«Марш духовенства та містян за сімейні цінності завершився виступами отців, активістів і міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа на Вічевому майдані…

“Перед виборами мене в ефірі “1+1″ запитали: чи може бути гей патріотом? Я сказав, що ні. Патріотом може бути тільки християнин, справжній патріот – той, хто вірить в Бога”, – зазначив міський голова…

Міський голова подякував усім учасникам маршу та пообіцяв робити максимум, щоб у місті проводилися не тільки акції, але й реалізовувались соціальні проекти щодо запобігання абортам. “Ми повинні стояти на своїх християнських національних цінностях”, – завершив виступ Руслан Марцінків».
(http://kurs.if.ua, 23 березня 2016 року)

У рік 7 523 [2016]. [Гей] там на горі ішов того року, аки марш смолоскипний, в городі галицькому, а попід горою, яром-долиною та іншими западинами [моральними] стояв на цінностях своїх християнських та національних, [з ноги на ногу] переминаючись вельми звабливо та спокусливо, лицар [свободний] та духовний Руслан-Марципан на прозвисько Святий Антигей. І зібрав він коло себе активістів [непасивних], отців гетеросексуальних, пап [римських] та смердів кадильних та вчив їх усіх разом, як, коли і кому вітчизну [правильно] любити треба, санітарочку Раю за старим заповітом [Ірванцевим] по-пластунськи під себе підстеливши.

Став же тоді лицар [свободний] та традиційно зорієнтований Руслан-Марципан посеред города галицького на майдані Вічевому, аки на горі [Вовчинецькій], перед народом своїм [приміським], учнями хриплинськими та апостолами опришівськими і в [мегафон] чудотворний проповідував усім, що [геї] у позах непатріотичних мають [любити] тільки один одного, [батьківщину] свою кохати повинні лише лицарі та полюбовники [червоносердечні] княгині-ізгойниці Улії на прозвисько Коса [Розпусти], садомазопомічні бояри самі знають, де їм і що взяти та що з тим [зробити], а на любов до вітчизни право мають лише ті блаженні, хто [трьома] пальцями хреститься, з побратимами салютом римським, аки папа, вітається і жінок наліво й направо [кохає], щоб козацькому роду не було переводу, а [покритки] на землі руській не пощезали і за старим заповітом [Кобзаревим] на панщині пшеницю жали.

І поки так лицар свободний Руслан-Марципан камасутри [патріотичної] навчав, слайди правовірні показував про необачного [Дорошенка], що проміняв жінку на тютюн та люльку, та на охорону цінностей сімейних, аки [труси] традиційні, ревно усіх націлював, загриміло щось над ним угорі, аки [кувалдою] по бетону гупнуло, і почувся йому голос дзвінкий та побожний: «Уйдзі [працівний], родзіна в опасності». І вгомонився тоді Руслан-Марципан, з теми гомофобної з’їхавши, аки з гори [Буковельської], і став благий і майже чоловіколюбець.
Витер же він мегафон свій [заслинений], переклав кувалду на інше плече, підперезався проектами соціальними та й запобігати абортам [на прощу] подався.