У новий рік – із новими законами

За якими законами житимуть українці у 2020 році? «Галицький кореспондент» підсумував основні законодавчі зміни, які впливатимуть на соціальну та економічну сфери життя в Україні.

Ціни встановлює ринок

Розпочнемо із нового енергоринку, який стартував 1 липня 2019 року, хоч проєкт був розроблений і прийнятий ще у 2017 році. Змінами передбачено запровадження нової моделі взаємовідносин між постачальниками та споживачами електроенергії. Єдиного покупця та продавця електроенергії – «Енергоринок» – ліквідували. Відтепер електроенергію продають відповідно до двосторонніх угод між виробниками та постачальниками або споживачами.

Відтепер ціни на електроенергію, вироблену на АЕС та ГЕС, буде встановлювати ринок, а не держава, а вугільна генерація не буде змушена обґрунтовувати перед НКРЕ ціни на вугілля, яке спалює. Ціна формуватиметься з урахуванням обсягів споживання енергії, графіків розрахунків та платіжної дисципліни, споживання електроенергії в розрізі доби.

Населення в Україні є дотаційною частиною споживачів електроенергії, тож істотних змін нібито не відчує. А от всім іншим доведеться будувати точні прогнози споживання, постачальникам – індивідуально підходити до кожного клієнта, генеруючим компаніям – конкурувати між собою у виробництві.   Проте компанії, конкуруючи між собою, все одно змушені виставляти найвищі ціни, щоб хоч якось окупити вугілля, яке спалюють. Відповідно, роздрібні фірми купують цю електроенергію за завищеними цінами. Відтак змушені піднімати ціну на свої послуги для населення…

Нагадаємо ситуацію із водопостачанням та водовідведенням у Долині. Підприємство «Долинський водоканал» встановило тариф відповідно до економічно обґрунтованої ціни. Відтак люди змушені були платити за воду вдвічі більше. Такий тариф Долинська районна рада разом із керівником водоканалу пояснювала тим, що вступив у дію новий ринок електроенергії, відповідно, для перекачування води вони витрачають тепер більше коштів. Втім, після масової акції протесту долинян керівництво поступилося і залишило тариф попереднім.

Інформаційну кампанію провалили

Ще один складний процес, через який доводиться проходити населенню, – монетизація пільг на житлово-комунальні послуги. З 1 жовтня 2019 року українці отримують квитанції за комунальні послуги з повним розміром платежу – без урахування пільг. Розмір пільги щомісячно розраховує орган соціального захисту населення. І на цю суму впливають ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги, які теж можуть змінюватися. Держава виплачує кошти за пільги кожній людині окремо – видає готівкою або переказує на рахунок Ощадбанку. Видача у готівковій формі можлива лише за умови, якщо пільговик написав відповідну заяву до органу соцзахисту до 15 жовтня 2019 року.

Провести з цього приводу належну інформаційну кампанію в департаменті соціальної політики не змогли або не захотіли. Скажімо, ветерани війни та воїни АТО перед закінченням 2019 року раптом отримали повідомлення про шалені борги за два місяці. «Упродовж двох місяців ми приймали дзвінки від ветеранів війни щодо платіжок про заборгованість за комунальні послуги. Вони не розуміють, чому держава за них не заплатила», – розповів головний спеціаліст відділу в Івано-Франківській області Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб в Україні Володимир Веркалець.

Керівник Івано-Франківської обласної асоціації учасників та ветеранів АТО Мирослав Кріль пояснює, що така ситуація трапилася через те, що не було достатньо інформації про зміни у нарахуванні пільг. Про заяви на отримання пільг у готівковій формі, які вони мали надіслати до 15 жовтня, ніхто не чув.

Заступник директора департаменту соціальної політики ОДА Степан Микицей переконує, що роз’яснювальна робота проводилася. А Міністерство соціальної політики вже розпочало видавати кошти, щоб погасити виниклу заборгованість. За його словами, цей процес триває з 17 грудня, і майже 90% ветеранів на Прикарпатті отримали пільгові кошти. Щоб ситуація не повторилася, чиновник пропонує надалі ветеранам та воїнам АТО писати заяву про готівковий розрахунок. На сьогодні таку заяву написали лише 470 прикарпатців. Хоч осіб, які отримали статус військових на Прикарпатті, є понад 7 тисяч.

Якщо заборгованість упродовж двох місяців не буде погашено, то вже в січні буде нараховуватися пеня. Хто повинен її оплачувати, наразі невідомо.

Така ситуація стосується не тільки воїнів, але й звичайних мешканців. Бо, на жаль, ті старші люди, які повинні мати пільги, навряд чи будуть щомісяця заходити у свій особистий кабінет, щоб перевірити останні зміни, які стосуються нарахування пільг. Наразі фахівці радять усім пільговикам уже в січні написати заяви щодо переведення на готівкову форму оплати. Так вони хоч наочно бачитимуть, скільки і за що держава досі не заплатила.

Дозвіл на суцільні вирубки

У листопаді 2019 року в газеті «Голос України» з’явився ще один закон, прийнятий новим скликанням Верховної Ради. 21 листопада в Україні почала діяти заборона на вирубку ялицево-букових лісів на схилах Карпат. Новий закон передбачає встановлення заборони на проведення рубок в національних природних парках, заказниках та продовження дії заборони на проведення суцільних рубок в ялицево-букових лісах на крутих схилах Карпатського регіону.

У пояснювальній записці до документа йдеться про те, що таке нововведення допоможе вдосконалити систему охорони лісів від суцільного вирубування. Однак екоактивісти звертають увагу на недоліки в законі. Зокрема, аналітик ГО «Екологія-Право-Людина» Петро Тєстов зазначив, що  цей документ дає дозвіл на суцільні рубки у високогірних лісах, тобто понад 1100 метрів, у випадку, пошкодження природним шляхом. А також дозволили використовувати в горах гусеничні трактори, що шкодять ґрунтам.

До речі, на висоті 1100 метрів і вище знаходиться незаймана природа, так звані праліси, вік поодиноких дерев там може сягати 500 років. Станом на кінець 2018 року було попередньо ідентифіковано 93 777 тисяч гектарів пралісів в межах чотирьох областей – Закарпатської, Чернівецької, Львівської та Івано-Франківської. Наразі в Україні найвищий охоронний статус в якості пралісових пам’яток природи мають лише 100 гектарів лісу у Львівській області. На цій території заборонені всі види рубок та будь-яка господарська діяльність. Тепер замість того, щоб оберігати залишки пралісів, нові депутати вирішили дозволити там рубку! Неочікуваний поворот.

Голова Товариства лісників України Юрій Марчук заспокоює: «Ялицево-букові ліси Карпат складають лише близько 10% загальної площі лісів України». Це справді тішить, але у цьому законі зовсім не йдеться про охорону тих лісів, які поруч із ялицевими. А оскільки штрафи за порушення правил лісокористування незначні, це навряд чи зупинить тих, хто вже має дозвіл на вирубку тих 10% ялицево-букових дерев.

З’явиться калькулятор розмитнення

Найбільш наболіла тема для українських водіїв – розмитнення авто на іноземній реєстрації, так званих “євроблях”. Новий закон Кабінет міністрів пообіцяв розглянути 14 січня. Законопроєкт справді вистражданий: активістам та небайдужим громадянам довелося тричі виходити під стіни Верховної Ради, щоб оголосити свої вимоги до закону.

Востаннє це було 17 грудня, коли учасники громадської організації «АвтоЄвроСила» просили розглянути законопроєкти щодо спрощення умов ввезення в Україну транспортних засобів та приведення умов оподаткування до загального режиму акцизних зборів Європейського Союзу і тимчасового призупинення застосування санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів. 

У 2020 році, відповідно до нового закону (якщо його приймуть, звісно), українських водіїв чекають певні зміни. Зокрема, з’явиться повноцінний калькулятор розмитнення, який дозволить заздалегідь розрахувати повну вартість автомобіля з урахуванням розмитнення. Тобто можна буде простежити, як митниця оцінює автомобіль, щоб не виявилося дорожче, ніж припускав покупець. Знайти його можна буде на офіційному сайті митної служби.

Також у 2020 році планують змінити принцип нарахування митних платежів, а саме – вони будуть більш «чесні». Принаймні так кажуть митники. Україна має призначити митного представника у складі представництва країни в ЄС, а потім буде створена платформа, яка дозволить обмінюватися інформацією з країнами Європи та Америки щодо стану автомобілів, які перебувають на ринках, та їхньою початковою вартістю.

Передбачатиме  цей закон і систему штрафів. Прострочене розмитнення на один день коштуватиме 170 гривень, три дні – вже 850 гривень.

Якщо авто було ввезене в Україну  в режимі транзиту, то його не можна буде передати у володіння, користування або розпорядження іншим особам чи розкомплектовувати його.

Основне досягнення закону – зміна ставки розмитнення. Поки що у Верховній Раді перебуває відразу декілька проєктів закону, які пропонують переглянути митні нарахування. І всі вони обіцяють зниження податків.

Недоторканність таки буде

Українці таки дочекалися закону, який знімає недоторканність з депутатів. Його анонсували ще задовго до президентських та парламентських виборів. Однак той законопроєкт, який 18 грудня підтримали народні депутати, хоч і скасував дозвіл Верховної Ради на притягнення нардепа до кримінальної відповідальності, але надав схожі функції генеральному прокуророві. Саме він отримав монополію на відкриття кримінальних проваджень щодо народних депутатів. 

І тепер все залежатиме тільки від порядності та чесності посадовця і від того, чи багато в нього друзів у Раді. Новий закон також вимагає обов’язкової присутності депутата під час розгляду клопотань слідчих у суді, що робить неможливим несподіване затримання.

Об’єднання за планом

Щодо органів самоврядування, їх реформа відбуватиметься тепер за перспективним планом. 12 листопада 2019 року Верховна Рада України прийняла за основу урядовий законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Тож територіальні громади об’єднуватимуться тепер так, як вирішила центральна влада.

Процедура створення перспективних планів більше не передбачатиме етапу схвалення цих документів обласними радами. Наразі відомо, що у 2020 році буде ліквідовано райдержадміністрації. Замість районних центрів буде створено округи, на Прикарпатті їх буде п’ять. Відповідно до цього, буде тільки один госпітальний (медичний округ). Голова Івано-Франківської ОДА Денис Шмигаль розповів, що від Прикарпаття уже надійшли оновлені пропозиції до Міністерства регіонального розвитку.

В декреті не сховаєшся

Нові зміни в життя українців приніс також Трудовий кодекс, прийнятий минулого року. Він передбачає спрощення процедури звільнення працівників. Раніше було складно позбутися працівника, який не виконує своїх обов’язків, але добре знає свої права. Скажімо, вихід на тривалий лікарняний був суттєвою причиною, щоб не потрапити під скорочення чи звільнення. Тепер працівника можна звільнити, навіть якщо він на лікарняному, в декреті чи у відпустці.

В Україні вагітні та жінки, які перебувають у декретній відпустці, належать до вразливої групи населення, як і воїни АТО чи люди з інвалідністю. До них особливе ставлення у державних роботодавців, у них особлива схема виплат. Тим часом у Європі, де панує гендерна рівність, вагітні жінки жодними пільгами не користуються. У Трудовому кодексі намагалися більше врахувати інтереси роботодавців.

Також новий кодекс може призвести до відсутності виплат за листком непрацездатності, так званих “лікарняних”. Наразі допомога у випадку хвороби надається системою соціального захисту, виплачується як фіксований відсоток від попереднього доходу. Відповідно до нового Трудового кодексу незрозуміло, хто повинен буде оплатити листок непрацездатності.

Ще одне нововведення: трудові книжки можна буде викинути на смітник, відтепер в Україні запроваджено електронний реєстр.

У новому Трудовому кодексі діятиме покарання за булінг. Якщо роботодавець вдаватиметься до цькування, залицяння, приниження чи тиску, то працівник матиме повне право на матеріальне відшкодування.

Новий Трудовий кодекс передбачає збільшення тривалості відпустки, доводячи її до європейських стандартів – 28 днів. Наразі в Україні основна відпустка – 24 дні.

Пропозиції до законопроєкту досі приймають – президент його ще не підписав. Хоч, за попередніми даними, запрацювати кодекс повинен був 1 січня 2020 року.

Земля чекатиме

І останнє, але найважливіше – ринок землі. Законопроєкт, який завис у повітрі. Після голосування у першому читанні народ збунтувався проти цього закону. Із гаслами «Не продамо рідну землю!» аграрії прийшли на Банкову. На цей закон Україна чекала ще з 2000-х років, але того, що він виявиться таким скандальним, не очікував ніхто.

 Перші ластівки відкриття ринку землі з’явилися 1 жовтня, коли прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що уряд зробив перший крок до здешевлення кредитів на купівлю сільгоспземлі, прийнявши необхідне розпорядження.

 Після того, як в уряді оприлюднили основні тези законопроєкту про земельну реформу, під стінами Верховної Ради одразу зібралися аграрії, які вимагали прийняття земельного закону, погодженого з ними.

Основною вимогою протестувальників стала заборона продажу української землі іноземцям та відкликання відповідного урядового законопроєкту №2178 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

Поки закон не прийнятий, усі найгучніші політичні скандали в Україні цього року, ймовірно, виникатимуть саме навколо відкриття ринку землі.  

Анастасія ЛУЦИК

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!