Занедбана пам’ять

  • У Галичі атовці добиваються відновлення меморіального скверу. Проект виготовлений ще минулого року, але коштів на нього влада не знаходить. Через це людей ховають уже під курганом. Керівництво міста пояснює, що ця проблема зараз не на часі, але впорядковувати поховання таки будуть. 

    Плачевна ситуація

    У Галичі є декілька кладовищ. Нове розміщене біля в’їзду в місто з боку села Поплавники у мікрорайоні Заріка. Інші, які би мали бути вже закриті, – у мікрорайоні Галич-гора. Там є також поховання учасників національно-визвольної боротьби УПА, що були перезахоронені у 1990 році.

    Голова ГО «Галицьке районне об’єднання воїнів АТО» Артур Пірус розповідає, що час від часу активісти роблять порядок на кладовищах, але, звісно, все знову заростає травою. А в 2015 році після упорядкування меморіального скверу на його території почали ховати людей. Міська влада на це ніяк не реагує, ситуація плачевна.

    Тож активісти постійно звертаються до влади з проханням облагородити меморіальний сквер, де знаходиться символічна могила та десять хрестів. Однак сходи на могилу вже похилилися, а впритул до неї ховають людей. Разом з товариством «Меморіал» зверталися атовці й у КП «Капітальне будівництво». Його керівник Василь Крук розробив проект капітального ремонту меморіального скверу, на який потрібно 585 тисяч.

    «Влада дає відписки, що таких коштів немає. Тема поховань взагалі їй байдужа. Ми вважаємо, що ці могили мають бути відновлені, а територія приведена до ладу. Також тут потрібно зарезервувати місця для поховань почесних жителів Галича та учасників АТО. В той же час, під курганом вже є десь три могили цивільних поховань», – каже Артур.

    Пірус вважає, що має бути чітка схема поховань, а кладовище – поділене на сектори. Натомість людей ховають хаотично. Мовляв, де домовились, там і поховали. Тому, незважаючи на відкрите нове кладовище, людей продовжують ховати на старих на Галич-горі.

    «Це порушення законодавства. Є закон про вшанування пам’яті воїнів національно-визвольної боротьби. Влада не мала би допускати поховання на місцях братських могил. Але ніхто не звертає на це уваги», – зазначає атовець.

    Також Артур Пірус показує поховання часів Першої світової війни. Каже, що тут поховані австро-німецькі вояки та січові стрільці. Однак за могилами ніхто не доглядає, хрести валяться, сюди звозять сміття та беруть землю для підсипки інших могил. Він пропонує звернутися до посольства Австрії, щоб вона взялася за реставрацію могил.

    «Ця проблема стоїть на місці роками. Якщо її не порушувати, то ця героїзація воїнів АТО і їхня героїчна смерть буде зведена нанівець. Тому що в нас відбувається тільки показуха зі врученням грамот і відмивання грошей через святкування річниць. А щоб вдатися до конкретних дій щодо вшанування людей, то чи бажання не вистачає, чи сили. Я розумію, що якби ми, не дай Бог, померли, то пару років ще були би потрібні, а через 30 років – ні», – зітхає Артур.

    Він пригадує, що 22 червня, на День скорботи та вшанування пам’яті жертв війни, керівники району прийшли на кладовища. Спершу поклали квіти біля могили учасників Другої світової війни, а потім – національно-визвольної боротьби. Проте, зауважує атовець, на кладовищах перед цим навіть не покосили. Це зробили лише потім.

     

    Не на часі

    Перший заступник міського голови Володимир Чуйко погоджується з тим, що треба було привести могили до ладу перед Днем скорботи. Але пояснює, що траву не покосили через дощі і брак працівників. Мовляв, у комунальній службі цим займаються лише четверо людей, тому не встигають все зробити.

    «За цвинтар ми пам’ятаємо, тому працюємо над цим питанням. Я не можу сказати, що комунальники нічого не роблять, але якщо кожен візьме косу і покосить біля свого діда-прадіда, то цвинтар буде в нормальному стані. Я не вигороджую комунальну службу, але в нас чотири цвинтарі і велика територія міста, а працівників дуже мало», – каже пан Володимир.

    Чиновник вважає, що спершу треба було поговорити і розібратися на місці, а потім виносити проблему на загал. Каже, що влада любить і поважає атовців, допомагає їм, тому просить не робити на цьому піару. Що ж до проекту реконструкції меморіального скверу, то йому про це нічого невідомо. Коли ж дізнався, що на це потрібно понад 500 тисяч, то відповів, що таких грошей у міському бюджеті немає. Мовляв, ця проблема зараз не на часі, є більш актуальні.

    «Є послідовність актуальності накопичення проблем. Якщо ми думаємо, чи подати воду, чи зробити сквер, то що оберемо? Не виходить все разом робити. Нормальний господар ці всі речі б вирішував у сім’ї, а не на людях», – додає він.

    Також Володимир Чуйко пояснює, що старе кладовище вже треба було закрити – розширити його немає куди. Тому новий цвинтар зробили у мікрорайоні Заріка. Однак туди жителям Галич-гори дуже далеко, тому вони й вишукують місця на старих кладовищах. До того ж, немає людини чи структури, яка б доглядала за ними та впорядковувала поховання.

    «Коли стоїть питання, що людина померла і поруч цвинтар, то самі розумієте… Люди згорьовані і просять подивитися, де ще можна поховати. Ми йдемо і знаходимо місця. Треба справді створювати структурний підрозділ, який би займався кладовищами. Ми не можемо заборонити щось людям чи вказувати їм. Як це обґрунтовувати?» – міркує заступник мера.

     

    Втрачені роки

    Керівник КП «Капітальне будівництво» Василь Крук демонструє проект капітального ремонту меморіального скверу. Втім каже, що втілити його у такому вигляді вже не можна, бо там почалися захоронення.

    «Коли почнемо роботи, то будемо коригувати. Шкода, що нам не дали фінансування, бо ми втратили два роки, а там змінилася ситуація. Тут немає ніяких складностей, ми просто впорядкуємо все. Жаль, що дійшли до такого стану. Цю проблему треба вирішити», – підкреслює він.

    Голова Галицької районної ради Павло Андрусяк зазначає, що облагородити меморіальний сквер справді обіцяли ще минулого року. Тому в цьому році це вже точно зроблять. Зараз у райраді якраз працюють над розподілом коштів.

    «Чому ми сказали, що будемо це робити? Тому що там треба робити не просто благоустрій, а підпірну стінку навколо могили, щоб не дати можливість ховати там людей. Треба поправляти сходи, хрести, зробити водовідведення. Запланований цілий комплекс недешевих робіт», – стверджує Андрусяк.

    Поки чиновники думають, активісти знову взялися самотужки прибирати на кладовищах. 6 липня вони провели акцію «Полеглі в боях заслуговують пошани» і частково прибрали на місці поховань Першої світової війни. Долучатися до таких акцій активісти просять всіх небайдужих.

    Наталя ДЕРКЕВИЧ

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!