Одного осіннього вечора запропонував друзям підвезти їх додому. Стали біля машини і почули під нею нявчання. Дурна кицька – киць-киць! – а кошеня стрибнуло в руки. От куди діватись, треба брати додому. Діти зраділи: “Тату, це найкращий подарунок, який ти міг нам зробити”. Назвали “Киця-Рита”, є в дітей така книжка. Малий інколи не розуміє, чому маму і кицю однаково називають. Докладніше >>