Франківський дизайнер Микола Шкварок взяв на себе оригінальне добровільне зобов’язання – дарувати радість іншим, щодня створюючи свіжі плакати, приурочені до важливих «непопсових» дат, і викладаючи їх у соцмережах. Грошей за свою роботу Микола не отримує. «ГК» поцікавився у молодого дизайнера, навіщо йому цей проект і чи не складно дарувати радість іншим, коли багатьом із нас бракує часу навіть на найважливіше.

 

– Як виникла ідея зробити цей проект?

Проект називається «365° радості». Суть проекту: щодня протягом року робити і публікувати плакат на тему події, яка відбулася саме цього дня. Ідея такого проекту з’явилася в лютому 2013-го, коли ми з приятелем і тодішнім співробітником Євгеном переглядали роботи інших дизайнерів. Євген дивувався: «Що треба робити, щоб виходило так круто?!» Я відповів, що треба щодня робити різні речі в одному форматі і тоді обов’язково щось вийде. Вийшло так, що порада була самому собі. Ідея такого “марафону” заінтригувала, і я почав обдумувати, що саме і як робити. Думка малювати щодня якісь речі не нова, можна “загуглити” абревіатуру MSCED (Make something cool every day), наприклад, майже одночасно зі мною почав свій проект «Motivate Me» Михайло Поліванов, харківський дизайнер. Він робить мотиваційні плакати. Мені сподобалась ідея мати щоразу нову тему, тому з 1 березня 2013 я щодня створюю плакат, присвячений якійсь історичній події. Проект розрахований рівно на рік, 28-го лютого я опублікую останній плакат.

– Ти дизайнер за фахом чи таким чином опановуєш новий для себе досвід?

Я вчився в ІФНТУНГ на «документознавця, менеджера інформаційних систем», після четвертого курсу здобув диплом «бакалавра культури». В 2006-му ходив на курси з вивчення програм Adobe Photoshop і CorelDraw, вони дали примітивне поняття про комп’ютерну графіку. Поки був студентом, часом робив простенькі дизайни для друзів чи якихось випадкових замовників. У 2010-му майже рік працював дизайнером в друкарні, там отримав багато корисних практичних навичок. В 2011-му ми з друзями створили рекламну агенцію, де я працював до червня цього року. Саме під час моєї роботи там і виник цей проект. Зараз працюю фріланс-дизайнером.

– Твій проект нагадує хемінгвеївське правило щодня писати по кілька сторінок. Для тебе це більше хобі чи відточування професійних навичок?

Для професії цей проект корисний у дуже багатьох аспектах: по-перше, це чудова можливість тренувати щоденну працездатність; по-друге, завжди можна практично застосувати якісь нові знання чи техніки; по-третє, він допомагає залишатися «на виду». Ну, і ще одним безперечним плюсом є те, що можна робити абсолютно будь-які речі, які ніхто не буде затверджувати: етап затвердження для дизайнерів часто є болісною темою.

 – Ти задоволений зворотньою реакцією тих, кому даруєш радість?

Веду проект на чотирьох майданчиках: Вконтактє, Facebook, Tumblr і shkvarok.com. Тільки у Вконтактє проект ще має бонус – там я публікую плакат першим, але не вказую подію, а мої товариші відгадують, яку подію він ілюструє. Хто відгадує, отримує можливість вибрати собі будь-який плакат, який отримає у друкованому вигляді після завершення проекту. А той, хто відгадає найбільше разів, отримає п’ять плакатів. Ідею такої гри підказав Денис Овчар. Загалом, досить багато друзів переймаються долею цієї затії. Часто пишуть, що їм подобається або не подобається. Зворотній зв’язок дуже важливий, бо публікувати роботи в порожнечу було би зовсім не так захопливо. Приємно, що додаються в друзі абсолютно незнайомі люди, часто з інших міст, і теж коментують роботи. Варто зауважити, що жодного промо для проекту я не робив, він задумувався як виклик собі, але все-таки зібрав свою аудиторію.

 – Як обираєш події для плакатів? Тобі от дорікали, чому темою 26 квітня став не Чорнобиль, а Всесвітній день інтелектуальної власності.

Події для плакатів обираю, читаючи Вікіпедію. Переглядаю весь список подій і записую собі ті, які мені подобаються. Це зазвичай наукові відкриття, народження чи смерть відомих людей, події, які змінили хід історії, а також нетипові, чудернацькі чи маловідомі факти. На Чорнобиль накреативили вже достатньо. Завжди стараюся, щоб не було типових подій одна за одною, наприклад, п’ять плакатів, приурочених до днів народження. Сучасні події, наприклад, Євромайдан, зараз не беру до уваги. Можливо, пізніше зроблю проект на актуальні теми.

 – Скільки часу йде на створення одного плаката? Може здаватися, що щодня ти тільки тим і займаєшся, що шукаєш події, створюєш плакати і спілкуєшся у соцмережах.

Загалом, пошук події, створення плаката і його публікація займають в середньому півтори години. На початку це займало значно більше часу, бо не було ще відпрацьованого процесу. Бували такі дні, коли, крім плаката, більше нічого не робив. Але є й такі плакати, які створені за 15 хвилин. Часу завжди бракує, але для себе вирішив, що плакати в пріоритеті.

 – Цей проект – як особистий календар. З якими відчуттями щодня вивішуєш плакати? Чи впливає це якось на твоє особисте відчуття часу?

Так, проект дійсно, як календар. Завдяки такій системі щоденної роботи є приємне враження, що день прожитий немарно. Проект називається «365° радості», от ця радість і полягає у щоденному створюванні. Роботи завжди виходять різні, часом сильніші, часом слабші, через це є хвилювання перед публікацією: як оцінять глядачі. Часто моя внутрішня оцінка не збігається з глядацькою. Дивно, але внутрішнє відчуття часу не змінилося. Єдине вражає: бачити всі плакати разом і розуміти, скільки днів вже минуло. Є кілька десятків плакатів, які стали такими «маркерами» пам’яті, дивлячись на які, можна згадати події тих днів.

 – Проект скоро завершується. Чи сумуєш через це?

Через завершення проекту не сумую, бо планую вже нові проекти. Продовжувати таке саме вже не бачу сенсу, якраз добрий такий формат, що має початок і кінець. Але плакати не полишу, бо сподобалась ця справа. Конкретних думок ще немає, але, підозрюю, це будуть серії на різні теми, серед яких обов’язково будуть соціальні. Можливо, цей проект вийде і в «офлайн» у вигляді виставки.

Розмовляла Наталка ГОЛОМІДОВА

 9 червня, 1786 — У Нью-Йорку вперше надійшло в продаж морозиво. 

13 травня, 1950 — в англійському Сільверстоуні відбулася перша гонка першого чемпіонату «Формули-1».

16 листопада — День працівників телебачення, радіо та зв’язку.

7 травня – День Івано-Франківська.