Зірки ідуть в політику

Якщо цьогорічні вибори президента України здивували рекордною кількістю кандидатів, то позачергові вибори до Верховної Ради – великою кількість знаменитостей у списках партій, які вирішили стати народними депутатами.

Що ж принесуть вибори українцям – нові обличчя чи старих політиків? Чи можливо поєднати політику і творчість? Відповіді на ці запитання шукав «Галицький кореспондент».

Вибори виборами

Політичний аналітик Максим Кияк вважає, що теперішні позачергові вибори до Верховної Ради особливі, оскільки їх сприймають крізь призму загальних змін в Україні. «Дійсно, зараз є величезний запит на нові обличчя, – говорить експерт. – Дехто намагається цим скористатися. Цікаво також те, що ці вибори є таким собі «мирним Майданом», адже є перспектива, що цього разу вдасться перезапустити систему не насильницьким шляхом. Але варто зрозуміти, що зробити це буде нелегко».

Франківський інформаційний аналітик Ігор Ткач стверджує, що цьогорічні позачергові вибори до Верховної Ради організовані поспіхом, оскільки президент Володимир Зеленський намагається скористатися хвилею популярності, щоб привести до влади побільше своїх прихильників. «У парламенті вони із партією «Опозиційний блок» утворять собі нову коаліцію, – припускає Ігор Ткач. – Юрій Бойко, один із засновників «Опозиційного блоку», стане прем’єром, а Віктор Медведчук, член партії «Опозиційна платформа – «За життя», спікером парламенту. Це очевидні речі. В новинах і далі будуть розповідати, що за партію «Слуга народу» проголосує ледь не чверть виборців, і вся сіра маса на те поведеться. Ми втрачаємо власну державу. Ці вибори можуть стати останнім справжнім волевиявленням. Голосувань ще буде багато, а от чи будуть вибори – маю великий сумнів».

Зірковий арсенал

Списки політичних партій рясно поповнилися співаками, спортсменами, художниками та шоуменами. Зокрема, десятим кандидатом у списку партії «Слуга народу» став спортсмен, борець греко-римського стилю Жан Беленюк. Свій вибір політсили він пояснив у коментарі журналістам hromadske.ua тим, що голосував за Зеленського і бачить можливості змін тільки з ним.

Двадцять третім у цьому ж партійному списку фігурує Гео Лерос – художник та режисер. Актор студії «Квартал 95» Юрій Корявченков, всім відомий як «Юзік», балотується у Верховну Раду по мажоритарному округу №33 у Кривому Розі, хоча раніше Володимир Зеленський у відеозверненні наголошував, що на посадах не буде кумівства і близьких друзів. «Кому подобається, коли президент призначає на посаду свого кума або близького друга?! Чому так відбувається вже 28 років», – говорив він перед виборами.

Шоумен Сергій Притула став тридцятим у списку партії «Голос», лідером якої є Святослав Вакарчук. Він пояснив свій вибір так: «Якби мені подобалося все, що відбувається в українській політиці останнім часом, а зараз – і поготів, я, мабуть, цього (балотування в Раду – ред.) не робив би. Виходити з власної зони комфорту – це не дуже приємно, але я хотів би бути корисним цій країні і її людям. Маючи певний кредит довіри від вас, я думаю, що можу на це наважитись».

Своє бажання піти в політику висловили також народні артисти України – Світлана і Віталій Білоножки. До парламенту вони збираються балотуватися за списками партії «Сила і Честь» Ігоря Смешка. Про це артисти оголосили на з’їзді партії. У коментарі кореспонденту ТСН Світлана Білоножко зауважила, що якщо вони з чоловіком пройдуть до Ради, то, безумовно, лобіюватимуть інтереси пенсіонерів (подружжя зараз перебуває на пенсії). «Про нас (пенсіонерів – ред.) ніхто не дбає, тож ми маємо самі про себе подбати», – наголосила вона.

Під шостим номером у списку Всеукраїнського об’єднання «Свобода» опинився актор Богдан Бенюк, а співочий ректор Київського національного університету культури і мистецтв Михайло Поплавський взагалі очолив виборчий список Аграрної партії.

Як зазначає Ігор Ткач, рясна кількість зірок на цьогорічних парламентських виборах має два пояснення. По-перше, донори, які фінансують політсили, намагаються «повторити успіх» представника «Кварталу 95». З іншого боку, діячі мистецтва дійсно гостріше відчувають наступ на українство, тож, природно, частина патріотично налаштованих митців балотується до Верховної Ради.

«Антиукраїнські сили намагаються українців затролити до напівсмерті іншими артистами на противагу, щоб змішати все в одне тісто. За цим підлим задумом виборці мали б скептично ставитися до артистів і митців. Ті ж самі люди, які голосували за артиста Зеленського, будуть розповідати, що співак Святослав Вакарчук чи шоумен Сергій Притула не можуть бути політиками. Серед зірок естради та інших митців є люди, які хочуть впроваджувати зміни, і для них це не черговий проплачений концерт. Тут треба розбиратися у кожному випадку індивідуально», – говорить Ткач.

Максим Кияк вважає, що наповнення списків партій відомими особами зіграє тільки на руку партіям, адже, політика зараз нагадує радше шоу-бізнес, розвагу. На думку політичного аналітика, за рахунок цього Зеленський і здобув таку велику кількість голосів на виборах. «Зараз політику, щоб бути успішним, так чи інакше доводитися вдаватися до провокативних речей (згадаймо відео, де Зеленський запрошував Порошенка на дебати). Саме тому Вакарчук і запропонував Притулі увійти у список «Голосу», проте шоумен вирішив стати аж тридцятим номером, щоб віддати більше голосів партії», – зауважує експерт.

Пішли – за власним бажанням

Як ідеться на сайті «Слово і Діло», найчастіше добровільно з Верховної Ради «звільняються» медійні персони – співаки, актори, культурні діячі та спортсмени, яких політичні партії та сили активно залучають до своїх лав під час виборів. На думку аналітиків, це трапляється через те, що деякі відомі люди, можливо, не до кінця усвідомлюють свою відповідальність перед виборцями, виступаючи від імені політиків.  Свою відмову від мандата найчастіше пояснюють небажанням брати участь у брудній політичній грі. А люди залишаються ошуканими.

У 1998 році народна артистка України Ніна Матвієнко пройшла до парламенту за списками «Народного Руху». Співачка навіть не стала складати присягу народного депутата та відмовилася від мандата.

У 2007-му співак, а тепер ще й лідер партії «Голос» Святослав Вакарчук пройшов до парламенту за списком політсили «Нашої України – Народної Самооборони» (НУНС), засновником якої був Віктор Ющенко, а вже у 2008-му – добровільно склав депутатські повноваження. Тоді співак віддав перевагу гастролям над роботою в сесійній залі. Нещодавно Вакарчук в інтерв’ю сайту «Ліга» пояснив: «Це була стара політика, я повинен був грати за правилами старої політики. Я зрозумів, що не готовий грати за цими правилами, і вчинив так, як вчинила би будь-яка чесна людина, – я пішов».

Переможниця Євробачення-2004 співачка Руслана Лижичко у 2006 році пройшла до Верховної Ради у виборчому списку «Нашої України». Як наголошують аналітики сайту «Слово і діло», нардеп Лижичко майже не бувала в парламенті, хоча й була членом комітету з питань інформаційного забезпечення європейської інтеграції. Уже через рік, у 2007-му, вона, як і Вакарчук, покинула депутатство.

Ще одна співачка, яка склала достроково депутатські повноваження, – Злата Огневіч. У 2014-му вона пройшла до парламенту за списком «Радикальної партії» Олега Ляшка. У листопаді 2015-го – відмовилась від мандата.

«Ми мали приклади того, що зірки складали мандати, і це було чесно. Можливо, хтось із них був романтиком і вважав, що самотужки можна щось змінити, проте політика – це колективна гра», – наголошує Ігор Ткач.

«Вакарчука багато хто вважає тільки співаком, але не варто забувати, що він здобув політичну освіту. Якщо ж порівнювати його ексдепутатство і сьогоднішнє становище на політичній арені, то зараз він намагається сформувати команду однодумців», – додає Кияк.

Замість сцени – кулуари Верховної Ради

Заслужена артистка України, співачка та провідна акторка Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Івана Франка Галина Баранкевич на цьогорічних позачергових виборах народних депутатів представлятиме партію «Голос» на одномандатному виборчому окрузі №83 із центром у Івано-Франківську. За словами артистки, «політика вперше прийшла у її життя».

«Я десь завжди у душі відчувала, що можу розвиватися і шукати в собі нові грані… Це складно (старт у політиці – ред.). Зараз я навчаюсь. Це певний етап у моєму житті», – зазначила Баранкевич.

Неоднозначно сприйняли вибір піти в політику і колеги артистки: хтось був «за», вважаючи, що це її шлях, у якому варто розвиватися, дехто був «проти». «Були такі, що запитували: «Навіщо тобі це потрібно?», говорили: «Це складно!», «Ти жінка!». Хтось заздрить, і я це теж відчуваю. Не можу сказати, що свідомо зібралася з силами і вирішила піти в політику. До мене надійшла пропозиція про те, що мою кандидатуру як представника партії можуть розглядати у центральному штабі «Голосу». І я погодилась. Цілі, які ставить перед собою «Голос», близькі мені. Прийшов час вийти із зони комфорту і далі розвиватися. Зараз у мене мінімум часу, щоб охопити максимум інформації. Це нагадує мені підготовку до прем’єри, коли все інше відходить на задній план, а ти йдеш до поставленої цілі, спрямовуючи туди всю енергію. Насправді, добре, що у політиці потрібні фахівці у всіх сферах: економісти, юристи, митці, військові…» – зауважила кандидатка.

Баранкевич припускає, що велика кількість знаменитостей у списках політсил є свідченням історичного моменту для України. «Глава держави теж творча особистість. Насправді дуже хочеться, щоб все це пішло на користь. Не важливо, хто виграє вибори, важливо, щоб ці люди відстоювали проукраїнські інтереси і не ставили на перше місце свої. Можливо, я політичний романтик, тому і вирішила спробувати свої сили. Мабуть, мої колеги також мають романтичні наміри, але саме такі люди рухають цей світ», – переконує артистка.

Галина Баранкевич каже, що має острах розчаруватися у політиці і добровільно скласти депутатські повноваження, як це свого часу зробив лідер «Голосу». «Але якби я підкорялася своєму страху, то ніколи б не вийшла на сцену. Так, розчарування – це жахливе відчуття, але як я зможу знати, чи розчаруюсь, якщо не спробую?» – додала мисткиня.

Максим Кияк підсумовує: політика зараз перейшла у стан медійності. Є навіть термін «медіатизація політики». Правильно кажуть: якщо зараз ти не висвітлиш ту чи іншу подію у джерелах масової інформації, то можна вважати, що вона не відбулась. Те саме стосується і політики. Прикладом є перемога Трампа на виборах (у цьому йому допомогли соціальні мережі). Люди не є медіаграмотними. «Багато хто думає, що політика – це коментарі чи пости у Фейсбуці, але це не так. Це марудне діло, яке стосується і конкретних справ, і реформ. На жаль, багато хто хоче сприймати політику на рівні серіалу «Слуга народу» і того, що в ньому показано», – акцентує він.

Марія Грицків

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!