У травні в івано-франківському навчально-виховному комплексі “Школа-гімназія №3” стався прикрий випадок, у результаті якого відкрито кримінальне провадження щодо одного з учнів. За дивним збігом обставин, він є онуком директора гімназії Любові Іванців і його підозрюють у вимаганні грошей у молодшого школяра.

 

Мовчати не варто

Як розповідає Ганна Микитюк, мати постраждалого хлопчика Бориса, два роки тому вони перейшли в школу-гімназію №3. До того син вчився у ЗОШ №22. Про те, що робиться з сином, дізналися не одразу. Коли сина довго не було вдома, а телефон був вимкнений, вона відкрила листування Бориса у соцмережі “Вконтакте” і заклякла. “Там було написано: “Збирай бабки”,  були вказані суми! – пригадує жінка. – На п’ятницю мав принести 100 чи 200 гривень, вже й не пам’ятаю. Моя дитина відписує: “За що?” Йому відповідають: “Так треба!”

З’ясувала, що у її 12-річного сина гроші вимагав хлопець, на два роки старший, – Ігор, онук директорки закладу. Коли той не приносив, то отримував стусанів. Мати одразу ж звернулася у правоохоронні органи. Далі справою займалися слідчі, які почали слідкувати за перепискою Бориса. Завершилася історія передачею грошей у присутності міліції та прокуратури.

“Все в них є розписано: хто, що і коли писав, – продовжує Ганна Микитюк. – Були і фотофіксація, і відеозйомка під час передачі грошей. В кінці мій син відійшов, а міліція оточила того хлопця, далі його забрали у відділок”.

Потім, продовжує мати Бориса, батьки Ігоря звернулися до неї з проханням забрати заяву. Мовляв, пропонували їй і зі ЗНО допомогти, і школу добре закінчити. Проте вони з чоловіком йдуть на принцип, бо хочуть довести сину, що він захищений, а людям показати, що у таких ситуаціях мовчати не варто.

Наразі, каже, діти в школі добре ставляться до сина. А от вчителі – по-різному… Жінка припускає, що директорка школи чинить на підлеглих тиск. “Я не маю нічого проти бабусі Ігоря, – додає Ганна Микитюк. – Але вона почала вставляти палиці в колеса: викликати дітей та батьків, а я ж хочу, щоб було по правді. Хай буде суд. Його й так не посадять, бо він неповнолітній. Але хай відповість та віддасть сину гроші”.

 

Не дозволять зганьбити

“У нас велика школа – тисячу дітей, і кожен день якесь питання виникає, – каже директор школи-гімназії №3 Любов Іванців. – То загубили гроші і кажуть, що в них вкрали, то на щось збирали і десь поділи. Навіть вчора я розбирала факт між двома ученицями, і така ситуація, що можна було роздути, але навіщо? Викликали батьків, дітей, порозумілися”.

Як підкреслює директорка, її онук Ігор усе заперечує. Заперечують і його друзі. “Всі діти дали пояснення в міліції, що вимоги ніякої не було, – стверджує Любов Іванців. – Я одразу була в шоці, повірила, що дійсно він щось таке витворив. Думаю: невже наша дитина забезпечена і здурів? Але це дев’ятий клас, підліток, ходить тут зі всіма і мало чого там сталося”.

Проте потім збагнула, що не так. Мовляв, усі діти збирали по 200 гривень на святкування дня народження Ігоря Іванціва. Мати обіцяла йому організувати свято на дачі. Разом з ними попросився і Борис Микитюк. Хлопці спитали, чи є у нього гроші, той пообіцяв принести.

“Вони почали збирати гроші, і наш саме розбиває третю мобілку, не зізнався нікому, тому що дві попередні загубив, – розповідає бабуся. – Тож Ігор попросив у цього хлопця з 6-го класу (мова йде про Бориса Микитюка – авт.) гроші наперед, щоб віддати 170 гривень майстру за ремонт мобілки. Той погодився. Тепер вони трактують це як вимагання”.

Насилля над молодшим хлопчиком жінка теж спростовує. Каже, нема жодного свідка, який би це підтвердив. Зате є свідки, які бачили, як Бориса бив батько, якраз напередодні зняття побоїв.

Любов Іванців переконана, що справа замовна. І все тому, що хтось із недоброзичливців хоче натиснути на неї – директора та педколектив. “Не можу вам сказати відверто, – продовжує директорка, – бо ця людина може заперечити. Адже ми теж будемо заперечувати, коли з’являться факти не такі, як треба”…

І додає, що чекає результату слідства. Якщо результат не підтвердиться, то її родина напише зустрічну заяву, позиватиметься за моральні збитки. Бо й вона постраждала, і онук, який так перелякався, що тиждень був під наглядом лікарів.

“Сьогодні мені одні батьки не кинуть ложку дьогтю в бочку меду, не зганьблять мене, – переконує вона, – бо не дасть ні батьківська громадськість, ні педагогічний колектив цього зробити”.

 

Закриють школу й – під ОДА

Щоб переконати журналіста у правдивості своїх слів, директор кличе у кабінет підлеглих: завуча Ганну Іванівну та класного керівника її онука Тетяну Романівну. Розмовляти дозволяє тільки у своїй присутності. Відтак, зрозуміло, що нічого поганого сказати вони не можуть, навіть якщо й припустити, що хотіли.

Тетяна Романівна говорить не так про Ігоря, як про бабусю, вихваляє її з усіх сил: “Такого директора ще треба пошукати! На звіті було багато людей: батьки, працівники управління освіти, і саме спільними оцінками ми дійшли до такої згоди, що оцінили її роботу на високому рівні!”

Далі переходить до хлопця. Мовляв, дитина як дитина: емоційний, добрий, дружній і навіть тварин дуже любить. Колектив, каже, стривожений тим, що сталося. Тому якщо буде на них тиск, то вони планують закрити школу і піти під ОДА.

Натомість Ганна Іванівна говорить менше, більше киває головою. Щоправда,  таки згадала, що при школі працює рада профілактики і всі складні питання виносять на ту раду. Головує на ній, як і годиться, директор. Педагоги дивуються: чому батьки не винесли питання на розгляд ради профілактики?.. А й дійсно – чому?!

 

Слідство застопорило

Слід додати, що Любов Іванців 42 роки пропрацювала на керівній роботі. Останніх 28 років є директором саме цього навчального закладу. Вона вже давно пенсійного віку. Хтозна, може, тому директор вважає, що на її місце уже є претенденти. Наскільки підозри аргументовані – сказати важко. Бо відповіді не знає навіть начальник міського управління освіти Наталія Микула.

“Трактувати, замовна справа чи ні, мабуть, буде слідство, – каже Микула. –  Там були звинувачення, і чи підтвердяться вони – невідомо. Ті батьки особисто до мене звернулися 16 вересня. Тому управління освіти створило спеціальну комісію, у якій є юрист управління освіти, психолог, директор центру практичної психології. Мусимо вивчити ситуацію зі всіх боків. Що робив шкільний психолог? Чому таке сталося?”

На запитання, чи багато у франківській середній освіті директорів у такому поважному віці, Наталія Микула відповідає, що достатньо. Керівників, яким більше 70 років, – 2%, від 65 до 70 років – 10% (саме в цю категорію входить Любов Іванців), від 55 до 65 включно – 37%, від 45 до 55 років – 39%, і від 35 до 45 років – 12%.

Обидві сторони нарікають на міліцію. Мати Бориса обурюється тим, що сина навіть психологу не показали, та й з розслідуванням не квапляться. Бабуся Ігоря теж має свої претензії. Мовляв, від квітня ніхто з правоохоронців до неї так і не звернувся, щось застопорило.

“У травні відкрите кримінальне провадження стосовно одного з учнів гімназії за статтею 189 Кримінального кодексу, це вимагання, – коментує начальник відділу кримінальної міліції у справах неповнолітніх обласного УМВС Алла Лемчак. – На сьогоднішній день всі допитані. Однак є розбіжності в показах, тому будуть проводитися перехресні допити”.

Як зазначає Лемчак, кримінальне провадження взяте під особистий контроль прокурора Івано-Франківська, який сам дає письмові вказівки і здійснює процесуальне керівництво цього провадження.

“На даний час у нас одна така заява, – констатує вона. – Опрацьовано учнів цього навчального закладу, вони від написання заяви відмовилися. Хоча є інформація про те, що це непоодинокий випадок”.

Тетяна СОБОЛИК