Підписавши у 2014 році Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, Україна взяла на себе низку зобов’язань. Це пожвавлення політичного діалогу, зміцнення миру, запровадження умов для активізації економічних та торговельних відносин, наближення законодавства до міжнародного, посилення контролю щодо якості та безпечності харчових продуктів тощо. Більша частина угоди пов’язана з економікою і торгівлею, а в цивілізованому світі економічним драйвером є малий та середній бізнес. І саме він має шанс скористатися з можливостей угоди, особливо з зони вільної торгівлі товарами та послугами. Як саме сприяють розвитку бізнес-середовища в локальному вимірі Івано-Франківської області та які програми для цього розроблені, дізнавався «Галицький кореспондент».

Угода про асоціацію з ЄС – це найбільший міжнародно-правовий документ, підписаний за всю історію України. Вона є такою собі дорожньою картою соціально-економічних реформ в Україні. Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі, що передбачена угодою, визначатиме правову базу для вільного переміщення товарів, послуг і частково робочої сили між Україною та ЄС.

 

Програми з ЄС

В Івано-Франківській області діє Регіональна цільова програма розвитку малого та середнього підприємництва, пріоритетними напрямами якої є надання фінансово-кредитної допомоги суб’єктам підприємництва та розвиток інфраструктури його підтримки.

«Виконання заходів Регіональної програми сприяло зміцненню позицій малого та середнього підприємництва в загальній структурі регіональної економіки. Впродовж минулого року з обласного бюджету через Регіональний фонд підтримки підприємництва по області було спрямовано 925,1 тис. грн. на реалізацію дев’яти бізнес-проектів підприємців, які впроваджувалися у сферах зеленого туризму, переробки сільськогосподарської продукції, послуг станцій технічного обслуговування, виробництва швейних виробів та інше. З місцевих бюджетів на розвиток підприємництва було виділено 1,3 млн. грн., з яких 847,3 тис. грн. – на формування інфраструктури його підтримки», – повідомляє директор департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури Івано-Франківської ОДА Жанна Табанець.

В області сформована розгалужена інфраструктура підтримки малого та середнього підприємництва, яка на початок цього року нараховувала 260 інституцій. Це 18 бізнес-центрів, три бізнес-інкубатори, технологічний та індустріальний парки, Регіональний фонд підтримки підприємництва та п’ять його відокремлених підрозділів, 56 інформаційно-консультативних установ, 27 кредитних спілок та ін. Здійснювали діяльність 63 громадські об’єднання суб’єктів підприємництва. Запрацювала «Агенція розвитку об’єднаних територіальних громад Прикарпаття», створено Агенцію регіонального розвитку в Івано-Франківській області.

Задля створення сприятливих умов для розвитку та ведення бізнесу протягом минулого року в області було проведено низку інформаційних та просвітницьких заходів. У листопаді 2017 р. за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) провели форум «Бізнес-тренди 2018», під час якого керівники та власники підприємств області мали змогу ознайомитися з інноваціями, тенденціями та можливостями для розвитку свого бізнесу.

Спільно з ЄС в області реалізується низка проектів. Це «EU4BUSINESS: Мережа центрів підтримки бізнесу в Україні», співпраця задля підвищення конкурентоспроможності в секторі сільськогосподарського виробництва та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону, проект «Івано-Франківська область – край для туризму».

За даними головного управління статистики в Івано-Франківській області, обсяги експорту товарів суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності у січні 2018 р. становили 75 млн. дол., це на 30,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 7,1 млн. дол., коефіцієнт покриття експортом імпорту – 1,10.

Серед регіонів України за обсягами експорту товарів область посіла 13-те місце, а за обсягами імпорту – 12-те. Найбільші експортні поставки здійснювалися до Румунії, Словаччини, Туреччини, Російської Федерації, Іспанії, Польщі, Чехії, Індії, Латвії, Білорусі, Італії. Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 49,2 млн. доларів. Це здебільшого полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, механічні та електричні машини, деревина та вироби з деревини, продукти рослинного походження, мінеральні продукти.

Акцент на кадри

В Івано-Франківську діє програма підтримки підприємництва (на це виділено 450 тис. грн.), програма соціально-економічного розвитку Івано-Франківська на 2018 р. (900 тис. грн.), розповідає заступник міського голови Богдан Білик.

Діє також програма підготовки робітничих кадрів. Це спільна програма підприємців і професійно-технічної освіти. Кадри для бізнесу – це одна з основних проблем у нинішній час, адже багато людей виїжджають за кордон. На цей рік у міськраді очікують, що до 25 тис. осіб виїдуть працювати за межі України. В малому і середньому бізнесі міста налічується 32 тис. працівників, тож втрати кадрів можуть бути відчутними.

«Ми хочемо допомогти з кадрами. Під час засідання виконкому прийняли положення про організацію проведення конкурсів молодих спеціалістів, яких потребує малий і середній бізнес, щоб стимулювати випускників училищ йти на роботу в місцевий бізнес. Ми готові створювати гуртожиток для того, щоб випускники ПТУ жили там, працювали в місті, а бізнес міг би компенсовувати їхнє проживання», – зауважує посадовець.

У місті діє бізнес-інкубатор, там створено до 20-ти можливих робочих місць для підприємців-початківців. Впродовж року в приміщенні на Південному бульварі підприємець може безплатно користуватися площею, комп’ютером, телефонним зв’язком, отримувати консультаційні послуги. У місті є також бізнес-центр, діє рада підприємців.

500 тис. грн. виділять з міського бюджету на сприяння кредитуванню малого бізнесу. Для цього підписали угоди з трьома банками, готові компенсувати підприємцям 50% банківської ставки. Ще одна міська програма – це фінансування стартапів. На ці потреби виділено 150 тис. грн. з бюджету.

Кілька років поспіль діє мораторій на перевірки, це також поліпшує бізнес-клімат у регіоні, зауважує пан Білик. Єдиним органом, який здійснює перевірки, є Управління держпраці. Але й вони намагаються вести роз’яснювальну роботу, адже не на кожному підприємстві є юрист, тож попереджають про норми закону і можливі наслідки. Багато підприємців наймають працівників по договору ЦПХ (цивільно-правового характеру), але людей по такому договору можна приймати лише на визначені роботи і на короткий термін.

Наразі міська рада веде перемовини з ЄБРР щодо можливої співпраці. Представникам бізнесу пропонують участь у різноманітних заходах за кордоном. Наприклад, Конгресі ініціатив Східної Європи, який відбувається щорічно у Любліні (Польща). Там є можливість ознайомитися з інноваціями, а також налагодити контакти з партнерами з різних країн Європи. У місті є кілька виробників, які вже експортують свою продукцію за кордон: «Еліт-фіто», «Екопродукт», «Імперово-Фудз». Найголовніше, що вони експортують вже перероблені, готові продукти, а не сировину.

«Стимулювання співпраці з Європейським Союзом для нас дуже важливе. Ми проводимо різноманітні освітні заходи для бізнесу, щоб спростити для них вихід на зовнішні ринки. Важливо також залучити і внутрішніх інвесторів – заробітчан. Люди приїжджають з-за кордону і не знають, куди вкласти гроші. А вони б мали прийти і почати власну справу тут, працювати самі на себе», – зауважує заступник мера.

В Івано-Франківську найкращий показник з-поміж усіх обласних центрів за кількістю малого і середнього бізнесу на десять тисяч населення – 132. Крім того, в місті спостерігається позитивна динаміка: більше реєструється підприємців, ніж ліквідовується. У місті – майже 25 тис. суб’єктів підприємницької діяльності, з них більше 10 тис. – юридичні особи, 15 тис. – фізичні.

Інструмент для розвитку

Торгово-промислова палата – це класична організація для підтримки бізнесу, що також пропонує чимало можливостей. Аналогічні установи діють у всіх країнах світу, тож система палат є, ймовірно, найбільшою організацією для розвитку підприємництва, розповідає віце-президент Івано-Франківської ТПП Ігор Бартків.

«Перше, що отримує підприємець, звернувшись у палату, – це доступ до інформації. У нас є великий обсяг інформації від українських, іноземних партнерів, оголошення про різноманітні навчання, програми, можливості розвитку, фінансування. Кілька останніх років відбувалася зміна фокусу західних донорів в плані допомоги Україні. Фактично немає зараз прикладів безповоротного надання коштів на державні програми – більшість грошей вкладається в розвиток бізнесу, щоб бізнес платив податки і фінансував державу», – веде мову пан Бартків.

Співпраця відбувається на різних рівнях, організовуються освітні та ознайомчі поїздки за кордон для тих людей, які шукають шляхи розвитку бізнесу, партнерів, інвестиції. Звертаючись у палату, можна оминути всіх посередників.

«Впродовж останніх років виник ажіотаж довкола відновлювальної енергетики. Якщо раніше будувалася одна станція на рік, то нині це кілька штук на місяць. Нині плануємо поїздку до Китаю для пошуку постачальників обладнання для сонячних електростанцій», – розповідає віце-президент.

В Україні доволі гостро стоїть проблема вирубки лісів. Спершу вивозили кругляк, наразі дерево розпилюють і продають як перероблену продукцію, хоча глибина переробки дуже низька. Тож для деревообробників запланована поїздка до США на виставку деревообробного обладнання, де можна буде побачити все – від стамески до роботів, які розпилюють деревину.

Окремі заходи заплановані для фермерів, рестораторів та інших підприємців. Сюди запрошують експертів, проводяться семінари. У планах – семінар спільно з Генконсульством Республіки Чехія щодо поліпшення якості харчових продуктів, він проводиться для полегшення виходу на ринки Євросоюзу. Експерти ледь не на пальцях пояснюють виробникам, що слід зробити, щоб продукцію, наприклад, молоко, можна було реалізувати в ЄС.

У складі ТПП діють також і галузеві комітети. Налагоджена комунікація з органами всіх рівнів, проводяться спільні заходи з фіскальною, митною службами та іншими органами.

«Палата – це майданчик для бізнесу, спілкування, обміну досвідом, думками. Ми є одним із найпотужніших інструментів у роботі бізнесу, але, власне, розглядати нас треба як інструмент, а не як готове рішення. Бізнес, який приходить до нас, озвучує свої проблеми, ми допомагаємо йому знайти вирішення», – зауважує віце-президент.

В українському суспільстві панує стереотип, що Європа купить все. Це не так. В ЄС є жорсткі, чіткі умови щодо якості продукції, тому, щоб вийти на ринок європейських країн, треба пройти контроль, перевірки, підготувати відповідний пакет документів. І бути готовим грати чесно, за правилами Євросоюзу.

Ірина ФЕДОЛЯК

 

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту “Просування реформ у регіони” за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст її є виключною відповідальністю газети “Галицький кореспондент” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

Написати головному редакторові Тетяні Соболик editor@gk-press.if.ua