8 жовтня о 19.00 в клубі «BarDUCK» презентує свій дебютний альбом гурт «BINGO». Гурт грає у стилі рок-н-рол «з відхиленнями», як вони самі про себе говорять. Свою творчість дарують слухачам як на клубній, так і на весільно-корпоративній сцені. Їхня музика спрямована на абсолютно довільну вікову категорію. Англо- та україномовні тексти «BINGO» переважно про любов та музику.

Хлопці запланували «оупен еір». Це незвично для дійств такого типу в Івано-Франківську. На концерті гурт святкуватиме третю річницю свого народження. Святкування триватиме цілих вісім годин і включить в себе живий концерт та діджейську «афтепаті». Запрошено багато гостей, зокрема гурти «КроуZноуZ» та «Folksy Junky», DJ Fan@tasy, «Saturn Smokin», «Bassandrap». Заплановано багато сюрпризів, про які, звичайно, хлопці мовчать.

Дебютний альбом гурту називається «The Back Seat Bingo». До нього входить 12 треків, серед яких уже відомий хіт «Светр». На цю пісню хлопці обіцяють зняти відеокліп на початку найближчої весни.

Про концерт, про альбом, про життя ми поговорили з фронтменом гурту, головним організатором презентації Юрієм Шацьким.

 

– «The Back Seat Bingo» – звідки така назва?

Це ідіома, з англійської перекладається як любощі на задньому сидінні авто. Цих чотири слова – перша назва гурту. Над назвою почали думати ще з початку запису. Варіантів було не так багато, найбільше запам’яталися «Волога» та «Поки Патроничі молоді». Але згодом ми заспокоїлися, перестали ржати і забили. Коли прийшов час, дійшли висновку, що оскільки альбом містить фактично тільки старі треки, створені в часи існування гурту під такою назвою, то цілком логічно дебютник назвати відповідно. Та й хочеться вже закрити цю тему з машинами, а то ми до неї як прилипли, так і не відлипаємо. Так, це круто, всі ці фотки, ретро і так далі… Але ж ми перейменовувалися на «BINGO», щоби це бінго було не тільки на задньому сидінні авто, а у всіляких відведених і не відведених для нього місцях.

– Які враження від роботи над дебютним альбомом?

Це було, наче процес запліднення, коли дві споріднені душі зливаються в одну і в результаті на світ з’являється новий живий організм. Усі думки, зусилля, емоції, які ми вкладали протягом роботи над матеріалом, у результаті потрібно було передати через динаміки і донести до слухача. Змусити його пережити пісню так, як переживаю її я, – непросте завдання, тому було багато хвилювань. Та в процесі запису бралося себе в руки, все потроху ставало на свої місця і переживання відходили на задній план.  Найбільше я кайфував, мабуть, під час роботи над бек-вокалами.

 

– Нещодавно у вашому колективі відбулися суттєві зміни. Як це вплинуло на творчий процес?

Все, що не робиться, робиться на краще. Вайпер (барабанщик) повернувся назад у «Пупці», куди він мріяв повернутися, відколи знову взяв патики до рук. А говорячи про Арсена (гітариста), я хотів би скористатися двома загальновідомими істинами: «люди не міняються» і «незамінних людей не буває».

До нас повернувся Березень, який барабанив ще з самих пеленок гурту, і прийшов адекватний зацікавлений гітарист Іван, який, на відміну від свого попередника, з перших днів почав жити життям гурту, вникати, вносити пропозиції, креативні ідеї і просто пертись від цього всього. Одним словом, влився в колектив. Так що ці зміни несуть у собі тільки позитив та стрімкий рух гурту вперед.

– Розкажи про колектив. Як працюється з одногрупниками?

Це друга сім’я. Ми разом прямуємо через терни до зірок. У нас основний критерій – «главноє, штоби чєловєк бил хароший!»

Бодя – басист від Бога, найкращий друг, людина з власним світосприйняттям і власною думкою про все. Можливо, він і не найкращий басист у місті, хтозна, але завжди служить міцною опорою на концертах і репетиційних баталіях.

Березень має смак. Застосовує оригінальні і цікаві смислові акценти, росте, розвивається. За словом в кишеню не полізе, а як полізе, то нехай ховається будь-який фрістайлер. Відколи вернувся в сім’ю, якось все стало на свої місця.

Ваня – філософська душа. Його «іскажонний взгляд на мір» спонукає не плисти за течією, а думати і включатися в те, що відбувається довкола. Добре схоплює все на льоту, кайфує від рок-н-ролу. Соляки народжуються правильні, такі, як хочеться.

Класна команда, хороша компанія. На репетицію – як на свято! Що вже тоді говорити про концерти?

– У четвер, 8 жовтня, ви плануєте презентацію дебютника. Розкажи про очікування від дійства і чим зумовлений вибір дати.  

Це третя річниця нашого народження. Коли ж, як не в такий день, показувати людям свою дитинку? Які вечірки й концерти я тільки не організовував, але це буде наймасштабніший та найграндіозніший захід. Коли я дивлюся на його бюджет, стає моторошно. Але воно того варте. Буде насичена шоу-програма: гурти, діджей-афтепаті, файєр-шоу, світлове шоу, відеоряд на екранах, фото- і відеозвіт… Не пам’ятаю, щоби хтось з місцевих виконавців робив щось подібне. Очікуємо, перш за все, людей, оскільки хочеться, щоб якомога більша їх кількість оцінила те, що буде відбуватися. Очікуємо доброї погоди! Очікуємо приємних емоцій та позитивних відгуків.

 

– Скільки часу потрібно для організації такого масштабного дійства? З якими труднощами стикаєтесь?

Я в цій сфері кручуся вже сім років. Є багато напрацьованих зв’язків, знайомств і охочих допомогти. Ми б не змогли зробити все на такому рівні, якби не наші друзі. Допомагають всі, хто чим може. Зібрана команда професіоналів, в якій кожен є майстром своєї справи. Труднощі долати разом набагато простіше, ніж самим. Безмежна вдячність довіку цим усім людям.

Трохи заважають вибори, невчасно вони. Концерт влітає в чималу копієчку. Але це варте того. Тому ми аніскільки не переймаємося. Любимо робити на широку ногу. Тим більше, це день народження.

– Фанатки дають дихати?

О-о-о!.. Це питання дуже делікатне. Проходу не дають. Після кожного концерту треба втікати.

А взагалі, гурт виходить з андеграунду тоді, коли кількість його фанатів перевищує кількість учасників. Ось тоді «левел ап». Приємно розуміти, що ти чогось добився, коли люди наспівують твої пісні. Це ж ти заліз до нього у голову і замінив якесь там звичне «імя любімає майо» чи «а ти такой красівий с барадой» на «а ти сплети мені светр-р-р-р-р-р-р-р», і потім вона ловить себе на думці: «Нічого собі… залазить у голову. Оце пісня!»

– 8 жовтня – у Франківську. Куди і що далі?

Почнемо з близького виїзду: Калуш, Коломия. Потім Чернівці, Львів, Тернопіль, Рахів, Ужгород, Київ, Харків, Дніпропетровськ, Вінниця, Хмельницький, Умань. Якось так. Це в планах. Погоджені поки що не всі міста, якраз ведуться переговори. Це все хочемо встигнути до кінця 2015-го. Після туру – нарешті зйомки кліпу на пісню «Светр». Паралельно будемо, не покладаючи рук, робити новий матеріал, якого вже назбиралося достатньо. Нові люди, нові їдеї, нові результати.

– До речі, про результати: ви виграли івано-франківський відбір до «Червоної рути». Нещодавно був фінал, розкажи про це.

Фінал був, але без нашої участі. У зв’язку з тим, що він відбувався в Маріуполі і на те, щоби там побувати (фест – три дні), з дорогою потрібно було витратити добрий тиждень, ми вирішили не їхати. Вилетіти на тиждень з насиченого графіку підготовки презентації ми собі дозволити не змогли. Дуже хотілося їхати! Зробити вибір було надзвичайно важко, але врешті-решт здоровий глузд узяв гору над емоціями і участь у фіналі довелося відкласти на майбутнє.

Зате тішимося іншим цьогорічним здобутком – перемогою на реінкарнованому місцевому фестивалі «Едельвейс». Фестиваль, на який ходив дивитися, слухати з дитинства, який плавно загнивав і таки на довгий час загнив, цього року відродили. І тут ми – переможці. Круто! Треба їхати на GBOB…

– Розкажи про себе. Чим займаєшся у вільний від музики час?

У мене вільного від музики часу немає. Вона навколо, вона всередині, вона всюди. Я наркоман від музики, залежний від неї. Не уявляю світ без музики, а себе й поготів. Окрім гурту, маю сольний проект «KIPPY», де наживо за допомогою лупера поєдную синтезовані та живі звуки з вокалом і ритмами. В цьому проекті я акцентую увагу на музичній залежності. Мало хто мене розуміє, і кажуть, щоб я це залишив. Але я не збираюся! Мене пре, і пре в різні боки, і я нічого з цим не можу зробити. Займаюся організацією різних тематичних вечірок та концертів. Тематика дуже різноманітна, від рок-н-рольних патюх до пляжної вечірки – 3-х тонн піску в закладі площею 50 кв. м. Веселюся сам і веселю людей.

Розмовляв Влад ТРЕБУНЯ

 

ВСТАВКА:

«Які вечірки й концерти я тільки не організовував, але це буде наймасштабніший та найграндіозніший захід. Коли я дивлюся на його бюджет, стає моторошно. Але воно того варте. Буде насичена шоу-програма: гурти, діджей-афтепаті, файєр-шоу, світлове шоу, відеоряд на екранах, фото- і відеозвіт… Не пам’ятаю, щоби хтось з місцевих виконавців робив щось подібне».