районів, а саме – на вулиці Івасюка між «Мрією» та «Ельдорадо» занедбана: нескошена трава, в якій завелися величезні щурі. «Приходила до Смушака, казала, що по Івасюка трава вище мене. Від «Мрії» Докладніше >>
Деркачова Ольга
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Рязанцева Яна
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Волошин Тарас
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює