Маленька Вікторія вже було почала закопувати ямку під деревом у саду, коли з-за паркану виглянуло привітне обличчя її сусіда, високоповажного містера Уолтера. Зацікавившись тим, що робить дівчинка, містер Уолтер ввічливо запитав: «Що ти там закопуєш, сонечко?» – «Свою золоту рибку, сер, – схлипуючи, відповідала Вікторія, – вона мертва…» Розчулившись, містер Уолтер дозволив собі лише зауважити вголос: «Така велика ямка для такої маленької нещасної золотої рибки…» Кинувши останній совочок землі, Вікторія несподівано затихла, а потім, повернувши до співчутливого сусіда своє обличчя, сповнене сумних переживань, закричала: «Це тому, що вона всередині вашого проклятого кота!»

 

У клініці зустрічаються двоє лікарів: «А ви не знаєте, де подівся Іван Іванович?» – «А ви не чули? Його звільнили!» – «Та ви що! А чому?» – «Його застали в кабінеті з пацієнткою – ну, і звільнили…» – «Шкода, шкода… Такого ветеринара ще пошукати…»

 

Мент ловить наркомана в зоопарку: «Коловся?» – «Ні». – «Перевіримо. Хто там у клітці сидить?» – показує на кенгуру. Наркоман тупо дивиться на тварину: «Заєць… років 40-45».

 

У сільську школу приїхала молода вчителька. На першому уроці вона каже: «Діти, запам’ятайте: Бога немає! Можете сміливо показувати дулі в небо». Всі діти почали дружно показувати дулі в небо. Тільки на задній парті тихо сидить Мойша і не показує нічого. «Мойша, а ти чому дулю не показуєш? Адже Бога немає!» – «Якщо там нікого немає, то кому показувати дулю? А якщо там хтось є, то навіщо псувати стосунки?»