Зона комфорту

Кожного дня ми створюємо навколо себе умовні кордони, обліпивши їх світлинами які, у нашому переконанні, і є точним відображенням реальності. Власні уявлення про події, що відбуваються навколо, чіткі та непохитні, тому ми не хочемо сприймати справжню картину світу.

Правда – це цікава штука. Ми вперто женемося за нею, намагаємося упіймати цього напрочуд невловимого звіра, а коли наші старання дають результат, шукаємо іншої правди, бо ж того, що ми виявили, «просто бути не може». Така-от зла штука наша свідомість – напрочуд дбайлива панянка, що намагається захистити нашу психіку від можливого стресу. Злий жарт грає з нами зона комфорту, з якої так важко хоча б визирнути, не те що вийти.

Бо ж реалії такі – можуть бути і є досить жорстокими. Існує багато жахливих речей, які постійно відбуваються паралельно до звичного життя, а наша обізнаність про них закінчується новиною в мас-медіа про чергову «далеку» від нас трагедію. Для прикладу, ви можете йти на роботу тим самим шляхом, що колись був місцем злочину, і не знати про це, або ж оплачувати каву тією ж купюрою, що колись дісталася наркоторговцеві за чергову дозу для молодого хлопчини.

Та це дрібниці, порівняно з нашим егоїзмом, який ми проявляємо, наприклад, сумуючи, якщо не можемо придбати для себе якусь нову річ, тоді як у світі невинні діти помирають від голоду. Ви скажете: «Це не моя провина», але це і не їхня провина також, вони просто народилися у місці, де через чиюсь нелюдяність панує страх, а у спину дихає смерть. І це лише крапля у темному морі чорних сторінок нашої історії.

Якщо ви подумали, що я хочу переконати вас у тому, що наш світ – потворне місце, то одразу запевняю: це не так. Просто не потрібно закриватися лише у своїй фортеці, бо «моя хата скраю». Ніколи не знаємо, що нас чекає завтра і чи не опинимося ми у такій же безвиході, просячи про допомогу. Ні, я не лякаю вас, а просто говорю щиро і прошу дивитися на світ без рожевих окулярів – тоді навіть позитивні його сторони відкриються для вас по-новому.

Не будьте байдужими до потреб інших, бо кожна добра справа, вчинена вами щиро, робить наш світ кращим. Самі здивуєтесь, як із часом захочеться зробити ще більше, і я переконана, що все вам неодмінно вдасться. І зовсім не важливо, як це виглядатиме для інших – дрібницею чи великою справою, головне, що світ залишатиметься не без добрих людей, а отже, матиме право на існування.

Наталія ІВАНКІВ

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!