Мешканці Івано-Франківщини скаржаться, що у криницях поменшало води. Така тенденція спостерігається вже декілька років. Однак проблема не є локальною, на зменшення води у колодязях нарікають і жителі сусідніх областей.

Жовта, сіра і не придатна для пиття

Мешканці смт. Більшівці Галицького району кажуть, що такого обміління криниць раніше не було. Тепер у більшості колодязів води обмаль, тому подекуди вона вже не придатна для пиття.

Сім’я Козаків ділить криницю з сусідкою. Однак, якщо раніше вони могли використовувати води вдосталь, то тепер доводиться економити. Для власних потреб води з цього колодязя вже не вистачає. Тому рятуються тим, що для господарства воду набирають з сусідської криниці, де ніхто не живе. Але кажуть, що вдається набрати там тільки декілька відер води, і то з жовтим забарвленням.

Пан Михайло розповідає, що ще три роки тому, коли вони добудовували ванну кімнату, то використовували воду з власної криниці. «Тоді ще таких проблем з водою не було. Ми набирали воду з криниці, і вона прибувала, а тепер не прибуває. Коли два роки тому штукатурили хату, то вже доводилось привозити для цього воду в бочках», – продовжує чоловік. А вже цього року сім’я була змушена поглиблювати на метр шланг у криниці, по якому гідрофор закачує воду в будинок, бо на попередньому рівні води вже не було.

Дружина Михайла пані Світлана додає, що на обміління криниць скаржаться дуже багато мешканців. Люди змушені бурити нові свердловини або їхати по воду до так званої «сокольні», де з труби самовільно тече питна вода, щоправда, вже не в тій кількості, як колись. Кажуть, що зразки цієї води брали на аналіз і з’ясувалося, що її аналогів немає в Україні. Тому за нею приїжджають люди звідусіль.

«Розповідають, що у сусідньому селі Нові Скоморохи чоловік привіз і залив у криницю три тонни води, а на другий день вода звідти пропала. Раніше не було такої посухи. Зараз дощі – як крапля в морі, вони не промочують ґрунт», – зауважує Світлана Козак.

Ще одна мешканка селища Ірина Сабадах також нарікає на зменшення води у криниці. Каже, води настільки мало, що вона навіть не придатна для пиття, бо має сіре забарвлення і в чайнику одразу залишається накип. Тому воду з криниці використовують тільки для господарства. За її словами, через обміління криниць сусіди бурять нові свердловини, бо на глибині вода ще є. Однак це недешеве задоволення, за нову свердловину доведеться викласти приблизно 10 тисяч гривень. «Зараз насос опустили вже у найнижчу точку, якщо вода ще впаде, то насос вже не буде її закачувати. Доведеться і нам бурити нову свердловину», – зітхає жінка.

Аналогічна проблема і в селі Угринів Тисменицької райради. Якщо у нижній частині села ще трохи води в криницях є, то у верхній з цим проблеми. Кожен рятується, як може: хтось набирає воду з джерела неподалік церкви, а хтось привозить її у бочках. Однак місцева влада працює над цим питанням, і незабаром в Угринові буде централізоване водопостачання. Сільський голова каже, що для цього використовуватимуть воду з містечка Західний неподалік автобазару. Централізоване водопостачання в Угринові роблять за кошти з перевиконання сільського бюджету за рахунок акцизного податку.

 

Треба економити

Причини обміління криниць на Івано-Франківщині «ГК» з’ясовував в Івано-Франківському обласному управлінні водних ресурсів і департаменті екології та природних ресурсів ОДА. Однак з’ясувалося, що детально цю проблему не вивчає жодна з цих структур. Та все ж в обох зазначають, що причиною зменшення води у колодязях є зміна клімату, відсутність достатньої кількості опадів та збільшення використання води.

Заступник начальника Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів Олег Козар каже, що проблема обміління криниць назріла ще з 2010 року і є наслідком кліматичних змін. Він радить не пов’язувати цю проблему зі стихійним неконтрольованим видобутком гравію в річках чи вирубкою лісів.

«Колись, в 70-80-х роках, як було будівництво, брали ж цей гравій, але вода не пропадала. Якщо ліс рубають в Карпатах, то чому, наприклад, на Рогатинщині чи в Галицькому районі зникає вода? Там же ліс так не вирубують, а вода пропадає. Прив’язуватись конкретно до однієї причини, яка викликає соціальну напругу, не варто. Тому пов’язувати обміління криниць саме з цим не можна, треба враховувати всі фактори. В основному це відбувається через зміну клімату та зменшення поверхневого стоку, бо від нього залежить і наповнення криниць», – підкреслює він.

За словами Козара, треба готуватися до того, що з водою у криницях і надалі будуть проблеми. За даними Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології, для відновлення водного балансу потрібно декілька років і тривалі опади, але цього поки що немає. Тому треба обмежувати використання води та економити її.

«Треба готуватися до глобальних змін клімату. Можна надіятися на краще, але варто передбачати, що, може, буде щось і недобре», – попереджає Олег Козар і додає, що десь можна робити централізоване водопостачання, десь бурити глибинні свердловини чи забезпечувати людей привізною водою.

Такої ж думки і начальник відділу економіки природокористування та екологічного моніторингу департаменту екології та природних ресурсів ОДА Петро Кульба. «За даними гідрометрології, за останніх три роки клімат змінився. Впродовж цих років спостерігається зменшення опадів, довкілля отримує 40-60% від тієї кількості, яка була раніше. Через це поверхня не отримує достатньої вологості. Тому відбувається зниження рівня ґрунтових вод – рівень води в колодязях впав на 2-3 метри, – розповідає він. – Стосовно гідрогеологів, то вони не можуть дати чіткої інформації про це через те, що дуже велике скорочення пройшло. Раніше вони робили заміри і вели спостереження за рівнем ґрунтових вод…»

Кульба зазначає, що у зв’язку з розвитком промисловості в атмосферу потрапляє багато викидів вуглекислого газу. Через це відбувається зміна клімату, а з нею пов’язане обміління криниць, річок тощо. «Кожен думає, що в нас є великі запаси підземних вод. Але в нас є дуже мало підземної води і багато поверхневої. По підземній воді ми займаємо в Україні третє місце знизу. Тому людям треба економити. Нафта буде вже не така цінна, як підземні води», – підкреслює чиновник.

Що ж стосується Більшівців, то він наголошує, що там є дуже велике родовище підземних вод і багато самовиливних свердловин, які люди не використовують в належному обсязі, наслідком чого є великий розхід підземних вод. На його думку, люди не мали б так марно витрачати воду. В таких випадках Кульба радить перекривати воду і тільки за необхідності відкривати.

Юрист міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Софія Шутяк зазначає, що, на жаль, всі експертні висновки зводяться до того, що держава не приділяє уваги питанню охорони водних об’єктів та недостатньо фінансує водні служби для проведення моніторингу поверхневих і підземних вод.

«Позицією як нашої організації, так і інших експертів є те, що зараз масово несанкціоновано використовуються як підземні, так і поверхневі води. Свердловину можна замовити чи викопати на кожному подвір’ї. Запускається туди мотор, і викачується вода. Воду почали використовувати набагато активніше, ніж навіть 20 років тому, – розповідає вона. – У всіх тепер є ванни і туалети, ввечері і вранці приймаємо душ, а колись такого не було. Вся вода неконтрольовано береться і використовується. Масово розбудовуються санаторії і будинки відпочинку, в яких також не контролюють розхід води».

Крім того, юрист наголошує, що багато приватних будинків відпочинку користуються водою без спеціального дозволу, кажучи, що це джерело і що кожен має право ним користуватися. Але тільки фізична особа може користуватися водою без дозволу, а не підприємець, який заробляє на цьому гроші.

Пані Софія наводить приклад економії води за кордоном: «В Чехії напередодні цього літа було оголошено всім громадянам, що забороняється використовувати приватні басейни (такі маленькі надувні басейни, які батьки купують для своїх дітей). Обґрунтували це тим, що буде дуже спекотно, річки зміліли, тому забороняється використовувати питну воду для таких басейнів. Запровадили навіть величезні штрафи за порушення заборони».

Є три складові сталого розвитку у всьому світу: економічна, соціальна та охорона довкілля. Щодо охорони довкілля останнім часом кажуть, що то не на часі, бо треба піднімати економіку. Але Софія Шутяк переконана, що ми не зможемо підняти економіку, коли не будемо належної уваги приділяти охороні довкілля.

«Тоді взагалі пропаде вода і люди не будуть мати що пити. Жодний завод не може функціонувати без води. Як на мене, вирішення цього питання можливе не тільки, якщо хтось буде кричати і змушувати це робити. Навіть на рівні сіл можна починати робити мінімальні кроки», – вважає вона.

Наталя ДЕРКЕВИЧ