Стадіон за програмою «Хет-трик» в Івано-Франківську майже завершений. Його будівництво розпочалося ще у вересні 2015 року, коли президент Петро Порошенко власними руками заклав капсулу під новий спортивний об’єкт. Щоправда, роботи відкладали з дня на день, з місяця на місяць, навіть з року на рік. Та коли все ж таки прийшов час ставити «квітку», знайшлося багато охочих прибрати його до рук.

Нас багато – він один

Будівництво стадіону зі штучним покриттям в Івано-Франківську мало розпочатися ще в листопаді 2015 р., і за кілька місяців, до травня 2016 р., його планували здати в експлуатацію. За попередніми даними, вартість робіт складала 12 млн. грн., фінансування мало б здійснюватися за рахунок коштів УЄФА та ФФУ. Передбачалися футбольне поле розміром 105 на 68 метрів, блок роздягалень, приміщення для арбітрів, тренерів та медпрацівників, трибуни на 500-1000 місць, штучне освітлення, електронне табло і платформи для телекамер.

Вже за кілька місяців домовленості змінилися. Виникла потреба профінансувати роботи з будівництва основи під стадіон, ці витрати лягли на плечі області. Водночас місто зобов’язалося виділити в довготривалу оренду 60 сотих землі, а після будівництва провести благоустрій території. Для підтвердження намірів підписали меморандум про співпрацю, де прописали обов’язки кожної сторони.

Новий стадіон за програмою УЄФА планували відкрити на День незалежності у 2015 р., потім – у 2016-му. Цього року його нарешті все ж довели до ладу, ймовірно, у серпні відкриття таки відбудеться.

З рук президента

Відкриття стадіону на сьогодні ще не анонсується, тож коли воно відбудеться, невідомо, зауважує Орест Оклієвич, начальник управління спорту Івано-Франківської ОДА. На думку посадовця, стадіон буде відкривати президент, адже він заклав капсулу.

«Стадіон готовий на 90%. Залишається зробити благоустрій території, завершити окремі моменти. Фактично до здачі він готовий, можна проводити на ньому змагання», – каже чиновник.

А от кому буде належати стадіон, наразі сказати важко. Питання – дуже складне, запевняє Оклієвич, і ще невідомо, як воно буде вирішуватися. Тут фігурують чотири сторони: Івано-Франківська міськрада, облдержадміністрація, облрада та обласна федерація футболу. Земля належить міській раді, кошти на покриття і деякі інші елементи виділялися з ІФФФ, а кошти на основу – з бюджету області.

«Стадіон в Івано-Франківську будувався з нуля, починаючи від котловану і до благоустрою. Наскільки мені відомо, у двох областях також будували аналогічні споруди, але там покриття стелилося на вже готову основу», – пояснює чиновник.

Кошти на будівництво основи перераховувалися через управління капітального будівництва ОДА. Замовником також була і федерація футболу, через управління спорту на цю структуру виділено 800 тис. грн. минулого року і 400 тис. грн. цьогоріч. Хоча остаточної суми витрат з бюджету області на будівництво стадіону чиновники не називають, – кажуть, ще не підрахували.

«Які б кошти не були затрачені на цей стадіон, думаю, він цього вартує, адже такого у нас немає», – висловлює думку пан Оклієвич. Він запевняє, що, у першу чергу, на стадіоні будуть тренуватися діти – вихованці футбольних шкіл міста. Приватних футбольних шкіл в місті, окрім «Урагана» із власною тренувальною базою, немає. А всі державні футбольні школи будуть займатися на стадіоні безплатно.

Водночас стадіон повинен кимось утримуватися. На думку чиновника, на стадіоні має бути створене приватне підприємство, призначений директор, структура повинна сама працювати на себе і заробляти кошти на утримання. Для функціонування стадіону необхідне освітлення, водопостачання, опалення, а ще – кілька працівників, зокрема сторож.

Претендентів не бракує

Заступник голови ОДА Ярослав Паранюк зауважує, що стадіон готовий на 95%, наразі проводиться благоустрій території. Кому він буде належати, сказати важко, конкретну розмову можна буде вести, коли буде здача в експлуатацію. «Він належить до федерації футболу, вони тим займаються і є замовниками робіт», – висловлює думку Паранюк.

Обласна рада також фінансувала роботи, загалом на понад 4 млн. гривень. На проведення робіт оголошувався тендер, зокрема будівництво основи футбольного поля здійснювала ТзОВ «ПБС». Сума контракту, укладеного між департаментом будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА та «ПБС», склала 4 млн. 490 тис. гривень. Інші роботи виконували різні підрядники.

«Федерація футболу – це громадська організація, вона не може заробляти кошти і утримувати стадіон. Відповідно, має бути створена окрема структура, можливо, дочірнє підприємство, яке може бути у підпорядкуванні ІФФФ», – зауважує Орест Оклієвич.

Відповідно до рішення виконкому обласної федерації футболу, роботи з будівництва стадіону координує Ігор Овчар, заступник голови ІФФФ. Його називають і потенційним керівником нового стадіону, хоча про це говорити зарано. Немає ще структури, яка буде займатися обслуговуванням новозбудованого спортивного об’єкта. Сама ж федерація господарську діяльність здійснювати не може.

Будівельні роботи вже завершені, нині йде підготовка до здачі об’єкта в експлуатацію. Це справа непроста. Вона включає перевірки, експертизи, засідання комісій. Необхідно зробити благоустрій території за межами стадіону. Відповідно до меморандуму про співпрацю, благоустрій здійснюватиме міська рада.

«Стадіон буде належати обласній федерації футболу. Це є у вимогах УЄФА і Федерації футболу України. Проект «Хет-трик» передбачає, щоб ця споруда перебувала у відомстві ФФУ, а на місцях – це обласні федерації», – наголошує Ігор Овчар.

За його словами, аналогічних стадіонів в інших містах ще немає. Це перший стадіон в Україні за програмою «Хет-трик» зі штучним покриттям для дитячо-юнацького та аматорського футболу. Пріоритет матимуть діти міських та обласних футбольних шкіл, гравці Другої ліги можуть також тренуватися на таких полях. На стадіоні функціонуватиме відповідна інфраструктура, яку необхідно обслуговувати. Тож буде і комерційний час, і створена система обслуговування.

Місто чи область

А ще стадіон може бути комунальною власністю обласної або міської ради. У такому випадку все одно має бути створена структура для його експлуатації та обслуговування.

«Якщо керівництво між собою домовиться, то стадіон передадуть на баланс міста. Але для цього необхідне рішення сесії обласної ради, а його наразі немає. Тож говорити за балансоутримувача ще рано», – повідомляє директор департаменту молодіжної політики та спорту виконкому міської ради Віталій Матешко.

Варіантів щодо того, хто може утримувати стадіон, може бути декілька, вважає посадовець. Один із них – стадіон «Рух», де є відповідний штат, вже створена юридична особа. Можна створювати й окрему структуру, головне, щоб стадіон був незбитковий. Адже дуже швидко прийде час, коли споруда потребуватиме ремонту, на що необхідні кошти. Крім того, утримувати стадіон потрібно у належному стані. З точки зору менеджменту має бути правильно побудована стратегія експлуатації споруди. Через шість років завершиться термін експлуатації покриття, і знову постане питання, що робити далі.

Головна мета будівництва таких споруд – розвиток дитячо-юнацького футболу. Тож пріоритетом тут мають бути заняття для спортивних шкіл. ДЮСШ «Прикарпаття» також претендує на те, щоб стадіон передали їм на баланс, продовжує чиновник. Але школа фінансується з обласного бюджету, і невідомо, чи виділять їм кошти на утримання стадіону. Просто сказати, що тренери будуть слідкувати за стадіоном, – не вихід.

Директор ДЮСШ «Прикарпаття» Йосип Бербець зауважує, що хотілося б, щоб такий стадіон передали для дитячо-спортивної школи. Це питання порушується на рівні сесій обласної та міської рад, там буде вирішено, кому його передадуть.

У «Прикарпатті» нині займається 347 дітей віком від 6 до 17 років. Фінансування спортшколи здійснюється з обласного бюджету, адже це комунальна власність області.

«Спортивних споруд у місті не вистачає, це велика проблема. Будівництво стадіону – це дуже позитивна тенденція, особливо для футболу, його розвитку. Але такі споруди мають бути в кожному районі. Потрібні футбольні поля, роздягальні», – зауважує директор.

Попит на спорт

Для утримання такої структури має бути штат у складі шести-восьми чоловік. Окрім навчальних тренувань, на стадіоні мають бути встановлені комерційні години, треба шукати варіанти, що ще там можна проводити. Найголовніше – це ефективне використання спортспоруди.

Наприклад, комунальне підприємство «Муніципальний фізкультурно-оздоровчий центр», який має в підпорядкуванні два спортивні зали, майданчик для футболу з синтетичним покриттям, тенісні корти, використовує їх дуже інтенсивно. Є чіткий графік, де всі години розписані аж до 23-ої. Менеджери наголошують, що експлуатація спортивної споруди має складати приблизно 14 годин, тоді вона рентабельна, ділиться досвідом Матешко.

Відповідно, напрошується висновок: попит на спорт, а відтак на спортивні споруди, є. Футбольних команд у місті достатньо, також багато команд готові приїжджати сюди на тренувальні заняття. Зокрема, в Івано-Франківську створена дитячо-юнацька футбольна ліга, кожна спортивна школа, яка розвиває відділення футболу, має команди у різних вікових групах, від 6 до 19 років.

«У місті щонайменше 30 команд різної вікової категорії, які могли б займатися на новому стадіоні. Крім того, є дорослі команди, аматорські, команди окремих підприємств, які ситуативно збираються і беруть участь в окремих турнірах. Команд достатньо, тож навіть на комерційні години буде попит», – вважає Матешко.

Спортивний туризм?

Спортивних об’єктів, зокрема стадіонів, в області не вистачає. Заявок на стадіони розміром 42 на 22 метри – дуже багато. Цьогоріч облрада виділила 6 млн. 600 тис. грн. на майданчики зі штучним покриттям у Надвірнянському, Снятинському, Тисменицькому та інших районах, зауважує Орест Оклієвич.

Часто й на рівні міста та області домовленості досягти важко. Це стосується експлуатації спортивної інфраструктури. Якщо у місті проводяться змагання, область не обов’язково поділиться футбольним полем або іншим об’єктом. І навпаки. А це, перш за все, іміджеві втрати для всіх.

«У нас багато перегинів, адже немає одного бачення на одну й ту ж річ. Багато спортивних споруд належить різним організаціям, вони між собою не пересікаються, тому що фінансуються з різних джерел. Важко когось переконати, немає поняття поваги, справедливості, яка б мала бути. Якщо говорять «Дітям – найкраще», то треба дотримуватися цього правила. На кожному місці мають бути професіонали, в яких немає кулуарних домовленостей, особистих симпатій», – наголошує Віталій Матешко.

На його думку, спортивні майданчики повинні бути функціональними, тобто будуватися не лише для гри в міні-футбол чи для іншого виду спорту. У місті є майданчики з акриловим чи поліуретановим покриттям, на яких можна займатися шістьма видами спорту. Такі майданчики ефективніші. Крім того, у місті потрібно будувати сучасні спортивні споруди, на яких буде займатися більша кількість людей. Майданчики вчорашнього дня нікому не цікаві. Ідеальним варіантом були б майданчики у великих дворах, де діти могли б займатися фізичними вправами, грати у футбол. У перспективі в місті планують облаштування доріжок здоров’я на Набережних, а також будівництво 25-метрового басейну в мікрорайоні «Каскад». Міський голова дав доручення зарезервувати вільні ділянки під будівництво спортивних споруд, адже вже давно йде мова про створення масштабного спортивно-концертного комплексу, де можна зібрати велику кількість людей, особливо в холодну пору року. Стратегія розвитку міста прописується, але її реалізація – процес часозатратний, а фінансовий ресурс завжди обмежений.

«Якщо б місто взяло курс на так званий спортивний туризм – це було б тим, що нині найбільше потрібне. Це найефективніше, що наразі може бути. Окремо брати туризм і окремо професійний спорт недоцільно. А спортивний туризм був би привабливим механізмом, зокрема для Івано-Франківська», – підсумовує Віталій Матешко.

Ірина ФЕДОЛЯК