Це все осінь з її туманами, дощами і пронизливим холодом, коли накочують хвилі туги та здається, що життя, як і все довкола, втрачає кольори і справи валяться з рук. “У мене знову депресія”, – оголошує колега, намагаючись підбадьорити себе горнятком кави, перш ніж узятися за роботу. “Це всього лише сезонна хандра, або сплін, – заспокоює лікар-психіатр Дмитро Писклинець. – Депресія – значно тяжчий випадок”.

 

Вітаємо: хандра

Сплін і хандра – близнюки-браття. Обидва означають один і той самий психологічний стан, коли людина переживає тугу, смуток, нудьгу, апатію, втрату інтересу до життя, відчуття безвиході. Словом, коли “немає в житті щастя”. Десь так воно і є, бо переживання щастя і радості на фізіологічному рівні в нашому організмі забезпечує гормон серотонін. Відтак його нестача і викликає хандру – легку депресію.

Провокують хандру різні фактори, пояснює лікар. Перш за все, погодні і сезонні, зокрема брак сонячного світла. Захандрити, незалежно від сонечка, може людина, яка сидить на дієті, особливо, якщо докладає до цього великих вольових зусиль. До хандри призводить нагальна зміна діяльності, потреба різкого напруження, як-от повернення після відпустки на роботу. Причиною хандри може бути раптовий стрес, наприклад, неприємності у робочому колективі чи в стосунках з родичами. Так само легкий розлад відчуття буття може спровокувати монотонне існування. На відміну від депресії, яка є психічним захворюванням, хандра виникає як відповідь організму на поодинокі життєві ситуації. І швидко минає, як тільки людина змінює спосіб життя.

“Осіння хандра – один із варіантів легкої депресії, – конкретизує Дмитро Писклинець. – Через брак сонячного світла восени знижуються захисні сили організму, і він “захищається” від зовнішніх впливів. Саме тому людині важко зібратися з думками. Вранці важко піднятися з ліжка, з’являються в’ялість, сонливість. Організм переходить на “енергоощадний” режим”.

Медики відзначають, що жінки втричі частіше, ніж представники сильної статі, піддаються хандрі. Ця обставина, виявляється, також має суто фізіологічне пояснення. У жінок, природно, рівень вироблення серотоніну менший, аніж у чоловіків. Плюс більша емоційність слабкої статі.

Осінню хандру, як і будь-який інший сплін, можна побороти самотужки, відзначає психіатр. А от при депресії хворий переважно не в змозі опанувати себе.

 

Співчуваємо: депресія

Справжню депресію тлумачать як відповідь організму на тривалі стреси, нав’язливі неприємні подразники, яких неможливо уникнути. Хвороба розвивається поступово. Одна із головних ознак депресії – швидке ранішнє пробудження, на 2-3 години раніше, ніж звичайно. Плюс зниження настрою, апатичність, різке зниження працездатності. Людина втрачає інтерес до того, що відбувається навколо. Натомість її гнітять думки про свою нікчемність, бездарність, нездатність працювати, виникає постійне невдоволення собою і світом, пригніченість, небажання жити. Особливо небезпечна депресія, попереджає лікар-психіатр, нав’язливими думками про безцільність життя – аж до суїциду. Більше половини хворих намагаються звести рахунки з життям.

Оскільки перебіг депресії пов’язаний з низьким рівнем серотоніну в мозку людини, то захворювання лікують на двох рівнях – на фізичному і психічному. “Депресію як психічний стан, що полягає у захисній реакції мозку на стрес, треба лікувати у спеціаліста. Для цього використовують і медикаментозні, і психологічні методи”, – розтлумачує Дмитро Писклинець. 

Депресія, як правило, погіршує загальний стан здоров’я та самопочуття людини, призводить до розладів органів і систем. При апатичній депресії людина втрачає здатність рухатися. При тривожній формі захворювання, навпаки, “смикається”, не знаходить собі місця. Буває ще й така форма хвороби, яка виявляється лише біллю в різних частинах тіла. “Депресивний стан дає так звані соматичні маски – біль у серці, головний біль, головокружіння, болі в шлунку, шлунково-кишкові розлади, – відзначає лікар. – Такі хворі можуть ходити зі скаргами від лікаря до лікаря. Обстеження, як правило, не дає результату. Діагноз стає зрозумілим лише тоді, коли доходить до самогубства…”

З депресією слід лікуватися у спеціаліста, наголошує лікар-психіатр. “Швидкого результату у цьому випадку не буває, – додає Дмитро Писклинець. – Лікування антидепресантами із одночасною психологічною допомогою триває кілька місяців. Його продовжує підтримувальна терапія. І, за потреби, подальші зустрічі з психологом”. Тільки так можна повністю перемогти депресію і повернутися до повноцінного життя.

 

Радимо: як позбутися сезонного спліну

Передовсім слід визначити, що викликало хандру, і усунути причину. Психіатри і психологи називають діяльність головним ворогом спліну. Відтак слід багато рухатися. Обов’язково гуляти в сонячні дні. А під час тривалого перебування в помешканнях застосувати світлову терапію – вмикати спеціальні лампи білого світла. Варто збільшити фізичні навантаження. Спортсмени знають, що при постійних заняттях у кров виділяється “гормон щастя” – звідси відчуття радості, задоволення, піднесення, життєвий оптимізм. З цієї ж точки зору добре практикувати загартовування.

Категорично забороняється лежати на дивані і дивитися телевізор. Треба зайняти себе чимось радісним – музикою, танцями, подорожами, спілкуванням. Навіть генеральне прибирання підійде. Корисно знайти хобі і однодумців до нього, тобто не усамітнюватися. Переглянути харчування. На час осені і зими краще відмовитися від дієти. А щоденний раціон збагатити продуктами, які покращують роботу мозку і піднімають настрій, – горіхами, рибою, сиром, шоколадом, фруктами і овочами. Нарешті, слід планувати своє життя – хандру долають мета і мрія. Якщо поширити ці правила на всі сезони, то й осінь заграє барвами, переконує пан Писклинець.

Наталія БІЛА