Малі підприємства складають основу європейської економіки. Вони швидко реагують на всі зміни у бізнес-середовищі та перші страждають від надмірного обтяження бюрократією. Відтак держава повинна створювати сприятливі умови для ведення малого бізнесу. Така практика успішно працює в Європі.

Важливість малих підприємств

В Європейському Союзі (ЄС) малий та середній бізнес займає важливе місце в соціально- економічному розвитку. Там налічується понад 20 мільйонів таких підприємств. Число зайнятого населення у малому бізнесі Європи становить близько 90%. Загалом малі і середні підприємства створюють 50-70% внутрішнього валового продукту. Тоді як в Україні такий показник майже в чотири рази нижчий. Малим підприємництвом займається майже 40% від загальної кількості зайнятих працівників. В той же час у країнах з розвинутою ринковою економікою чисельність зайнятих у цій сфері дуже висока.

В Івано-Франківській області за даними Головного управління статистики 99,9 % усіх підприємств є малими та середніми. Як і в Європі основними видами їх економічної діяльності є торгівля, промисловість та будівництво. Однак вони нерівномірно сконцентровані в області. Найбільша їх кількість зосереджена у містах Івано-Франківську, Калуші, Коломиї та Тисменицькому районі.

Підприємництво в Європі стимулює розвиток конкуренції, спонукає великі компанії впроваджувати нові технології та поліпшувати якість виробництва. Сьогодні ефективність всієї економіки ЄС безпосередньо залежить від успішної діяльності малого та середнього бізнесу. Тому питання створення належних умов для поширення підприємницької діяльності є першочерговими. Вони впливають на неї через систему адміністративно-правового регулювання. На сучасному етапі розвитку України ця система потребує значного удосконалення та реформування. В той же час у Європі питанням підтримки та розвитку малого та середнього бізнесу почали активно займатися ще у 80-роках.

Загалом у міжнародному рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business 2018 Україна посіла 76 місце. Вона займає сходинку в рейтингу між Бутаном і Киргизстаном. В той же час, наприклад, Грузія на дев’ятому місці. Але позитивна динаміка є: у порівнянні з минулим роком ми піднялися в рейтингу на чотири позиції. Це відбулось за рахунок зростання на 105 пунктів по компоненту «отримання дозволів на будівництво», а також на 41 пункт через «сплату податків» у зв’язку із зменшенням та уніфікацію ставки єдиного соціального внеску.

«Спочатку думай про малих»

У 2008 році ЄС прийняв Акт з питань малого бізнесу (The Small Business Act For Europe), а у 2011 році переглянув і доповнив його. Він покликаний спростити регуляторну політику для малого та середнього бізнесу. Акт ґрунтується на принципі «спочатку думай про малих» («Think small first»). Це означає, що вплив на малий бізнес береться до уваги ще на перших стадіях формування законодавчих ініціатив. Запровадження принципу «спочатку думай про малих» зумовило необхідність удосконалення загальноєвропейського законодавства, яке стосується малого та середнього бізнесу.

У листопаді 2011 року Європейська комісія підготувала звіт під назвою «Мінімізація регуляторного навантаження на малі та середні підприємства. Адаптація регуляторних актів ЄС до потреб мікропідприємств». Вона взяла на себе зобов’язання забезпечити пропорційність у підходах ЄС до регулювання. Наприклад, мікропідприємства повинні бути виключені із сфери дії будь-якого регулювання, крім тих випадків, коли доведена необхідність його застосування. Якщо ж навіть мікропідприємства і підпадають під дію регуляторного акту, то до них мають бути застосовані і адаптовані полегшені режими та інші пом’якшувальні заходи. Часто це стосується спрощених вимог до звітування, звільнення зі сплати податків тощо. А у 2014 р. Регламент Європейської Комісії зменшив фінансове навантаження на малі та середні підприємства, звільнивши їх від деяких категорій сплат.

Механізми реалізації державного регулювання бізнесу в будь-якій країні ґрунтуються на певних принципах. Головними принципами ЄС у сфері регулювання й підтримки малого та середнього підприємництва є зміцнення єдиного внутрішнього ринку, інтернаціоналізація підприємницької діяльності на рівні підприємств, усунення адміністративних бар’єрів і створення єдиного економічного простору шляхом спрощення законодавчої бази. За оцінками експертів Організації економічного співробітництва та розвитку, рівень адміністративних бар’єрів у ЄС має постійну тенденцію до зменшення.

Поширеними в країнах Європи є також проекти раціоналізації процесу звітування, ліцензування, сертифікації, проекти збору інформації через один веб-сайт, на якому знаходяться всі форми (центр, що працює за принципом «єдиного вікна»). Наразі майже всі послуги щодо реєстрації, звітування, фінансово-податкових операцій можуть бути здійснені дистанційно завдяки розгалуженій системі інтернет-ресурсів, у тому числі інтернет-банкінгу. Завдяки цьому відбулось спрощення бухгалтерської звітності зі сплати ПДВ, подання статистичної звітності зі сплати ПДВ на щорічній (замість щомісячній) основі, а також звільнено мікропідприємства від сплати ПДВ.

А щоб майбутнє державне регулювання відповідало принципу «спочатку думай про малих», країни-члени ЄС працюють у декількох напрямках. Зокрема, скрізь, де це можливо, використовують однакові дати вступу у дію регулювань регуляторних актів, які зачіпають малий і середній бізнес. Також публікують щорічний бюлетень щодо такого законодавства, яке вступає у дію. Крім того, вони роблять усе, щоб політика досягала результатів при мінімізації витрат і зменшенні адміністративного тягаря для бізнесу, в тому числі за допомогою інструментів взаємного визнання і самостійного або спільного регулювання. Наприклад, Естонія створила веб-сайт громадських консультацій «Teeme koos», а Словенія – Громадську Агенцію Республіки з метою підтримки підприємництва, інновацій, розвитку, інвестицій та туризму через систему єдиного вікна.

SME-test

Майже всі країни-члени ЄС на початкових стадіях розробки почали додатково тестувати нові закони та ініціативи щодо їх впливу на малий та середній бізнес, а особливо на мікропідприємства. Такий SME-test містить декілька важливих кроків: обов’язкову консультацію з представниками малих та середніх підприємств; попередню оцінку регулювання – інтереси якого бізнесу можуть бути порушені; кількісне вимірювання впливу регуляторних актів на малий бізнес (оцінка витрат та вигід); розгляд альтернативних механізмів та пом’якшувальних заходів.

Згідно з дослідженням, проведеним в ЄС, більшість вважає, що цей тест має реальний вплив на державну політику. Деякі європейські країни, такі як Великобританія та Нідерланди, для того щоб раціоналізувати потік нових законодавчих актів та подолати непевність в бізнес-середовищі, визначили заздалегідь встановлені дати початку дії регуляторних актів. Тобто усі нові регуляторні ініціативи починають діяти одночасно, в один із двох визначених днів на рік. Це робиться для того, щоб обмежити кількість днів, в які підприємства змушені реагувати на нові регуляторні положення, та дозволити їм зосередитись на підприємницькій діяльності.

У рамках боротьби за екологічно чисте довкілля у Великобританії було ухвалено рішення про те, що на п’ять років пакети в магазинах потрібно зробити платними. Розробники новації виходили з припущення, що коли громадянин платитиме за пакет у магазині, їхнє використання різко знизиться.

Коли британські експерти проаналізували вплив такої регуляції на бізнес, то з’ясували, що цей захід призведе до великих адміністративних витрат у маленьких магазинчиках, бо в них потік покупців менший, а облік використання пакетів виходить дорожчим, ніж у супермаркетах. Крім того, експерти з’ясували, що переважна більшість пакетів, які забруднюють довкілля, надходила з великих супермаркетів. У результаті пішли на компроміс: платними поліетиленові пакети будуть у великих і середніх магазинах, а в маленьких – ні. Це яскравий приклад оцінювання впливу і вирівнювання конкурентних основ.

Як в Україні

В Україні під час підготовки проектів регуляторних актів органи державної влади також проводять аналіз регуляторного впливу (аналіз витрат і вигод). Відповідна методика затверджена постановою Кабміну у 2004 році, а з 2015 року уряд запровадив обов’язковість проведення такого аналізу. М-тест дає змогу ще на початку проектування регуляцій визначити, яке навантаження вони нестимуть для бізнесу, зокрема, і витрати підприємців на виконання вимог регуляції.

На такий крок Кабмін пішов задля реалізації принципу «спочатку думай про малих». В Україні, як і в ЄС, на основі цих розрахунків розробляються зміни процедур регулювання з якомога меншими витратами для малого бізнесу. Застосовуючи таку методику, підприємці можуть своєчасно надати інформацію, а чиновники – оцінити обсяг проблеми і не допустити погіршення умов ведення бізнесу. Роль бізнес-асоціацій у такому разі значно зростає, бо вони можуть впливати на процес ухвалення рішення.

В Україні також є позитивні приклади, коли до аналізи регуляторного впливу мають позитивні результати для малого бізнесу. Наприклад, ситуація із введенням реєстраторів розрахункових операцій. Державна регуляторна служба України надала результати розрахунків вартості впровадження касових апаратів для малого бізнесу, які вказували на недоцільність такого заходу. У підсумку було скасовано обов’язкове введення касових апаратів для підприємців, річний дохід яких не перевищує 1 млн. грн. Також скасоване положення про застосування штрафів до таких підприємців.

Як свідчить досвід країн-членів ЄС, малий та середній бізнес дійсно може стати основою економіки. Для цього його регулювання повинне бути максимально простим, а адміністративні бар’єри якомога меншими. Пріоритетним також є завдання щодо створення чітких правил гри, прозорих і зрозумілих для бізнесу, які не будуть залежати від політичних ситуацій у країні.

 

Наталія Деркевич

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту “Просування реформ в регіони” за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст її є виключною відповідальністю газети “Галицький кореспондент” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.