23 березня о 18.00 книгарня «Є», видавництва «Крок» та «Смолоскип» запрошують на презентацію поетичної збірки Олега Коцарева «Цирк» та антології «Українська авангардна поезія (1910—1930-ті роки)!» (упорядники – Олег Коцарев і Юлія Стахівська). 
Модератор – Богдан Ославський.

Олег Коцарев – поет, прозаїк, журналіст поміж Києвом та Харковом. Автор поетичних книжок «Коротке і довге», «ЦІЛОДОБОВО!» (спільно з Богданом-Олегом Горобчуком і Павлом Коробчуком), «Мій перший ніж», «Збіг обставин під Яготином», «Котра година», «Цирк», «Плавні річки» (спільно з Тарасом Прохаськом), «Чорний хліб, білий кит» та книжки малої прози «Неймовірна Історія Правління Хлорофітума Першого». Публікувався в літературних часописах і антологіях України, Польщі, Чехії, Росії, Білорусі, Німеччини, Швеції, Бразилії, Ізраїлю, Азербайджану, Словаччини, Литви, США. Співупорядник (разом із Юлією Стахівською) антології «Українська авангардна поезія (1910—1930-ті роки)». Лауреат літературних премій «Смолоскип», «Молоде вино», імені Валер’яна Підмогильного, поетичного фестивалю «Київські лаври», часопису «Кур’єр Кривбасу». Лауреат премії «Метафора» за спільний із Іриною Забіякою переклад віршів чеського поета Івана Верніша. Член ПЕН-клубу. Учасник стипендіальних програм фундацій «Willa Decjusza» (Польща) та «Ventspils house» (Латвія).

«Цирк, господарем якого є Олег Коцарев, на мій погляд, варто відвідувати регулярно».
Олександр Моцар, сайт Litcentr

«Його життєствердність у хорошому сенсі дитяча, це — здатність бачити все, ніби вперше, одивнено, але, на відміну від дітей, із розумінням зв’язків між явищами, хоча також із вигадуванням невластивих, але по-своєму зворушливих або кумедних зв’язків».
Любов Якимчук, газета «День»

«Поезія Олега Коцарева найчастіше є саме процесом збирання докупи фрагментів розколотого світу».
Олег Шинкаренко, сайт «ЛітАкцент»

«Авангарду бути!» – головний месидж антології. І її цінність не лише у ствердженні явища як такого, а й насамперед у розвіюванні міфів. Антологія може стати трампліном для майбутніх дослідників цього явища.

Антологія чітко промальовує образ українського авангарду, який милується стрункими хмарочосами, вслухається в музику шумів і перебирає струни електричних дротів. Він епатажний, намагається подражнити й зачепити читача, він вплутує в мовну гру, він споглядає за людиною за допомогою (само)іронічної призми. В ньому мало від агресії, ідеології, а більше від дитинності і ліричності.
Тетяна Калитенко, сайт Читомо.