Як на франківській сцені вбивали Кароля: театралам презентували трагіфарс

19 листопада в Івано-Франківському облмуздрамтеатрі відбулася прем’єра трагіфарсу “Убити Кароля” за п’єсами Славоміра Мрожека (“Кароль”) та Івана Вирпаєва (“Сни”). 

Режисер  постановки Андрій Кирильчук (добре відомий за виставами “Кастинг, або Хто хотів люстрації?”, “За дверима бажань” та ін.) залучив до трагіфарсу студентів 4-го курсу Інституту мистецтв. Не зважаючи на дебют на великій сцені, молоді актори перфектно перевтілилися в своїх персонажів.

img_1892

«Убити Кароля» – перша постановка у рамках нещодавно заявленої Франківської режисерської майстерні, яка покликана експериментувати та виходити поза узвичаєні рамки змісту та форми театрального мистецтва.

Режисер Андрій Кирильчук вибрав непрості п’єси до постановки, поєднавши інтелектуальний гумор Мрожека та відкриту емоційність Вирпаєва. Тож франківський глядач на прем’єрі мав нагоду порефлексувати над екзистенцією під соусом трагіфарсу та відчути антагонізм тонкого духовного плану «каролів» із француватим щоденним житієм тих, хто ось уже 25 років ходить при рушниці з непереборною потребою вистрелити. Хоча насправді п’єса настільки багатозначна, що зводити її до однієї проблематики чи протиставлення може хіба що недалекий глядач, який шукає поверхової сюжетної сметанки.

З одного боку, Кароль – метафора ворога, якого потрібно вбити, щоб перестати шукати винних та перекладати відповідальність на інших. З іншого ж боку, Кароль живе в самій людині, тож, виходить, щоб убити його, потрібно убити частку себе. І ще: як дізнатися, який Кароль справжній, а який ні? Усе дуже просто і водночас дуже складно – за законами трагіфарсу.