Гори смердять

Днями Івано-Франківська обласна рада розподілила на природоохоронні заходи 23 млн. грн. екологічного фонду. Проведені «ГК» польові дослідження показують, як бездарно з року в рік тринькаються мільонні суми.

Навесні природа прокидається після довгого зимового сну. Як її невід’ємна частина, прокидаються й депутати Івано-Франківської обласної ради. Прокидаються вони вже традиційно з думкою про цю саму природу, а точніше – про розподіл коштів обласного фонду захисту довкілля. 31 березня на 29 сесії обласні обранці поділили 23 млн. грн. Правда, кошторис фонду і перелік заходів змушує засумніватися, що захисники справді прокинулися й прийшли до тями. Бо, на думку екологів, цей перелік подекуди нагадує нав’язливий кошмар, а не результат адекватного й тверезого сприйняття дійсності.

 


Теорія
Рівно рік тому Президент Віктор Ющенко особисто присоромив керівництво Франківщини за принизливе 22 місце, яке посіла область за результатами державного екологічного моніторингу, обійшовши навіть індустріальні регіони Сходу. Ще кілька показників для переконливості: щороку в прикарпатські річки потрапляє 30 млн. кубометрів неочищених стоків. Зі 118 очисних споруд задовільно працює десяток. Із 30 полігонів для відходів порівняно безпечним для довкілля можна вважати лише звалище в Рибному, куди звозять сміття з Івано-Франківська.
Саме побутові відходи, органічне забруднення – ключова екологічна проблема Прикарпаття. В «Обласній програмі охорони навколишнього природного середовища до 2010 року» зменшення скидів забруднених стічних вод у водойми Прикарпаття справедливо записано до пріоритетних завдань. Виконати його можна – збудувавши нові очисні споруди або ж відремонтувавши занедбані. Для цього, зокрема, й передбачено кошти обласного екологічного фонду. Всього протягом 2004-2008 років на проектування, будівництво й реконструкцію очисних на Прикарпатті з фонду виділялося приблизно 20 млн. грн. Але діючих очисних не побільшало. Зате не бракувало скандалів і кримінальних справ за фактом нецільового використання екологічних грошей. Які, правда, закінчилися нічим і нічому, схоже, не навчили. 
Чи не половину з 86 позицій цьогорічного Переліку природоохоронних заходів, вважає фаховий еколог Володимир Красноштанов, лише з великою натяжкою можна вважати екологічно доцільними. Як і щороку, автори документа з профільного управління облдержадміністрації й депутати вперто плутають комуналку з охороною природи. Так, понад третину з 23 млн. грн. планують витратити на сміттєвози, контейнери й бульдозери. «Скільки грошей виділяється саме на вирішення екологічних проблем, а не на перевезення сміття з одної купи на іншу? – запитував депутат Андрій Романчук. – Спецтранспорт – це добре… Але ж що ми п’ємо? В області ефективно працює 3-4 очисні споруди. Як на мене, переміщення відходів із точки А в точку Б – це не те рішення, за яке мав би голосувати депутатський корпус». Але корпус проголосував.
Серед сумнівних видатків – кошти на моніторинг довкілля, всього – до 1 млн. грн., які отримають санепідемстанція й екологічне управління ОДА. «Чому область має давати їм додаткові гроші на виконання їхніх прямих службових обов’язків?» – не може збагнути Володимир Красноштанов. Або, наприклад, така екзотика, каже еколог, – 218 тис. грн. на будівництво вольєра для розведення благородного оленя. «Вирощені у вольєрі тварини непридатні для життя в природному середовищі, вони йдуть до людини за харчем. Такі вольєри створюють для потреб мисливського господарства. Чому область має фінансувати розваги багатіїв, які приїдуть на Верховинщину з рушницями?»
Врешті, навіть голова обласної ради Ігор Олійник не втримався від критики цьогорічного Переліку природоохоронних заходів.  «Нам треба припинити купувати сміттєвози і контейнери, це нонсенс, нам треба робити щось із тим, що ми п’ємо кожен день. В основі ідеології фонду має бути переробка сміття і очистка стоків». Начальник екологічного управління ОДА Андрій Троценко на це відказав тільки, що третину грошей з Фонду у 2009-му таки планують витратити на ремонт і будівництво очисних, але, взагалі, Перелік формувався за запитами з районів і депутатів, які ці райони представляють у раді. Їм, мовляв, краще знати, що саме потрібно на місцях.

…І практика
Днями на запрошення Володимира Красноштанова журналіст «ГК» долучився до екологічного моніторингу на практиці. Щоб пересвідчитися, наскільки бездарно тринькаються гроші Фонду, зовсім не треба мільйона від обласної ради.
Для інспектування обрали Прут – стократ оспівану «брендову» річку туристичного Прикарпаття, казковими зображеннями якої спокушають потенційних гостей краю тисячі буклетів, біл-бордів, путівників і сайтів.
Прут бере початок біля підніжжя Говерли. Поруч – спортивна база «Заросляк», відправна точка популярного маршруту сходження на найвищу карпатську вершину і перший забруднювач ріки. База може одночасно прийняти сто осіб, обіцяє триразове харчування, душ у кожному номері, сауну, бар… Звісно, в рекламних буклетах клієнтів не повідомляють, що їхні фекалії потрапляють без очищення просто в легендарний Прут. Щоб не псувати апетит?
Очисні споруди комплексу – біофільтри – не працюють вже багато років. Кажуть, Президент Віктор Ющенко, який, до речі, розпочав тут свою виборчу кампанію в 2004 році, обіцяв у 2008-му кілька мільйонів на реконструкцію бази, але…
Далі за течією Ворохта. В селищі кілька великих відпочинкових і лікувальних комплексів – туберкульозний санаторій «Смерічка», база «Авангард», санаторій «Гірське повітря», чимало приватних пансіонатів. В 1990-х тут вперше збудували очисні потужністю 200 кубометрів на добу, які так і не працювали жодного дня: до них так і не підвели колектор. Врешті, обладнання – мотор і редуктор – розікрали на брухт, а будівля без догляду зруйнувалася. Правда, їх можна було відновити, та в 2005 році обласна влада виділила гроші з екологічного Фонду на будівництво нових – на місці колишньої насосної станції. У 2007 році їх ввели в експлуатацію, попри опір селищної влади і всупереч протоколам екоінспекції, експертиза якої показала цілковиту неефективність використаної технології. Очисні, на які викинуто 1,26 млн. грн., – не очищають! Більше того, навіть якби вони працювали, підключити найбільші бази – «Авангард», «Гірське повітря», «Хатки Руслани» – неможливо, бо самі очисні розташовані вище від баз. Потрібна насосна станція, на яку в селищному бюджеті просто немає грошей. Ворохтянський голова Юрій Павлюк називає ці очисні «чиряком на одному місці». «Навіщо їх було там будувати, можна ж було відремонтувати старі, це було вдвічі дешевше… А технологію вибрали – найдорожчу в Україні: очистка куба стоків коштує до 10 грн. Це дурдом! Лише реагенти обходяться в 6 тисяч грн. на місяць». Сьогодні до цих декоративних очисних підключено лише «Смерічку», один магазин, вокзал і сільраду. Все інше приймає річка. Тільки «Хатки Руслани» вивозять стоки машинами до очисних у Яремче, запевняє директор бази Михайло Любчик. Потік підозріло рудого кольору, який з території бази сходить просто в Прут, це «стопроцентів якась іржа», каже він.
Нижче за течією – Татарів. Десятки пансіонатів, чимало великих відомчих баз. За винятком медично-реабілітаційного центру МВС України «Кремінці», на жодній нема очисних. Та й міліцейський заклад встановив їх лише у 2007 році. Як розповів заступник начальника центру Володимир Коваленко, «була боротьба за землю бази, шукали зачіпок, в тому числі по екології. Тому ми поставили очисні». Обійшлася система «Джерело» в 300 тис. грн., зате аналізи довели її ефективність, а в експлуатації вона невибаглива й недорога. Коли вимикають світло, каже пан Володимир, ми включаємо дизельний генератор, це пристосований двигун з німецького підводного човна часів Другої світової – і очисні працюють.
Для порівняння: такої ж потужності, але неефективні споруди у Ворохті коштували обласному бюджету в 4 рази дорожче!
Минаємо Яремче – єдине містечко на Пруті до Коломиї, де очисні працюють задовільно, і зупиняємося в Делятині. Тут один із найбільших забруднювачів – психоневрологічний інтернат для жінок.
В інтернаті постійно перебувають 160 пацієнток, у штаті – понад сто працівників. Над стрімкою Любіжнянкою, притокою Прута, монструозні з’їджені іржею баки – залишки очисних. У двох басейнах – смердюча ропа, у вторинному відстійнику виросли дерева. Очисні не діють вже понад 20 років. «В області про нашу біду знають, постійно обіцяють помогти. Одного разу навіть приїздили, міряли щось, збиралися ставити ніби на 40 кубів очисні, але щось далі нічого нема. Лише з року в рік обіцяють, обіцяють…» – нарікає заступник директора інтернату Петро Юзьків.
На Делятині наша коротка інспекція закінчилася. А можна було б ще навідатися і в смт. Ланчин. І до Товмачика, де вже давно не діють очисні виправної колонії № 41 і нечистоти стікають прямісінько в Прут, на 5 кілометрів вище по течії від коломийського водозабору…

Замість висновків

Пити воду з Прута й інших гірських потоків не можна давно, але тепер у ньому небезпечно вже й руки мити, кажуть екологи.
Може, час таки прокинутися, обранці? Щоб не проср… проспати «край, наш рідний край, чарівний край Черемоша й Прута»?..

Андрій СОВА


ВОРОХТА


ХАТКИ РУСЛАНА


ДЕЛЯТИН

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!