Їсти й не боятися

З 4 квітня вступив у дію закон «Про державний контроль та дотримання законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». За такою довгою назвою ховаються чіткі правила перевірки гравців виробничого ринку продуктів харчування, що є передумовою запровадження європейських стандартів в Україні. Відтак і продукти, які ми споживаємо, стануть безпечнішими для здоров’я.

Неминучі зміни

Новий закон передбачає непланові перевірки виробників продуктів харчування відповідно до ступеня ризику підприємства-виробника. Оцінка ризику операторів ринку базуватиметься на чотирьох критеріях: тип харчових продуктів та спосіб поводження з ними, процеси переробки продуктів, потенційний негативний вплив на певну кількість споживачів за умови недотримання вимог законодавства про безпечність харчових продуктів, відповідність процедур.

Усе це оцінюється балами. Чим вища їх кількість, тим вищий ступінь ризику, відтак і більша кількість перевірок. Перевірки виробництв будуть здійснювати державні та ветеринарні інспектори управління Держпродспоживслужби. На території Івано-Франківської області, окрім головного, працює 14 районних управлінь, розповідає начальник управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Степан Белей.

Перевірки здійснюватимуться відповідно до затвердженого плану державного контролю. До процесу залучатимуть двох службовців: працівника напрямку безпечності харчових продуктів і працівника санітарного напрямку. Один із них буде здійснювати відеофіксацію перевірки, результати будуть зводитися на єдиний сервер, все це буде доступним для перегляду на сайті управління.

До цього часу перевірки здійснювалися лише після попередження підприємця. Знаючи про це, він міг підготуватися, навести лад, зробити все, як треба, а після перевірки могло бути як-небудь. Новий же закон не передбачає попередження про перевірку.

Систематизований підхід

«Усі підприємства будуть розподілені на високого, середнього та невисокого ступеня ризику, відповідно до якого і розраховується кількість візитів інспектора. Інспектор більше не зобов’язаний повідомляти підприємців, йому необхідно мати наказ і направлення на перевірку», – пояснює Степан Іванович.

Водночас перевірки будуть здійснюватися за уніфікованим актом, у якому визначений перелік питань. Тож підприємець знатиме, що саме будуть перевіряти, а інспектор не може ставити запитання, які не входять у перелік.

Прийняття нового закону – це вимушений захід, вважає Степан Белей. Адже щодня надходять скарги на неякісний, немаркований товар, на харчові отруєння тощо. Тож перевірки потрібні, особливо, якщо Україна обрала європейський напрямок розвитку, адже в ЄС дуже прискіпливо ставляться до якості і безпечності продуктів.

Відповідно до нового закону, за якість виробленої продукції відповідає підприємець, він зобов’язаний впроваджувати систему НАССР, яка дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації й контролю небезпечних чинників. До 20 вересня 2019 р. таку систему повинні впровадити всі оператори ринку харчових продуктів. Завдяки цьому закону відсіються виробники неякісної продукції, а споживач буде купувати безпечні товари.

Незайві обмеження

Будь-який закон, який накладає обмеження на свободу ведення бізнесу, не подобається самому бізнесу. І це закономірно, зауважує віце-президент Івано-Франківської торгово-промислової палати Ігор Бартків.

З іншого боку, три роки поспіль діяв мораторій на перевірки суб’єктів господарювання. Єдиною службою, яка могла здійснювати хоча б якісь перевірки, було управління держпраці.

«Усі чули про великі штрафи за неоформлених працівників, відтак сьогодні складно знайти велике підприємство, де люди не оформлені офіційно. Бізнес зрозумів: вигідніше людей оформити і спати спокійно, аніж думати: прийдуть з перевіркою чи ні, візьмуть хабар чи відмовляться», – каже пан Бартків.

Це ж саме буде і стосовно нового закону. Подобається це чи ні, але закон вступив у силу, а за його невиконання передбачена відповідальність, штрафи, розмір яких чималий (до 70 тис. грн.), та інші санкції. Такі штрафи викличуть чергову хвилю негативу, але через короткий проміжок часу підприємці зрозуміють, що недотримуватися закону – дорого.

«У цьому випадку все значно складніше, ніж з неоформленими працівниками. Оформити людину можна за кілька годин, а у випадку якості продуктів існує велика чорна діра: всі знають, як виглядає ззовні, а що всередині – сказати ніхто не може. Можна лише здогадуватися, скільки виробників не дотримуються встановлених норм, скільки заборонених продуктів використовують тощо», – продовжує віце-президент ТПП.

Застарілі стандарти

Підписавши Угоду про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, наша країна взяла курс на уніфікацію стандартів якості, зокрема і харчових продуктів. Новий закон є одним із кроків назустріч Європі. Для споживача це однозначний плюс. Усі не задумуючись купують за кордоном продукти, навіть найдешевші, адже розуміють, що вони відповідають нормам. За невеликий проміжок часу те ж саме буде й в Україні.

Наразі деякі стандарти в Україні застарілі. Це ГОСТи, які перейшли у спадок від Радянського Союзу, державні стандарти і ДСТУ (державні стандартні технічні умови). Бізнес у нинішніх умовах розвивається настільки стрімко, що випуск нової продукції тягне за собою створення технічних умов уже після запуску виробництва.

«Українські стандарти не гармонізовані з європейськими, адже в Європі кожен крок, кожен пункт чітко прописано. Натомість в Україні все базувалося на тих чи інших показниках якості продукту, і цього було достатньо», – розповідає Бартків.

Україна працює над тим, щоб привести українські стандарти у відповідність до європейських, наразі це лише 25-30%. У нинішніх умовах для бізнесу необхідно прийняти такі закони, які будуть захищати його інтереси і сприятимуть можливості вийти на міжнародні ринки.

«Поняття стандартизації в Європі передбачає кілька рівнів. Це і сертифікація відповідно до стандартів якості ISO 9001, сертифікація конкретного виробництва, конкретної продукції. Якщо змінюється вага чи упаковка, необхідно ще раз проходити процедуру. Крім того, виробник самотужки на власній лабораторії контролює якість (і чим частіше, тим краще), щоб бути абсолютно впевненому, що продукти відповідають заявленим нормам. Є також і державний контроль, в законі чітко зазначена процедура перевірки», – зауважує Ігор Бартків.

Незахищений бізнес

Нагальним в Україні є контроль якості самими виробниками. Якщо великі виробники мають власні лабораторії і можуть контролювати якість на своєму підприємстві, то малі цього зробити не можуть, не мають можливості здійснити перевірку ні сировини, ні готової продукції.

Лабораторію на малому підприємстві будувати невигідно, це надзвичайно дорого. А незалежних лабораторій в Івано-Франківській області – лише дві, вони перевантажені роботою. Наразі великий виробник більше захищений.

«Закон був дуже потрібний. Питання в тому, як він втілюється у життя. Виробникам буде трішки складніше, ніж до цього, але я думаю, вони адаптуються швидко», – переконаний пан Бартків.

Відсіяти неякісних

Ті, що грубо порушують законодавство щодо випуску харчових продуктів, не дотримуються технологій, використовують добавки, заборонені в Україні, придумують технології, які загрожують життю і здоров’ю людей, змушені будуть припинити це або платити дуже великі штрафи, коментує ситуацію завідувач сектору з взаємодії із підприємствами АПК ТПП Оксана Дуля.

На думку фахівця, середній бізнес організується швидко і перелаштує виробництво під вимоги закону, а малому бізнесу буде складніше. За консультаціями представники бізнесу можуть звертатися у ТПП, тут обіцяють підкласти плече, підказати, куди звертатися, щоб привести якість своєї продукції у відповідність до норм нового закону.

Закон про якість – це вимога споживача, вимога ринку, на якому з’явилося багато нечесних гравців і чимало неякісної продукції. Використовуються барвники, стимулятори, підсилювачі смаку, емульгатори, стабілізатори, що несуть загрозу життю та здоров’ю людей. Це має зникнути, а на виробництвах має змінитися підхід до якості. Дорого, важко, не вистачає професійних кадрів, але людина, яка хоче займатися виробництвом харчових продуктів, має дотримуватися санітарних, гігієнічних норм і правил, не завдавати шкоди тому, кому ця продукція призначена.

Нерівні умови

Як зазначають у ТПП, виробники опинилися у дещо нерівних умовах. У великих підприємств і можливості більші. Хоча закон не приймали майже рік, тож кожен мав можливість переформатувати своє виробництво.

«Якщо не буде зловживань з точки зору контролюючих органів, ми дуже позитивно відносимося до цього закону. Як оператори ринку харчових продуктів, ми уже отримали міжнародні сертифікати і в якості своєї продукції абсолютно впевнені», – каже директор ПАТ «Івано-Франківська харчосмакова фабрика» Роман Крицун.

На виробництві сподіваються, що після вступу в дію нового закону з ринку зникнуть виробники неякісної продукції, які використовують сировину низької якості, не відповідні до складу продукції маркування, користуються замінниками та іншими шкідливими речовинами.

А от у виробника ковбасних виробів ТМ «Рибак» на запитання про доцільність нового закону відповісти не захотіли. Імовірно, до перевірок тут не настільки готові, як на великому підприємстві.

Ірина ФЕДОЛЯК

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!