Юрій СОЛОМЧЕНКО: «Існує життя до грибів і після!»

Бізнесмен Юрій Соломченко народився в Косові. За спеціальністю – художник, закінчив Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Один із найуспішніших і найвідоміших грибників на Прикарпатті. Оскільки потеплішало і, отже, скоро підуть гриби, журналіст «Галицького кореспондента» вирішив розпитати його як експерта про все, що стосується грибів.

 – Давай почнемо з самої грибної феноменології. Дотепер невідомо, що є гриб. Це і не рослина, і не тварина, багато є версій і міфів… Що для тебе є гриб?

Для мене гриб – це емоції, враження, щастя! Одного разу я зрозумів, що буду робити те, що хочу, а не те, що потрібно. Мені дуже подобається гуляти лісом та збирати гриби, от я й вирішив ходити до лісу три місяці на рік і мати на це час.

– В гуцулів є багато повір’їв, пов’язаних з грибами. Одне з них про те, що гриби – до великої війни або катаклізмів. Сам пам’ятаю, які були шалені врожаї грибів у 2013-му, перед революцією… Як би ти це прокоментував і які ще впливи чи знаки бувають пов’язані з грибами?

Повір’я, пов’язані з грибами стосовно війни, вважаю жартом над людьми, які вірять у повір’я. Адже врожаї були і більші до війни, коли її не було. Знаків у грибах є багато, але я їх і сам можу придумати. Наприклад, якщо багато машин на Кривопільському перевалі, то грибів не буде. Ще одне з моїх повір’їв: якщо міль літає в коморі понизу, то це знак, що піпець твоїм сухим грибам. (Сміється.)

– Нарешті почалася весна, зараз підуть перші весняні гриби, зокрема шушерепки, тобто сморжі, по-літературному. Твої поради: де і як їх шукати, як приготувати смачно і які ще гриби навесні варті уваги як делікатес?

Щодо весняних грибів – шушерепки, білі гриби. Це є основним делікатесом для мене. Основне в приготуванні шушерепка – сильно його подрібнити, щоб взяти весь смак з гриба. А далі – як хто хоче: зі сметаною чи без, цибуля, сіль і перець. Білі гриби ростуть до сонця під лісом, а шушерепки ростуть скрізь. У Косові я їх знаходжу під трепетами.

– Гуцульські грибні смаки дещо відрізняються. Знаю, наприклад, що є гриби, які гуцули ставлять вище за білого (боровика). Розкажи про них і чому вони стоять вище?

Катателазма царська (корбан, царський гриб, гурдуман, тунт) – цей червонокнижний гриб є королем Карпат, як на мене. Він дуже специфічний, з насиченим смаком та запахом. Його потрібно додавати до білих грибів, до м’яса у пропорції 30% гурдуману і 70% білого гриба (м’яса або риби).

– Які гриби найкращі для смаження, які – для маринування, які – для соління, а які – для сушіння і чому?

Карпатський білий гриб, як на мене, є універсальним грибом, який можна смажити, маринувати, сушити, квасити, солити. Вважаю, що завдяки запаху і смаку саме він має перевагу серед усіх грибів. Ще для соління рекомендую рижики, білі, грузді. Для смаження мені окремо подобаються парасольки, лисички і голубінки. Маринувати рекомендую також сироїжки. Щоб гриби не втратили свої лікувальні властивості, рекомендується сушити їх за температури не більше 40 градусів.

– Magik mushrooms, тобто гриби, які мають психоделічно-наркотичний вплив, ростуть і в наших горах. Зокрема, на Закарпатті, біля Лумшор, є полонинки, куди їдуть саме за цим урожаєм психонавти з усієї України. Що тобі відомо про такі гриби в наших Карпатах, чи пробував ти їх взагалі і який досвід отримав?

Гриби, які розширюють свідомість, ростуть у Карпатах. Їх є декілька видів, вони ростуть повсюди, не лише на Закарпатті. Наші карпатські магічні гриби я не пробував, користуюсь один раз на рік заморськими. Стосовно отриманого досвіду можу сказати так: існує життя до грибів і після!

– Мольфарі і гриби: щось відомо тобі про це?

Я не зустрічав справжніх мольфарів у Карпатах. Маю надію, що вони є. Справжні не афішують свої знання, хіба що мають завдання допомагати людям.

Ти багато подорожуєш світом, недавно повернувся з Таїланду. Як там з грибами і грибною культурою? І в яких країнах як збирають гриби: які їдять, як готують, що для тебе було дивного і цікавого?

У Таїланді широко використовуються гриби в їжу. Їх там багато видів, велика кількість таких, яких я ніколи і не бачив, але смачніших за наших не куштував.

– Кажуть, що минулого року ти заготував 11 тонн (!) грибів. Що ти з ними робиш?

Того року ми заготували тонну грибів, 10 тонн зайвих нам приписав хтось із журналістів. Ми з однодумцями будуємо музей грибів у Верховині, де будемо розвивати культуру грибів. Будемо розповідати, які гриби їстівні, умовно-їстівні, отруйні, червонокнижні, рідкісні. Будемо робити майстер-класи з приготування грибів, а також – розповідати про цілющі властивості грибів. Наприклад, якщо висушити гриб лисичку при температурі до 40 градусів та помолоти її, то можна вживати як антигельмінтний засіб: натще протягом 10 днів по ложці на день. В музеї ми будемо й продавати гриби: сухі, мариновані, квашені.

– Як думаєш, варто в Україні розвивати грибну культуру так, як, наприклад, рибальську чи культуру полювання?

Звичайно, потрібно. Адже є і отруєння грибами, і нищать грибниці (грибів стає менше). Як правильно зривати гриби, як правильно готувати і в яких регіонах їх краще не їсти. На землі є 2 млн. видів грибів, і тільки 80 тис. дослідили. Є гриби, які ростуть у Чорнобильському реакторі, є гриби у космосі, є гриби, які ходять, є гриби, які виростають у комахах, є гриби, які розширюють свідомість. Є версії, що якраз галюциногенні гриби зробили з мавпи людину, вплинувши на свідомість. Це ж цікаво.

– Ще кажуть, що ти організовуєш спеціальні грибні квести. Розкажи детальніше про це.

Так, ми того року з Андрієм Боєчком організували квест «Хто більше назбирає грибів і хто знайде найбільшого гриба». Приїхало близько 20 учасників, які змагалися і гарно проводили час, а потім ми ті всі гриби з’їли. Цього року Андрій хоче організувати чемпіонат світу зі збирання грибів.

– Як шукати і знаходити гриби? Здай своїх декілька секретів, лайфхаків.

Щоб знаходити гриби я: 1) для початку вибираю село, в якому є гриби (це займає дуже багато часу та зусиль); 2) в тому селі шукаю ліс, де можуть бути гриби; 3) пройшовши близько 10 км і вивчивши частину лісів у тій місцевості, зупиняюся в тому лісі, де мені трапилося найбільше грибів, і починаю шукати.

– Які гриби не береш у їжу? Кажуть, що отруйний гриб у нас росте тільки один – це бліда поганка. Я теж так вважаю, тому що брав і сатанинський гриб (синяк), і мухомори – теж їстівні.

Зазвичай я полюю лише за білим грибом, гурдуманом, лисичками, інколи – сироїжками. Всі решта не беру.

– Насамкінець. Твій улюблений гриб чи гриби і твій рецепт читачам?

Мій улюблений гриб – це білий гриб.

Рецепт. Беру великий казан, нарізаю туди трішки сала та засипаю в нього чищених білих грибів. Додаю сіль і перець. Ніякої сметани, цибулі, часнику і спецій не додаю, гриби не відварюю. Час приготування – 30 хвилин. (Цей рецепт – суто для верховинських грибів, де в радіусі 100 км немає жодного шкідливого підприємства, і тому вміст важких металів у них разів у 1500 нижчий, ніж, наприклад, у київських). І смачного!

Розмовляв Влад ТРЕБУНЯ

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!