ТОП-20 найцікавіших місць Косівщини

Що варто побачити в Косівському районі? Куди піти? Поради для туристів.

 

Якщо ви ніколи не були на Косівщині, то обов’язково відвідайте цей розмаїтий край. Косів здавна називають столицею народного мистецтва Гуцульщини. Саме в цьому центрі зосереджувались і розвивались основні галузі народних ремесл: різьба по дереву, гончарство, художнє ткацтво, вишивка.

На невеликій території Косівського району – безліч пам’яток природи, які в поєднанні з пам’ятками історії, культури та архітектури є чудовою базою для розвитку туризму. Якщо Верховину називають серцем Карпатського краю, то Косівщину можна назвати його душею.

 

  1. Косівський базар (с. Смодна)

Косівський ярмарок відомий не лише на всю округу. Сюди приїжджають з інших міст і навіть країн, щоб прикупити додому унікальні та дешеві речі ужиткового мистецтва. Нині він розташований на краю села Смодна біля річки Рибниці й офіційно називається Cмоднянським – так гласить і вивіска над його входом.

Косівський базар працює тільки в суботу з 4-ї год. ранку й до обіду. Основна перевага косівського базару — це справді оригінальні вироби, які можна купити значно дешевше, ніж на базарах інших гірських міст. Напевно, тому, що тут немає такого потоку туристів, як, наприклад, в Яремче.

 Косівський базар3

  1. Музей народної творчості Михайла Струтинського (м. Косів)

У цьому музеї, що розташований на вул. Тихій, 1, представлена найбільша колекція узорів вишивок – понад 10 тисяч. А загалом експозицію музею, який займає дві великих зали та коридор, складає величезна кількість робіт народних майстрів Гуцульщини, Покуття, Поділля та Буковини. Це старовинні ікони, предмети сакрального мистецтва, вишивка, живопис, кераміка, народний одяг, ткацтво та інші експонати.

музей струтинського2

  1. Приватний музей гуцульського мистецтва родини Корнелюків (м. Косів)

Тут (вул. Гоголя, 26) представлена колекція народного одягу та різних видів народних промислів майстрів чотирьох поколінь родини Корнелюків, яка об’єднує цілу плеяду майстрів різних видів народних промислів. Головою родини є Микола Корнелюк, член Спілки художників України з 1989 р. Зібравши велику колекцію виробів, Корнелюки вирішили створити власний приватний музей. Загалом, зібрання музею нараховує понад 2 тис. експонатів.

 музей корнелюків1

  1. Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини (м. Косів)

Косівський музей як відділ Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського був відкритий у 1969 році.

Експозиція музею, що знаходиться на вул. Незалежності, 55, знайомить з народним декоративно-ужитковим мистецтвом ХІХ-ХХ ст. Колекція музею нараховує близько 5 тис. експонатів. У ній представлені одні з найкращих збірок виробів з дерева, кераміки, шкіри та металу, гуцульського одягу і вишивки.


музей народного мистецтва і побуту Гуцульщини1

  1. Музей вівчарства (с. Космач)

Це перший в Україні музей вівчарства. Він складається з двох частин. В основній частині відтворений побут вівчарів, тут також представлені необхідні речі для переробки молока – посуд, одяг та інше. Друга кімната – це комора, де розміщені речі полонинників та різне знаряддя.

До слова, Космач – одне з найбільших сіл України. Він відомий усьому світові своїми писанками, вишивками, народною ношею, звичаями та обрядами, майстрами музичних інструментів.

музей вівчарства2

  1. Дерев’яна церква Успіння Пресвятої Богородиці (с. Пістинь)

Серед густих лісів Гуцульщини захована одна з головних пам’яток архітектури краю – дерев’яна п’ятизрубна церква Успіння Богородиці. Старовинна пам’ятка дерев’яної архітектури збудована ще у 1600 р. Це найстаріша церква на Косівщині.

Біля церкви розташована дзвіниця XVIII ст., старий цвинтар, підвісний дерев’яний міст і переправа для трун.

церква пістинь3

  1. Туристично-мистецький комплекс “Маєток Святого Миколая” (с. Пістинь)

19 грудня 2006 р. на території НПП “Гуцульщина” було відкрито перший будиночок комплексу “Маєток Святого Миколая”, зроблений з дерева в оригінальному гуцульському стилі. У ньому облаштовані робочий кабінет та світлиця Святого Миколая, де він разом із своїми помічниками працює без вихідних цілий рік.

Святий Миколай щодня приймає відвідувачів та опрацьовує багато листів. Також на території маєтку створена кімната-музей дитячої новорічно-різдвяної іграшки та музей природи.

маєток миколая пістинь3

  1. Криївка-музей УПА (с. Пістинь)

14 жовтня 2015 р. у Пістині урочисто відкрили і освятили “Криївку-музей УПА” на місці знайденого бідона з добре збереженими документами збройного підпілля Коломийської округи початку 50-х років минулого століття.

У криївці не просто відтворено строго секретне підземне сховище українського підпілля, а й фактично висвітлена вся історія УПА. Стенди музею оформлені у високохудожньому стилі з використанням оригінальних повстанських світлин, чудом збережених на Косівщині.

криївка упа пістинь1

  1. Шешорські Сріблясті водоспади – природний аквапарк (с. Шешори)

Прокладаючи свій шлях між каменистими та скельними берегами, ріка Пістинька утворює каскад водоспадів: Великий Гук (4-5 м) та Малий Гук (2-3 м). Нижче по течії утворилося плесо, яке місцеві жителі називають Синіплясо.

Незважаючи на те, що річка гірська, вода в ній прогрівається до 25˚С. Вдаряючись об скелю, вода розсипається на мільйони краплинок, які виблискують та переливаються на сонячному промінні. Саме тому водоспади називаються сріблястими.

Знаходяться вони в центрі Шешорів, тому добратися до них зовсім легко. Це ще одна причина популярності Сріблястих водоспадів.

 водоспади шешори1

  1. Озеро Лебедин (с. Шешори)

Заповідне урочище Лебедин площею близько 40 га, розташоване поблизу Шешорів, являє собою невисоку гору з улоговиною в центрі, що, ймовірно, є наслідком діяльності льодовика. У центрі улоговини, на висоті 650 м над рівнем моря, розміщене озеро округло-овальної форми завбільшки близько 200х100 м, мабуть, карстового походження.

Озеро Лебедин

  1. Полонина Росохата (с. Шешори)

Понад 30 років на високогірній сіножаті функціонує полонина Росохата. Так її назвали тому, що дві частини поля утворюють специфічне розгалуження.

На полонині можна побачити процес виготовлення справжньої гуцульської бринзи, послухати розповіді полонинників, покататися верхи на конях, а головне – відчути справжній смак полонинського літа.

 росохата1

  1. Печера Довбуша (с. Шешори)

Про цю печеру складено чимало легенд. У ній нібито переховувалися опришки під проводом легендарного ватажка Олекси Довбуша.

Печера має форму прямокутного тунелю довжиною 27 м, шириною 1-1,5 м, висотою 2-4 м. До неї підводить 12-метровий коридор, а з глибини тунелю витікає джерело.

 печера довбуша2

  1. Духовно-екологічний центр “Здвижин” (с. Кобаки)

Тут 11 жовтня 1934 р. місцевому жителю Миколі Букатчуку явилася Пречиста Мати Божа, яка в супроводі двох ангелів спускалася з небес. На цьому місці, на горбі в дубовому лісі, він поставив дерев’яний хрест, який згодом був знищений радянськими активістами. Але завдяки очевидцю події точне місце з’явлення збереглося.

Сьогодні там створено духовно-екологічний центр “Здвижин”, збудовано храм та відкрито Хресну дорогу. Це місце щороку відвідують тисячі паломників.

здвижин кобаки2

  1. Хата-музей Марка Черемшини (с. Кобаки)

У цій хатині 13 червня 1874 р. народився громадський діяч, адвокат, доктор права Іван Семанюк, більше відомий як письменник Марко Черемшина.

хата черемшини3

Вже перша книга “Карби. Новели з гуцульського життя”, що зображала життя темного й зубожілого гуцульського селянства за Австрії, поставила його на одне з чільних місць серед українських новелістів початку XX ст. Подальші пронизливі оповідання Марка Черемшини про галицьке село, спустошене Першою світовою, та про життя селян під гнітом польської влади цей статус тільки підтвердили. Критики відзначали високу майстерність письменника і багатство народної мови, відображеної в його творах. До речі, за оповіданням “Сльоза” створено зворушливий мультфільм “Різдвяна казка” (“Укранімафільм”, 1993).

У хаті-музеї Марка Черемшини зберігається його колиска, щоденник та речі повсякденного вжитку того періоду.

хата черемшини1

  1. Пасіка Святого Миколая (поблизу с. Кобаки)

У 2010 р. у Кобаках створена пасіка Святого Миколая. На початку вона складалася лише з двох сімей, які були поселені у вуликах-пнях. Однак згодом сюди завезли карпатську бджолу та облаштували 31 вулик.

Сьогодні ж пасіка налічує вже 42 вулики цікавої архітектурної форми: капличка, гуцульська хатинка, гуцул і гуцулка, ведмедик, бджілка, млин, діжка тощо. Тут вирує життя бджолиного царства!

пасіка святого Миколая4

  1. Сокільська скеля (с. Тюдів)

Сокільська скеля – геологічна пам’ятка природи, розташована на лівому березі р. Черемош на межі Івано-Франківської та Чернівецької областей в селі Тюдів.  Розмір скелі складає 250 м у довжину та 100 м у висоту. Вік скелі становить приблизно 25 мільйонів років.

У 1862 р. місцеві жителі витесали з каменю 6-метровий обеліск Великому Кобзареві. Це був перший пам’ятник Тарасу Шевченку на Гуцульщині, а подейкують, що і в Україні. Під час Першої світової війни його було зруйновано, а в 1990 р. відновлено.

сокільська скеля2

  1. Терношорська Лада – український Стоунхендж (с. Яворів)

В Яворові розкинулося Терношорське мегалітичне святилище. Весь скельний комплекс має вигляд чотирикутника та умовно поділений на три частини: нижню, середню та верхню. Найпопулярніша нижня частина, де розташована центральна гігантська фігура вагою близько 140 тонн, яка нагадує вагітну жінку та символізує її головне призначення – материнство.

лада4

Наші предки споконвіку тримали вдома фігурки із зображенням Великої Богині, яка охороняла будинок та приносила щастя, зокрема сприяла народженню дитини. І в наш час тут відбуваються чудеса – подружні пари, які довгий час не можуть мати дітей, після відвідин святилища отримують благодать материнства і стають батьками. Можливо, це тільки легенда, а можливо, й ні.

лада яворів1

  1. Хребет Острий (межа с. Город і м. Косів)

Гора Остра (Острий) висотою 584 м над рівнем моря є частиною Покутсько-Буковинських Карпат. Вона тягнеться у формі хребта і вкрита буковим лісом та частково модриною. “Острий” по-гуцульськи означає гострий, і це справді відповідає стрімким скелястим схилам гори, на яку не так легко піднятися.

Після пожежі на вершині гори і, як наслідок, через відсутність дерев гора стала приваблива для туристів та косівчан – з неї відкриваються неймовірні краєвиди. З Острого, як на долоні, видно весь Косів та сусідні села.

хребет острий1

  1. Гора Михалкова (м. Косів)

Гора Михалкова (812 м) – найвища вершина Косова, яка оточує його півколом. З гори відкриваються захопливі краєвиди та панорами міста і найближчих сіл.

Михалкова – осередок гірськолижного туризму на Косівщині. Канатно-бугельний витяг тут спорудили ще у 1975 р. Довжина витягу складає 900 м, а гірськолижної траси – 1200 м. Перепад висот – 250 м.

6 травня, на свято Юрія (Георгія) Змієборця, на вершині гори традиційно розпалюють величезні вогнища, які видно з усіх куточків Косова.

 гора михалкова3

  1. Кринчиста криниця (м. Косів)

Особливою популярною серед мешканців Косова і його гостей є мандрівка до унікального сірководневого джерела, що розташоване на висоті 500 м над рівнем моря. На невеликій галявині, оточеній високими крислатими деревами, під стрімким схилом із землі пробивається вода та збирається в невеликій, акуратно викладеній з каменю криниці. За легендою, до людей, які вмиваються цією водою, приходить кохання.

кринчиста криниця3

 

Підготувала Наталя КОЗАК

 

«Галицький кореспондент» започаткував рубрику «Топ найцікавіших місць». Ми побуваємо в кожному куточку Прикарпаття і розкажемо вам про нього, запрошуючи на мандрівки.

ТОП-15 найцікавіших місць Рогатинського району

ТОП-20 найцікавіших місць Галицького району

ТОП-20 найцікавіших місць Івано-Франківська

ТОП-10 найцікавіших місць Богородчанського району

ТОП-10 найцікавіших місць Калущини

Топ-15 найцікавіших місць Тлумаччини

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!