“Вихід: Царі та Боги”

Режисер: Рідлі Скотт

В основу стрічки лягла старозавітна історія пророка Мойсея. Коли фараон наказав вбивати кожного єврейського новонародженого, мати Мойсея, для його ж спасіння, поклала хлопчика в кошик з очерету і відправила вниз по, як сказано у фільмі, “життєдайному” (для малюка він виявився саме таким) Нілу. Маленького хлопчика знайшла сестра фараона. Вона ростила його поруч зі спадкоємцем трону – Рамзесом Великим. Вже будучи чоловіком, розуміючи, що правду про його походження не приховати, він покидає Єгипет та повертається туди за велінням Божим з величною місією – звільнити свій народ від багатовікового рабства.

Перед нами не просто повість про могутність Бога чи багатостраждальний народ. Автори намагались поставити на перший план історію становлення Мойсея, його внутрішні переживання, коливання в правильності рішень, його відчай, біль, якого завдавала йому його боротьба за ідею, віру. Також тут зачіпаються проблеми честолюбства, зневіри та ненависті, які й уособлює в собі Єгипетська держава в постаті фараона.

Авторам сценарію не знадобилось наново винаходити велосипед. Вони лиш взяли старий та надійний марки “Україна”, поміняли колеса, сідло та прикріпили гучний дзвіночок на кермо. Ми маємо стару, відому всім історію, яку подають в цікавішому та трішки спрощеному варіанті. Діалоги не викликають особливої цікавості. Фільм бере глядача акторами та розмахом. Звісно ж, назвати роботу Рідлі Скотта поганою не можна, та запевняю вас, це не зовсім його рівень. Так, відчувається рука маестро, але після “Чужого”, “Гладіатора”, “Падіння Чорного Яструба” та “Американського гангстера” очікуєш від фільму першокласної постановки. А це творіння її запропонувати не може. Стрічка загубиться на тлі інших багатобюджетних фільмів подібного класу, та й на тлі попередніх витворів Скотта також.

Я хотів би відзначити чудову операторську роботу. До прикладу, повітряні зйомки, що виконані тут на найвищому рівні. Вони створюють особливу атмосферу, гармонійно вливаючись в загальну концепцію. Неначе погляд Божий, що підкреслює його могутність! Також прекрасні ракурси, що демонструють всю красу і могутність пустелі (хоча їх було не надто багато). “Вихід: Царі та Боги” – це стрічка, що буквально переповнена спецефектами, і на них приємно дивитись. Вони надають їй просто неймовірної масштабності. Чого лише вартий момент з 10 карами єгипетськими?! Чи момент переходу єврейського народу через Червоне море? Або червоний Ніл. Всі ці фрагменти і створюють те відчуття беззахисності людини, в першу чергу, перед волею Божою, перед могутньою силою природи. Це неймовірно!

Головна роль (Мойсея) у стрічці дісталась Крістіану Бейлу. Він проробив добру роботу над персонажем, здійснив хороше перевтілення, мені було цікаво спостерігати за епізодами розпачу та сумніву головного героя. Та все ж я не відчув достатньої мотивації чи якогось серйозного емоційного поштовху до виконання “свого призначення”. І тут незрозуміло, чи то Бейл недограв, чи то сценаристи схалтурили.

Джоел Едгартон зіграв Рамзеса ІІ. Я мало знайомий з його попередніми роботами і не пам’ятаю жодної його яскравої ролі. Його персонаж, незважаючи на всі старання актора, не викликав особливих співпереживань. Йому була властива якась награність. Хоча сцени гніву, впертості відіграні на славу!

Аарон Пол зіграв Ієшуа (Ісуса). Права рука Мойсея. Впорався зі своїм завданням він добре. Роль “вірного пса революції” дісталась Аарону. Вийшло дуже природно.

Кінцівка виявилась досить вдалою з погляду її логічності та доцільності. Автори підібрали вдалий момент. Таким чином фільм не здасться вам затягнутим!

Проблема фільму: на жаль, ні Мойсей, ні інші герої не викликають особливого співпереживання. Фільм розрахований на широку аудиторію (я раніше зазначав про спрощення)… На надто широку аудиторію.