На Покрови була смолоскипна хода.Сотні юнаків, які смерті не бачили (не до Покрови будь сказано), а якщо й бачили, то ще не приглянулись ні до неї, ні їй, дуже голосно скандували щокроку “СМЕРТЬ ВОРОГАМ!”.Тобто смерть чи то викликали, чи то накликали, чи то “залучали” (бо без неї ніяк?) люди, які ще знаходяться на перших стадіях розборок з лібідіо, чомусь вдавшись до маршовго ходу під покровою мортидо. Докладніше >>

Лікарі Івано-Франківської обласної лікарні відновили обличчя мешканцю Косівщини, якого місяць тому в лісі важко покалічив ведмідь. Аби чоловік, якому звір здер обличчя, розтрощив щелепи і позбавив носа, почав не тільки говорити й самостійно харчуватися, а й упізнав себе у дзеркалі, медикам довелося докласти неймовірних зусиль.   Докладніше >>

Останній бункер УПА – в надвірнянських Горганах, на схилі гори Березовачка. Під самою вершиною – на висоті 1350 метрів. Ляда – в бік присілку Максимець села Зелена. Внизу Бистриця. Брили, порослі мохами, ховають віконце схрону недалеко від стежки. У 1954-му тут прийняв бій і смерть легендарний полковник Грім. Цього року до свята Покрови і Дня УПА бункер відновили. Пом’янути «Грома» Миколу Твердохліба і його дружину Ольгу, які разом загинули на Березовачці, до бункера вийшли кілька десятків людей. Докладніше >>

Інструмент, на якому Віктор Левицький часто грає на стометрівці, такий забутий, що чимало перехожих дивуються, чого це музикант у гуцульському вбранні виграє на шотландській волинці. Лише одиниці знають, що це – архаїчна гуцульска дуда. Нещодавно з нею Віктор переміг на “Червоній руті”. Докладніше >>

Виконання програми захисту і розвитку української мови на Прикарпатті звелося до видання депутатами облради власних книжок за кошт бюджету. Докладніше >>

В Івано-Франківську виявилось чимало небайдужих людей, які об’єдналися в екокоманди, щоб на власному прикладі спробувати раціонально вести домашнє господарство. Під керівництвом тренерів учасники екокоманд вчаться зменшувати кількість сміття, економити воду та електроенергію в оселях – це конкретно, а якщо глобально – змінювати свою поведінку так, щоб не нашкодити ні собі, ні світові. Докладніше >>

Троянди диявола. Так здавна люди називають псоріаз, найпоширенішу шкірну недугу, яка може спотворити людину і позбавити її можливості активно жити. «Розцвітає» вона восени і взимку. Чим небезпечна ця хвороба? Як позбавитися псоріазу? «Не шукайте панацею в інтернеті», – застерігає лікар-дерматолог Олександр Надбережний, завідувач першого стаціонарного відділення Обласного дерматовенерологічного диспансеру.   Докладніше >>

В українській літературі незабаром з’явиться справжня гуцульська проза. Її авторка – наша землячка Люба-Параскевія Стринадюк, яка походить із села Замагора Верховинського району. Книга її повістей «У нас, гуцулів», написаних автентичним гуцульським говором, побачить світ у львівському видавництві «Піраміда». Докладніше >>

Якщо вранці ви встали з лівої ноги, то день пройде добре. Якщо з правої – то ще краще. А якщо ви взагалі встати не можете, то добре було вчора.     Добра блондинка Люся завжди купує в магазині живу рибу і випускає її на волю. У ліс.   Чоловіча прикмета: почав розчісуватися вранці – пора стригтися.   Докладніше >>

У своєму прем’єрному матчі нового ігрового сезону івано-франківська «Говерла» провела зразкову роботу в плані того, як заманити на баскетбольні поєдинки вітчизняної Суперліги ще більшу кількість місцевих вболівальників.  Докладніше >>

Багаторазовий рекордсмен України, франківчанин Назар ПАВЛІВ продовжує ділитися секретами свого успіху. Докладніше >>

Ще сто п’ятдесят років тому поет-гуморист Степан Руданський сміявся: «Вміли-сти, господинько, приготувати – не вміли подати». Про етикет на галицькій кухні, місце жінки та куховарські курси розмірковує письменник-гуморист Микола Савчук з Коломиї. Краєзнавець, автор сотень сучасних коломийок і більш як двох десятків книжок, присвячених галицькому гумору, має дослідження з кулінарного минулого Коломийщини. На партерах і в сутеринах Докладніше >>

В Івано-Франківську завершили реставрацію в’їзної брами Палацу Потоцьких. Реставрацію брами замовила «Прикарпатська нафтова компанія», якій сьогодні належить майновий комплекс Палацу Потоцьких. Роботи обійшлися компанії у 600 тис. грн. Відновлення брами тривало майже півтора року, з невеликою перервою на зиму, коли температурний режим не дозволяв застосувати необхідні технології. Докладніше >>