Робити революцію в інтернеті потрібно, але до душі далеко не всім. У той час, як франківці тисячами вирушають на Євромайдан, “Галицький кореспондент”також не всидів у редакції і поїхав допомагати майданівцям. Але ця стаття не про нас, а про франківчан, яких ми зустріли на Майдані і які допомагали не словом, а ділом.

Київський Євромайдан – як маленька ідеальна країна. Зі своїм урядом, на чолі якого не політики, а активні громадяни, відданими охоронцями, готовими не спати ночами, щоб боронити і захищати, зі своїм “Відкритим університетом”, медичною службою, де лікують не за гроші, з розгалуженою системою громадського харчування у вигляді польових кухонь. Країну “Майдан” творять звичайні українці, об’єднані принципами взаємодопомоги, взаємоповаги та самопожертви.

 

Обережно, самооборона

Держслужбовець Тарас Ганчак, який працює в управлінні туризму, на Майдані спробував себе в іншому амплуа. Ми зустріли Тараса на барикадах у прямому значення цього слова. Його, як і більшість сьогоднішніх майданівців, обурив жорстокий розгін 30-го листопада. “Я приїхав через тих побитих дітей. Мені це нагадало Крути, а беркутівців я уявляв майже як п’яних муравйовців”, – розповідає хлопець. Взяв на роботі відпустку за свій рахунок, потім ще добирав відгули.

Тарас займався спортом, тому відразу відгукнувся на мобілізацію до лав самооборони Майдану. Каже, головне – мати командний дух, бо польові умови – це не спортзал. Довелося пройти кілька тематичних курсів, як-от стримування атаки, “лава на лаву”, “лава зі щитами” – фанерні щити видали після останньої спроби розігнати Майдан. Навчання проводять колишні військові, які воювали в Афганістані, в Іраку чи інших гарячих точках.

Вдень Тарас разом з іншими хлопцями відпочиває і набирається сил – вони заступають на чергування з 19.00. Оборонці поділилися на сотні, які також діляться на групи. Чергують по три години одночасно кілька груп. Хтось охороняє барикаду, хтось стоїть при вході до Майдану, інші патрулюють територію чи охороняють її по периметру. Є ще й “невидимі” хлопці, які вираховують провокаторів. Серед оборонців – хлопці з цілої України. Є навіть чоловік із Єнакієвого.

“Бували дні, коли спав по дві години на день. Але це неймовірне відчуття, що ти тут разом з усіма твориш історію і майбутнє для своїх дітей. Пишаюся тим, що захищаю громадян своєї країни від нелюдських структур, – розповідає Тарас Ганчак. – 11 грудня, коли хлопців з самооборони оточили беркутівці, ті просто впали на коліна. Беркут просто оторопів. Вони побачили, що хлопці беззбройні і мирні. Тоді «Беркут» відступив”.

Найбільш злагодженою роботою самооборнців була охорона і патрулювання Майдану під час концерту “Океану Ельзи”. “Дивовижно, люди заледве вміщалися на Майдані, це був страшний натовп, в тому числі прийшли послухати гурт члени Антимайдану. Але за цілий вечір не сталося жодного конфлікту. Ми охороняли Майдан без жодного правоохоронця і, думаю, зробили це краще, ніж могли би зробити вони”, – зауважує Тарас.

 

Краса – страшна сила

Присутність на Майдані міс Україна-2013, франківчанки Анни Заячківської вразила багатьох. Фото красуні, яка роздає чай без макіяжу та у звичайному спортивному вбранні, облетіло інтернет. Громадянський вчинок Анни вразив американських журналістів. Ті відзначили, що моделі переважно переживають за свою зачіску і макіяж, а не за майбутнє своєї країни. “Я поїхала на Майдан, бо вважаю, що кожен із нас має зараз віддати хоча б мінімальну частинку себе для загальної справи”, – каже Анна. Дівчина переконана, що сидіти вдома і боятися, коли вирішується доля народу, – найгірше, що може бути. Тому вона приїхала на Майдан одразу після подій 30-го листопада. Випадково почула, що дівчата, які роздавали їжу та чай у наметі біля Будинку профспілок, не спали вже чотири доби, і спитала, чи потрібна їм допомога.

Красуня робила бутерброди і роздавала чай, при цьому даруючи усім людям свою щиру посмішку. “Найприємніше розуміти, що ти робиш щось корисне. А люди у відповідь усміхаються, кожен скаже тепле слово. Було, що люди впізнавали мене і махали мені руками”, – розповідає дівчина. Анна пригадує момент, коли величезна черга голодних людей надворі чекала канапок, які ще не встигли зробити. “Ми з дівчатами дуже швидко нарізали грубезні шматки сиру і ковбаси, я ще ніколи в житті не робила канапки так швидко. Відчула себе якимось комбайном”, – сміється вона.

«Найважливіше, що хочу сказати іншим, – ми не маємо права жити виключно для себе, адже довкола є дуже багато людей, які потребують нашої допомоги та підтримки», – вже серйозно зазначає Анна.

Разом із Анною на Майдан також приїхав її тато, а мама Анни бере участь у прощах та молитовних групах за добре майбутнє для України.

 

Інтернет на допомогу медикам

Наталя Сербин – активістка Євромайдану в Івано-Франківську. Дівчина допомагала організовувати роботу прес-центру штабу Національного спротиву, а потім поїхала на Майдан. Ми зустріли Наталю в диспетчерській “Швидкої медичної допомоги Майдану” на вулиці Михайлівській. У маленькій кімнатці, заваленій ліками, які приносять люди, Наталя разом з Андрієм Фармугою та двома іншими дівчатами організовує роботу прес-служби штабу.

Чому Наталя обрала медслужбу? “У Київ я їхала не сама, а з друзями, з якими ми працювали під час Євромайдану, тому нашою метою було не тільки бути присутніми, але взяти участь в певній роботі, використати свій досвід і себе як команду задля допомоги Майдану. Основний принцип відбору – це не працювати на жодну політичну партію. Це виявилося не так легко. І все ж таки ми дізналися про Штаб медичної допомоги Майдану. Її куратором стала Ольга Богомолець, ми взяли на себе інформаційну ланку, тобто створили прес-службу ШМДМ.

Наталя займається поширенням інформації в соцмережах та пошуком медпрацівників, налагоджує спілкування з медиками, які працюють на Майдані, інформує про забезпечення  потреби медичної служби та про те, що було зроблено.

Інформаційну службу “Швидкої медичної допомоги Майдану” півтора тижні тому організував Андрій Фармуга. Він  і досі координує її роботу. Андрій, зокрема, налагодив контакти з журналістами та адміністраторами Фейсбук-сторінок про Євромайдан і домовився про висвітлення роботи медиків, створив сторінку ШМДМ у Фейсбуці, яка сьогодні має 1200 лайків.

“На наші заклики у соцмережах та з допомогою журналістів відгукнулися медики з цілої України, – розповідає Андрій. Приїхали як студенти, так і професійні лікарі, викладачі медичних закладів”. Активно долучаються київські медики. Кияни, як правило, заступають на чергування на вихідні, щоб у понеділок вийти на роботу. “Найбільша проблема – знайти лікарів на нічні зміни, коли збільшується небезпека. Коли був штурм Майдану, медиків не вистачало. Тому ми через соцмережі кинули заклики в першу чергу до киян, адже їм простіше відгукнутися. Вночі шукали лікарів через інтернет. Оперативно зреагувало майже 10 лікарів. На Майдані тим часом розстеляли каремати, готувалися до прийому людей, ніхто не знав, чим це все закінчиться. Коли людину витягали з натовпу, медики на місці надавали їй першу допомогу і передавали швидкій. Поранених виводили з гурту до Головпоштамту, звідки їх забирала швидка допомога – це була скоординована дія “Швидкої медичної допомоги Майдану”, “Червоного Хреста” та ще кількох медичних служб.

Як розповідає Андрій Фармуга, люди щодня приносять надзвичайно багато ліків: “З нами контактували представники фармацевтичних заводів і рітейлери, які займаються продажем ліків, – просили перелік ліків, які нам потрібні, і допомагали. Звичайні кияни йдуть в аптеку і закуповують ліки на свої гроші”. Ліки йдуть на укомплектування сумок для медбригад, які виходять на чергування, а також постачаються у Медпункт в Будинку профспілок.

На вихідних 14-15 грудня у ШМДМ працювало понад 10 лікарів з Івано-Франківська.

 

Гумор – ліки від агресії

Коломийський карикатурист Ігор Бежук підтримав Майдан своїм талантом. “До мене звернулась пані Ольга Богомолець стосовно ілюстрацій медичного порадника Майдану, чи, як вона його назвала, “захалявної книжечки революціонера”. Я одразу ж погодився, адже давно хотів якось внести свою лепту в нашу загальну справу», – розповідає Ігор.

У довіднику є багато корисних порад, а головне – усе подано у доступній і дотепній формі. “Зі свого боку, я намагався зробити його якомога позитивнішим. Хоч який непростий час, та головне, щоб люди не втрачали почуття гумору. Адже гумор – це ліки від агресії”, – переконаний хлопець. Довідничок революціонера будуть роздавати на Майдані всім, хто бажає.

 

Врятоване життя

Травматолог міської лікарні по вулиці Мазепи Володимир Кривенко має величезний досвід у наданні волонтерської медичної допомоги. Разом із колегами-однодумцями він організував в Івано-Франківську організацію “Сокіл”, яка безкоштовно допомагає соціально незахищеним верствам населення. Медики купують ліки на власні гроші, їздять волонтерами у дитячі табори.

На Майдані працює кілька медичних служб допомоги. Ігоря з колегами можна знайти у медпункті під Будинком профспілок. Володимир взяв медиків зі своєї організації і поїхав до Києва. На Майдані вони організувалися разом з іншими медиками. “Щодня за допомогою звертається десь 300 людей. Переважно з ГРВІ, травмами, розтягненнями”, – розповідає Володимир. Ліками медпункт забезпечений, адже кияни відгукнулися на прохання зібрати медичну допомогу і щодня приносять цілі пакунки ліків та санітарно-гігієнічних засобів.

Найбільшою його гордістю є врятоване життя під час останньої спроби зачистки Майдану. “Коли почався штурм “Беркутом”, до нас потрапив чоловік років 65. Його вдарили кийком. Каже, болить під ребрами, дайте знеболювальне, і я знову піду на Майдан. Я його пропальпував, був сильний біль в ділянці зліва. У нас було дуже багато таких випадків на Матейки, тому я поставив діагноз “розрив селезінки” і викликав швидку. На другий день мені передзвонили і сказали, що мій діагноз підтвердився. Якби ми не викликали швидку, чоловік міг би померти за півгодини”, – розповідає Володимир.

 

Ісус на Майдані

До допомоги Майдану активно долучилася Церква. Важко перелічити усі ті Служби Божі за Україну, прощі з наміром кращої долі для нашої держави чи молитовні групи, які організувалися задля безперервної молитви за здоров’я майданівців та за мирне закінчення народної революції. Скажімо, монахи з Василіянського монастиря Царя Христа в Івано-Франківську провели нічні чування у наміренні Божого вирішення подій в Україні. Вони взяли на себе зобов’язання тридобового посту на хлібі і воді і закликали приєднатися усіх християн повністю чи бодай у міру сил.

Чого вартує смс-повідомлення із закликом молитися від отця Івана Рибарука із Криворівні, відіслане безлічі адресатів о першій годині ночі 11 грудня, коли беркутівці спробували розчистити Майдан? Важко собі уявити, скільки людей тоді почало молитися на прохання цього отця та багатьох інших священиків. Духовної сили активістам Майдану щодня додають ранкові міжконфесійні Служби Божі, які проводяться на головній сцені. Там не раз служили священики з Івано-Франківська.

Найбільш помітною духовною акцією став Молитовний майдан online, започаткований телестудією “Апостол”. Ініціатива є виключно громадською, аполітичною, і до неї долучаються журналісти івано-франківських медіа, працівники та волонтери телестудії. Як розповіла журналіст Наталія Асатурян, Молитовний майдан започаткували, щоб духовно підтримати людей, які протестують на Майдані. З цією метою щодня у Youtube “Апостол” веде цілодобову онлайн трансляцію молитов різних спільнот, окремих людей, богослужінь, свідчень, розмов із гостями в студії, повідомлень новин, прямі включення з різних міст України і світу, а також ставлення до них Церкви. Роботу Молитовного майдану координують регент хору “Осанна” Любов Терлецька, отець Роман Терлецький та інші.

 

Нагодувати армію

Польову кухню від “Мальтійської служби допомоги” з Івано-Франківська на Майдані знають всі. За день волонтери годують і зігрівають чаєм майже 20000 людей. “Наші волонтери після побоїська сказали, що хочуть їхати на Майдан підтримати людей, – розповідає Роман Яручик. (Кухня працює з 12 дня до 12 ночі. Ми спілкуємося майже опівночі, бо впродовж дня тут ні в кого немає часу на розмови). – Ми зібрали нараду і подумали, чим ми могли б допомогти. На той час у нас було обладнання для польової кухні, і всі наші волонтери пройшли навчання на кухарів польової кухні, тож ми вирішили везти на Майдан свою кухню”. Мальтійці зібралися за один день і виїхали до Києва майже всі. Благодійну акцію до Дня святого Миколая залишились координувати всього троє людей.

За день кухня дозволяла нагодувати 5-6 тисяч людей. Коли мальтійці побачили, що майданівців стає дедалі більше, привезли ще одну польову кухню. Приготуванням їжі і її роздачею займається 20 волонтерів. Скульптор Ярослав Булка – один із них: “Сьогодні ми видали 17000 порцій гречки з підливою та 2 тонни чаю. Люди із самооборони кажуть, що ми їх щодня рятуємо від голоду”.

Усіх франківців, які допомагають Майдану, не перелічиш. Григорій Панасенко із друзями вже кілька днів допомагає на кухні і забезпечує прибирання. Наталя Петрейко передала майданівцям найнеобхідніше в ці зимові дні: теплий верхній одяг, взуття, шапки, рукавиці та теплі устілки. Таких людей сотні! Окремо хочеться подякувати людині, яка працює в СБУ і наважилася, попри сувору заборону, передати на Майдан необхідну мітингувальникам допомогу.

Роман Яручик запевняє, що польова кухня від мальтійців стоятиме на Майдані аж до перемоги. Хотілося б вже якнайшвидше з’їсти святкову вечерю на честь перемоги! І щоб працівники Служби безпеки могли відкрито брати участь у захисті свого народу від помилок помилково обраних керівників.

 

Наталка ГОЛОМІДОВА