У Снятинському дитячому будинку-інтернаті обурені рішенням депутатів обласної ради про незадовільну оцінку роботи їхнього директора. Працівники закладу та матері вихованців стали на його захист, стверджуючи, що це політична розправа.

 

Голосування «для галочки»

Минулої п’ятниці, 12 грудня, колектив Снятинського будинку-інтернату для дітей-інвалідів і сиріт з розумовими та фізичними вадами звернувся до представників ЗМІ, громадських та волонтерських організацій, активістів, заявляючи, що рішення 33-ї сесії облради про визнання роботи директора Леонтія Шимчука незадовільною було необ’єктивним.

Нагадаємо, 5 грудня депутати заслуховували питання про роботу директорів обласних інтернатів. Таких закладів на Прикарпатті шість: три дитячих та три дорослих. Роботу більшості директорів визнали задовільною. Лише до керівників Снятинського та Делянського психоневрологічного інтернатів були зауваження у Галини Ляхович, голови комісії, яка перевіряла соціальні установи області. До діяльності Шимчука комісія не мала претензій.

Проте на сесії виступив колишній вихованець інтернату Ігор Лещишин. Він звинуватив директора в тому, що в закладі знущаються над дітьми. Хлопець відомий тим, що втік з інтернату, всю зиму був на Майдані, відтак мешкав у Коршеві на Коломийщині, став волонтером та поїхав в АТО, де потрапив у полон. Наразі він перебуває під опікою соціальних служб.

«Я втік на Майдан, – заявив Ігор Лещишин перед депутатами. – Там (в інтернаті – ред.) – «ужаси». З дітей знущаються. Роздягають догола, б’ють. Я там був рік і знаю, що там твориться».

Депутат Василь Попович запропонував визнати роботу директора закладу незадовільною з подальшим звільненням. З першого разу за це не проголосували. Натомість пропонували відповідним органам відреагувати на слова колишнього вихованця інтернату та створити комісію, яка б перевірила роботу закладу. Але з другої спроби депутати таки визнали роботу Шимчука незадовільною.

На підтримку директора стали працівники закладу та матері дітей, які там виховуються. Вони наголошують на тому, що комісія зауважень до його роботи не мала, а рішення приймалося за наполяганням одного депутата, який жодного разу не був в інтернаті, а лише прислухався до слів інваліда 3-ї групи з психіатрії.

 

Тінь Лагана

«Галицький кореспондент» вже писав про порушення та зловживання у соціальних закладах області. Чи то через віддаленість містечка від обласного центру, чи через те, що на території Снятинського району знаходиться одразу кілька таких закладів, найбільше зловживань виявили саме тут (див. статтю «Годівниці біля гнізд зозулі» у №38 за 25 вересня ц.р.).

Журналіст «ГК» у вересні відвідала два інтернати в Снятині, на які були скарги, – неврологічний та дитячий. Тоді Ігор Лещишин звинувачував директора у тому ж, що й нині, але факти не підтвердилися. Натомість спливли інші, не менш цікаві. Результатом журналістського розслідування стало те, що на 33-й сесії облради депутати вирішили заслухати звіт директора департаменту соцполітики ОДА Ярослава Лагана. Але незадовго до «розбору польотів» він звільнився за власним бажанням. Та, подейкують, свого впливу, на відміну від посади, Лаган не позбувся і продовжує «тягати за ниточки» покірних йому чиновників.

Заступник директора Снятинського територіального центру обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян Дмитро Сідлярчук впевнений, що на посаду директора дитячого інтернату вже є претендент. «Це директор Залучанського дитячого інтернату Сухолиткий Микола Васильович. Лаган мав зиск з усіх будинків», – каже Сідлярчук. Він стверджує, що директори соціальних установ привозили екс-директору департаменту соцполітики «мито», а ті, що не скорилися, зараз перебувають під пресом. Зокрема, директори Делятинського неврологічного та Снятинського дитячого інтернатів.

 

Задля безпеки вихованців

«Наші діти психічно хворі, й у стані приступу в них неймовірна сила. Впродовж ночі може бути по 5-6 таких випадків. Колись, аби стримати нервовий пік, були медичні середники, ми могли дати укол і трохи заспокоїти, а зараз таких ліків практично не маємо. Вгамувати хвору дитину з надзвичайною силою навіть трьом людям буває важко. У приступі епілепсії можемо дитину на ліжко покласти, руки-ноги простирадлом прив’язати, але це передбачено медициною – задля їхньої ж безпеки… За цей час діти помагають, гладять хворого, говорять до нього. Вони вже знають, що робити. Якби самі собі не помагали, нам би важко було з ними справитися», – пояснює специфіку роботи Леонтій Шимчук.

Директор інтернату заперечує, що до вихованців тут застосовують методи покарання. Минулої п’ятниці він провів журналістів закапелками закладу та запевнив, що жодного карцеру там немає. Однак деякі вихованці, коли поруч не було працівниці інтернату, і далі несміливо стверджували, що існує кімнатка під сходами, куди їх кидають, коли вони себе погано поводять, – знімають штани і замикають… Але не виключено, що це тільки їхня навіяна кимось фантазія.

«Я в цьому інтернаті перевіряла все: як дітей харчують, як за ними доглядають, де їх миють. Приходила в їдальню, пральню, баню. Коли дала сюди свою дитину, понад три тижні в Снятині винаймала квартиру, в інтернат приходила без попередження, в будь-який час, дивилася, як діти живуть. Знущання місцевого персоналу над дітьми немає», – каже мати вихованця інтернату Любов Угринчук-Кордонська. Жінка, син якої Андрій в інтернаті вже 10 років, запевняє: ці діти настільки щирі, що вони не можуть щось недоговорити, і якби були катування чи знущання, вона б рано чи пізно про це довідалася.

«Добре грань чужими руками загрібати, на зроблене прийти і розвалити. Може, якісь недоліки у роботі директора й були, але зрозумійте: його звільнення – величезна травма для дітей. Ви собі не уявляєте: коли Шимчук потрапив у лікарню, діти ходили, як курчата, вони не могли сприйняти те, що «тато» в лікарні. Я дуже просила не травмувати хворих. Таке звільнення матиме наслідки, у них загостряться нервові розлади, приступи, судоми, дітей кожних півроку лікуватимуть у лікарні. Недоліки є всюди, але не з того почали», – переконана Угринчук-Кордонська.

 

Ласий шматок

Леонтій Шимчук працює директором будинку-інтернату майже 22 роки. У керованому ним закладі перебуває 102 вихованці від 8-ми до 35-ти років. Більшість з них – сироти, і всі вони тяжкохворі. За керівництва Шимчука відремонтовано приміщення, облаштовано ігрові зали, майстерні для виготовлення свічок та паперових пакетів, швацький, шевський, макаронний навчальні класи, цех з виготовлення віників-сорго і щіток з осоки. Працюють пральня та баня.

Вихованці інтернату ремонтують взуття, шиють тапочки, халати, постільну білизну, рушники, робочі рукавиці. Таким чином забезпечують себе всім необхідним, а частину продукції реалізовують чернівецьким та івано-франківським підприємствам. Про досягнення інтернату неодноразово говорили на колегії департаменту соцполітики. Заклад роками займав перше місце в області за всіма показниками.

Держава на щоденне харчування одного вихованця інтернату виділяє 1 грн. 58 коп. Тим часом кожну дитину тут щодня годують на суму від 45 до 55 грн. Зокрема, і за благодійні кошти. Упродовж 2013 р. інтернату надали благодійну допомогу на суму 1,5 млн. грн., а за 10 місяців 2014-го – майже на мільйон. Снятинський будинок-інтернат перший в області перейшов на альтернативне паливо. Ще в жовтні всіх його вихованців щепили вакциною від грипу, гроші на імунізацію дали добродійники. Очевидно, що саме велика підтримка доброчинців робить цей соціальний заклад ласим шматком. Принаймні, в цьому переконані батьки вихованців та працівники інтернату.

«Я не хочу розглядати дитячий будинок-інтернат як станок, де можна робити гроші, реалізовувати політичні амбіції, влаштовувати родичів на роботу», – резюмує Шимчук. Він вважає, що у ситуації, що нині склалася навколо керованого ним закладу, «є мутна вода, де можна запхати руку і легко ловити рибку, яка не колеться, а легко дається».

Працівники інтернату вимагають, щоб на наступній сесії облради депутати повторно заслухали звіт директора інтернату. Вони просять приїхати та перевірити умови та роботу інтернату, а не сліпо, простим підняттям рук вирішувати, зокрема, і долю дітей з особливими потребами. Чи можуть діти, від яких відмовилися батьки та доля, стати розмінною монетою у зведенні порахунків?

Ірина ТИМЧИШИН

 

 

ДО ТЕМИ

 

Інформацію про знущання над вихованцями Снятинського дитячого будинку-інтернату перевіряє прокуратура. Прес-служба відомства повідомила, що прокуратура Снятинського району розпочала кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.137 ККУ (неналежне виконання професійних та службових обов’язків щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх внаслідок несумлінного ставлення до них, що спричинило істотну шкоду здоров’ю потерпілого). Досудове розслідування триває.