Режисер: Сем Мендес

У головних ролях: Деніел Крейг, Рейф Файнс, Моніка Беллуччі

 

Після загибелі М. залишилася єдина ниточка, що веде до таємничої всемогутньої організації, яка стоїть за всіма останніми противниками МІ-6 – Ле Шиффром, Гріном, Сільвою. Слід веде до такого собі містера Скіарра, який влаштовує зустріч у столиці Мексики. Бонду в умовах повної плутанини в офісі необхідно теж прибути на цю зустріч, а потім і на похорон, що відбудеться після неї, щоб зрозуміти, з якою злочинною організацією він мав весь цей час справу. А це, у свою чергу, приведе його вже і до її жорстокого керівника, з яким Джеймс Бонд колись був знайомий… Карти відкриються на зустрічі ватажків злочинного синдикату в Римі. На жаль, нова бондіана все далі і далі відходить від класики. Бонд вже майже не використовує свій секретний арсенал, який йому готує Q, а це було родзинкою перших 22 фільмів про нього. Маніпенні – це вже не стара діва, яка сохне за Бондом у приймальні М. Сам Q, проти нового втілення якого я особисто активно проти, разом з Маніпенні бігає за Бондом, а не виконує свої прямі обов’язки – тепер він штатний хакер. Змінилися і самі умови виконання завдань агентом 007. Багато рутини, бюрократії, якихось внутрішніх колізій. Але якщо “Скайфол” був таким популярним, то багатьом це подобається. У цьому сенсі фільм не гірший, а може, навіть і кращий за попередній. Головна моя претензія до фільму лежить у “площині” багатьох персонажів. Думаю, секретом не буде, що головний лиходій – це Крістоф Вальц. Це актор одного амплуа – роль мерзотника йому вдається дуже добре, але нічого іншого він грати не вміє. Коли інтрига у фільмі розгортається, створюється образ суперлиходія, перед яким усі вклякають, а потім стає зрозуміло, хто його грає – персонаж виглядає нудним і навіть дещо банальним. Щось на зразок директора цирку у фільмі “Води слонам”. Ну не тягне його мозок на головного лиходія. Сам персонаж не викликає ні поваги, ні страху. Ще у нього є підручний у ролі амбала, якого грає Батіста. Останнім часом його частенько можна побачити на екранах, але крім того, що він здоровий амбал, у фільмі його персонаж більше ніяк не розкривається… Одну з героїнь грає Беллуччі. Вона з’являється в кадрі на кілька хвилин і навіть на тимчасову дівчину Бонда не тягне – навіщо вона? Просто Моніку показати?

В цілому, у фільмі дуже непоганий і інтригуючий старт і нудне й затягнуте продовження. Якщо за початок, до зустрічі в Римі і слів “ку-ку”, я міг дати фільму п’ять балів, то потім ця оцінка знизилася до трьох, що в середньому становить чотири бали за моєю п’ятибальною шкалою. Загальне враження все одно добре, дивитися цікаво, подекуди емоцій додає ностальгія за старими фільмами з Крейгом. Шанувальники бондіани мають всі підстави подивитися новий фільм. Вікових обмежень не бачу… До фільму вийшов непоганий саундтрек. Спочатку подумав, що співає Кончіта Вурст, але трохи помилився. У кожному разі пісня за мелодійністю дуже гармоніює з тим, що відбувається на екрані.

ФЕЛІНСЬКИЙ