Сьогодні, 4 лютого, в Івано-Франківську в Музеї визвольної боротьби відкрили банерну виставку “Масовий голод 1946-1947 років”.

Там є і фото, і документи з архівів, які підтверджують – голод був штучний.

“Зараз ми представляємо виставку, яку створив національний музей “Меморіал жертв Голодомору”. Тут віддзеркаленні ті події, які відбулися у період 1946-1947 року”, – каже директор музею визвольної боротьби імені Степана Бандери Ярослав Коретчук.

На виставці немає окремих історій однієї людини. Тут зібрана загальна інформація про ті події, які відбувалися. Також на території Прикарпаття ще є свідки, які пам’ятають, що трапилося у ті часи. Снятинські й Городенківський райони голод охопив найбільше

Виставку можна відвідати до 15 лютого, потім вона вирушить до інших обласних центрів.

“Свідки, які пережили ті часи, залишили в книзі “Голод на Прикарпатті 1946-1947 років” свої спогади. У всій Україні відбувалися жахливі речі. Люди, які жили в період голоду, пережили дуже багато”, – розповів заступник голови обласної організації “Просвіта” Ярема Петрів.

Довідково:

Голод в Україні 1946-1947 рр. був викликаний різними факторами. В першу чергу – спланована акція сталінської влади по вилученню лишків зерна в селян для надання допомоги «братнім народам» із соціалістичного. На початок голоду вплинула Друга світова війна, яка принесла руйнування всіх ланок господарства України. Розорене сільське господарство остаточно підірвала сильна посуха, особливо постраждали південні області. Залишившись без зерна, населення почало голодувати. Свого апогею голод досягнув узимку та навесні 1947 р. Голодування охопило майже всі українські території, тільки західні області зібрали достатній врожай. Саме завдяки можливості потрапити до цих регіонів і купити чи виміняти довгоочікуваний клуночок зерна виживало багато людей з інших регіонів України. На сьогодні точна кількість жертв від голоду 1946-1947 рр. не встановлена, різні дослідники оцінюють її від 300 тисяч до мільйона.

Нагадаємо, у Франківську відкрили виставку речей вояка УПА і письменника Михайла-Святомира Фостуна.