Купуючи домашнє молоко у пластиковій пляшці на будь-якому ринку міста, мешканці ризикують заразитися цілою купую інфекційних хвороб, включно зі смертельними. Журналіст «ГК» довів, що пластикові пляшки, в яких жінки з сіл продають домашнє молоко, – зі смітника. Влада до цієї інформації поставилася байдуже.

 

На базарчику на вулиці Короля Данила домашні молоко, сметану, сир продають щодня. «Пробуйте молочко, – закликає молода жінка, простягаючи щойно налите у пластмасовий корок молоко із пляшки. І додає: – Я пляшки в магазині беру, не бійтеся». Перевірити, чи це справді так, покупці, звісно, не можуть, та й навіщо? Домашнє молоко має своїх клієнтів, які свідомо купують його на ринках, надаючи перевагу натуральному продукту перед ймовірністю натрапити на магазинне порошкове молоко у пакетах.

 

Вищезгадана продавщиця пояснила, що просить пляшки з-під водички на розлив у магазинах. Магазину немає різниці, чи віддати їх жінці, чи викинути на смітник. Чи вистачить пляшок з-під води на розлив усім продавцям домашнього молока, яких в Івано-Франківськ щодня з’їжджається понад сотню, а кожен з них має по 5-10 пляшок молока?

 

Зате на смітниках порожніх пластикових пляшок завжди вдосталь. Ледь не щодня можна побачити, як з контейнерів у різних районах міста ті пляшки витягають бідно вбрані люди і складають собі до торби. Куди вони їх несуть? «Галицький кореспондент» цього тижня простежив за старшою жіночкою, яка посеред білого дня витягла кільканадцять пластикових пляшок з контейнера на розі вулиць короля Данила та Володимира Великого. Свою “здобич” жінка понесла на базарчик і передала просто в руки іншій жінці, яка продавала домашнє молоко, сир та сметану.

 

Помітивши, що її фотографують, мисливиця за пляшками зі смітника не припинила витягати їх з торби і передавати продавщиці. На зауваження журналіста, що на пляшках зі смітника купа бактерій, відреагувала сусідка продавщиці, також старша жінка, яка продавала домашню городину: «Ой-йо-йой, яка ти ідеально чиста. Певно, виросла і гімно не їла!» Мисливиця за пляшками зі смітника зауважила, що про мікроби знає і пляшки миє: «Ми їх миємо у проточній воді. Пшеницею миємо і жаливою. А що я маю робити, як нема де купити пляшки? Молочарні в селі нема. Прийдіть до мене забирайте молоко, я віддам».

 

На захист жінки кинулися інші продавці. Журналіста обматюкали і кричали, що фотографувати на ринку заборонено. А в тому, що молочниці змушені використовувати пляшки зі смітника, винна, мовляв, держава. Цю дискусію чуло з десяток продавців, в тому числі й тих, що продавали молоко, але ніхто з них не став на захист покупців.

 

Відповідні контролюючі служби також не можуть захистити покупця. Представника санстанції інформація про те, що на ринках міста продають молоко у пляшках зі смітника, не зацікавила. «Ми нічого не можемо зробити, бо зараз в державі триває мораторій на перевірки. Ми не можемо прийти на ринок і перевірити продавців. Крім того, за продаж молока на ринках відповідає управління ветеринарної служби», – пояснив Руслан Савчук, керівник Івано-Франківського управління Державної санітарно-епідеміологічної служби України в області.

 

В управлінні ветмедицини зауважили, що законний продаж домашнього молока здійснюється лише на облаштованих ринках. На ринку всі продавці перебувають на обліку, а продукція проходить експертизу. Дозволяється продавати молоко лише від ідентифікованих корів, яким зроблені профілактичні щеплення, які проходять клінічний огляд та мають ветпаспорт. Продаж молочних продуктів біля доріг, у скверах чи просто з рук – поза законом, і таких торговців мала би розганяти міліція. За якість «незаконного» молока ніхто не відповідає, тому відповідальність за своє здоров’я, купуючи молоко, сир чи сметану з рук, несуть самі покупці.

 

«Використання ПЕТ-пляшки для продажу молока прослідкувати практично неможливо. Це людський фактор. Це на совісті самих продавців», – зауважив Ігор Княгницький, в.о. начальника управління ветеринарної медицини в Івано-Франківську. Перевірити, чи продавці зважають на совість, нема кому: «З минулого року діє мораторій на перевірки. Ми чекаємо, коли законодавча база буде підготовлена і дозволять перевірки. Ми теж прихильники того, щоб все було законно і чисто, щоб не допустити кишкових інфекцій. Але є багато речей, які від нас не залежать. Фізично відстежити це дуже важко. Тут треба тільки сподіватися на порядність продавців», – наголосив чиновник. Він погодився також з тим, що попри те, що всі продавці на ринку є на обліку, від того, що збоку стане несумлінний продавець з молоком від хворої корови, розлитим у пляшки зі смітника, ніхто не застрахований.

 

З проханням допомогти з фахівцем, який прокоментує, наскільки небезпечним може бути використання у якості тари для молока пляшок зі смітника, «Галицький кореспондент» звернувся до начальника департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Романа Мельника. Посадовець не захотів говорити, одразу відправив у санстанцію. «Нащо мені того треба, якщо це не моє питання?» – заявив чиновник і не захотів навіть дати журналісту контакти відповідних фахівців, які могли би це прокоментувати. Після того, як ми нагадали, що обласна клінічна інфекційна лікарня перебуває у його підпорядкуванні, він відрізав: «Я не буду дзвонити підлеглим і давати дурні вказівки. Дзвоніть самі або пишіть запити».

 

Ми подзвонили. Головний інфекціоніст області, він же головний лікар інфекційної лікарні Роман Остяк виявився у відпустці. Його заступниця Любов Андрусишин не взяла слухавку, бо була зайнята. Ми залишили контактний телефон і пояснили, що питання серйозне, просимо терміново передзвонити. Марно. Журналіст ще тричі безрезультатно видзвонював інфекціоніста – у відповідь кидали слухавку, казали, що лікар зайнята і передзвонить. Лікар Андрусишин так і не передзвонила. Ще двоє інфекціоністів спочатку погодились дати коментар, але потім відмовились, бо, мовляв, вони не мали вказівки щось коментувати без відома начальства.

 

Зате одразу погодились прокоментувати ситуацію в медуніверситеті. «Пляшки, взяті зі смітника, – це справжня катастрофа! На них можуть бути залишки нечистот і фекалій тварин. Відповідно, яйця глистів, лямблій. Також збудники багатьох інфекційних хвороб: сальмонела, шигела (збудник дизентерії), патогенна кишкова паличка… В тих пляшках може бути усе!» – роз’яснила Олександра Пришляк, завідувач кафедри інфекційних хвороб медичного університету. Фактично, єдина хвороба, якою не ризикують заразитися люди, які придбають молоко в брудній пляшці, – це ВІЛ/СНІД, який не передається пероральним шляхом.

 

 

Єдиний спосіб знищення бактерій з брудної пляшки – стерилізація або промивання окропом. Від цього пластик, звичайно, сплавиться. Тому запевнення продавців, що вони миють пляшки зі смітника, пильних покупців не повинно заспокоювати.

 

 

За словами Олександри Пришляк, дуже небезпечною для людини може виявитися паличка туберкульозу. Вона може бути як на пляшці, так і в молоці. «З дитинства пам’ятаю, як моя мама, фтизіолог, повторювала, що не можна брати молоко в сім’ї, де є хворий на туберкульоз», – каже пані Олександра. Оскільки ветеринари перевіряють лише корів, а не здоров’я родини, яка продає молоко, убезпечитися від інфікованого домашнього молока, навіть на контрольованому ринку, неможливо.

 

Інфекціоніст наголошує, що будь-які домашні молочні продукти, придбані на ринку, мусять пройти термообробку. Пити некип’ячене молоко, їсти свіжий домашній сир чи сметану категорично не можна. «Лише термообробка при температурі щонайменше 80 градусів знищує всі хвороботворні бактерії. Тому на ринку не можна також куштувати домашнє молоко з пластикових корків, сир та сметану. Тим більше, невідомо, скільки там на тому корку бактерій», – наголосили Олександра Пришляк. Медик пояснила, що навіть якщо ви кип’ятите молоко з базару, можна підхопити інфекцію від брудної пляшки, якщо ви не помиєте руки.

 

Щоб не піддаватися ризику інфікуватися, найпростіше взагалі відмовитися від купівлі домашнього молока у пластикових пляшках. Якщо ви особисто не знаєте продавця і не переконані в його порядності, пляшка, в якій вам пропонують молоко, може запросто виявитися витягнутою зі смітника. Перевіряти совість франківських продавців нема кому.

 

З іншого боку, нечесні продавці не брали би пляшок зі смітника, якби їх там не було. В цивілізованих країнах світу пластикові пляшки зминають, перед тим як викидати. По-перше, зім’яті пляшки займають значно менше місця в смітнику, а по-друге, їх вже ніхто не зможе повторно використати. Пора цивілізуватися.

 

 

Наталка ГОЛОМІДОВА