Вивихи від Моха

Якось

АМЕРИКА

Що в Україні смішно, в Америці сльози! Потрібно зняти житло в Нью-Йорку. Мене попередили, щоб обов’язково запитував господаря про дозвіл встановити пральну машину в квартирі. Не розумію! Пояснюють, що більшість господарів категорично проти. Ось, думаю, які вони культурні! Щоб сусідів не турбував шум пралки! Господар зауважує, що внизу встановлено 10 великих пральних машин загального користування. Але зрештою погодився з моєю вимогою. Поясню, що американці в цих машинах перуть все одночасно: і нижню білизну, і взуття! Українські мізки цього зрозуміти не в змозі. Виявилося, що менталітет тут ні до чого. За прання треба платити окремо, а це додатковий прибуток власнику будинку. Нічого особистого, тільки бізнес! Плюс робочі місця (обслуговування цих машин, більша витрата води і електрики, додаткова каналізація і т.д.). Інший епізод. Мій знайомий (українець, давно живе в Америці) купив в глушині велику земельну ділянку. Звели йому там будинок. Приїхала комісія приймати будову (це обов’язково). Відмовилися підписати документи: до порога немає двох сходинок! Мій друг каже, мовляв, поки ви тут все оглянете, я зроблю ці нещасні сходинки. Вся американська комісія в шоці! У вас немає ліцензії на цю роботу! Немає затвердженого проєкту на дві сходинки! І ви позбавляєте фахівців законного заробітку! Якби вони раптом дізналися, що всю електрику, сантехніку та багато іншого наш українець встановив сам, запросто могли б засудити. Це ж Америка! Ще одна історія. Наш хлопець в Нью-Йорку працює в парі з американцем. Проводять електричні комунікації в чотириповерховій будівлі. З другого поверху потрібно протягнути дріт на перший. Американець командує: просвердли підлогу і пусти туди кабель. Дає дриль з сімдесятисантиметровим свердлом по дереву. Наш каже, що потрібен перфоратор і бур по бетону. Американець відмахується і велить свердлити. Наш з усмішкою починає свердлити підлогу, і… через кілька секунд наскрізний отвір готовий! Українець не міг навіть уявити собі, що міжповерхове перекриття виготовлене з дерев’яних брусів, порожнечі і листів фанери! Довго потім пояснював американцеві, що в Україні перекриття роблять тільки з залізобетону відповідної товщини. Американець відреагував одним словом: бункер?

І взагалі…

В антропології існує таке цікаве поняття – «ефект піци». Це коли окремі люди або емігранти придумують далеко від своєї країни щось, що потім переживає друге народження і стає національною гордістю у них на батьківщині. Названий цей феномен ефектом піци, бо в Італії піцою називали простий корж для бідняків, а італійські емігранти ускладнили начинку, змінили рецептуру і фактично винайшли піцу. Після цього піца стала міцно асоціюватися з Італією. Прикладів ефекту піци досить багато. Наприклад, танець сіртакі був придуманий для фільму «Грек Зорба» 1964 року. Герой фільму на зйомках зламав ногу і не міг танцювати в кадрі. Для цього хореограф фільму придумав танець з незвичайним кроком. Після того сіртакі став найпопулярнішим грецьким танцем у світі і одним із символів Греції.

Китайське печиво з передбаченнями не має ніякого стосунку до Китаю. Його придумали в Америці.

Карате в Японії було селянською забавою. Добре озброєні самураї такими дурницями не займалися. Бум карате в Японії почався тільки після того, як воно стало популярним у всьому світі.

У тайцзи є безліч явищ, подібних до ефекту піци: коли якісь методи запозичуються з інших стилів, іноді навіть західного походження, а заявляється, що це «секретна техніка, що існувала з часів Яо і Шуня».

Схожа історія була і з йогою. У самій Індії вона була майже закинута, і до неї повернулися тільки після її успіху на Заході. І до багатьох гуру в Індії почали ставитися з повагою, коли їх стали показувати по телевізору в Європі і в Америці.

Думаю, що в цей ряд можна поставити і Йосипа Бродського, про якого масовий російський читач дізнався тільки після отримання ним Нобелівської премії.

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!