Із такими словами, а ще з посмішкою та спокоєм зустрічають у “кабінеті” психологічної допомоги у коридорі забарикадованого “білого дому” психологи-волонтери Анна Шийчук та Софія Дейчаківська. Щодня тут допомагають усім, кого “мкне” від страху чи безпорадності, хто не може спати, хто не знає що робити зі собою теперішнім, як рятувати Україну чи допомогти близькій людині, яка “живе” на барикадах. Українці вже два місяці перебувають у стані, який психологи називають “перманентним стресом”, тож не дивно, що саме зараз так багато франківчан чи не вперше у житті наважилися звернутися за психологічною допомогою.

 

Скромне оголошення на побитих дверях “білої хати” перелічує симптоми, з якими рекомендується звернутися до психолога. “Тривога, страх, розпач, паніка, безвихідь, болі в серці невідомого походження, спазм дихання, тремтіння, безсоння, постійне напруження організму та виснаженість, потреба поговорити про свої переживання чи нав’язливі роздуми”. У моєму оточенні немає жодної людини, яка би не відчувала хоча б частини цих симптомів. З колегами-журналістами ми могли б продовжити цей список ще й своїми професійними “побічними ефектами”. Тож розмова з дівчатами-психологами була одночасно і терапією, і інтерв’ю. Одразу зауважу: стало значно легше. З’явилася впевненість і спокій від того, що тепер знаю, як допомогти собі, рідним та близьким.

На другому поверсі міськвиконкому просто у коридорі облаштувалася медична служба. Психологічна допомога – її підрозділ. Тут допомагають людям щодня з 19.00 до першої ночі, бо саме цей час є найбільш зручним для активістів франківського Майдану. У розпорядженні психологів кілька стільців попри стіну поруч зі столом, де роздають медикаменти. Але ж ідеться про душу і про приватність, тому їхні відвідувачі воліють говорити сидячи на скрученому килимку на підлозі в кінці коридору, під дверима з табличкою “Вхід заблоковано”. За цими дверима перехід до облдержадміністрації, заради захоплення якої збудовані усі ці барикади і вже третю добу не спить, гріючись коло бочок з дровами, нічна варта.

Мужні охоронці франківського Майдану не дозволяють собі покидати пост, крім того, мають стереотип, що чоловікам не пасує говорити про слабкість духу, тому коли немає відвідувачів у “кабінеті”, чергові психологи йдуть на барикади до охоронців. “Вони нам надзвичайно вдячні. Кажуть, що самі до нас не прийшли би, але ми з ними спілкуємося, розпитуємо, жартуємо, і вони просять приходити до них знову, бо “на серці стає легше”, – розповідає практичний психолог Анна Шийчук, яка організувала роботу психологічної допомоги.

Така потреба виникла спонтанно: у медичну службу постійно зверталися франківчани, які потребували не медичної, а психологічної допомоги і яким лікарі не здатні були компетентно допомогти. Сьогодні у білому будинку чергують десять психологів. Частина з них безкоштовно консультує людей вдень у власних кабінетах.” Є можливість впродовж дня поспілкуватися з психологом по телефону та через Skype. Безкоштовно консультують не лише тих, хто стоїть на Майдані чи блокує ОДА, а усіх, хто зараз має таку потребу. Психологи зауважують, що на тлі подій в Україні у людей загострилися переживання у інших сферах життя.

“Ми всі перебуваємо у стані хронічного стресу, який постійно підтримується подіями, які щодня відбуваються в Україні. Те, що відбувається, впливає на кожного з нас, – пояснює психолог Софія Дейчаківська. – Відчуття стресу набуває більшої емоційної напруженості. Цей стан загострює будь-які травматичні переживання. Нормальній людині складно опанувати себе в цій ситуації, а якщо у людини підвищена вразливість чи схильність до емоційних переживань, вони включаються набагато яскравіше. Тому на тлі стресу у людей виникають труднощі в інших сферах життя, не пов’язаних з подіями у країні”.

Ресурси людини вичерпні, нагадують психологи. Коли ми довго не спимо, знижується адекватність, голова погано працює. Важливо підтримувати всі базові потреби організму: їсти тричі на день, спати бодай 6-8 годин, бути в теплі. “Героїзм – це класно, але на героїзмі можна згоріти за декілька днів, а те, що відбувається в Україні, за кілька днів не завершиться. Якщо хочеться бути корисним і надалі, треба про себе дбати”, – підкреслює Анна.

Найкраще, що можемо зробити зараз для себе та інших, – приділяти більше уваги близьким. Довкола дуже багато страху та тривоги, життя людей перевернулося, і байдужим не залишається ніхто. Кожен переживає ці події по-своєму. “Найважливіше зберігати спокій, адже у групах емоції передаються дуже швидко і паніка однієї людини охоплює усіх інших. Коли я спокійна, то й інші будуть спокійними. Якщо ми бачимо, що близька людина поводиться не так, як зазвичай, перше правило – зберігати спокій самому. Якщо поруч з тривожною людиною ми будемо нервуватися, то лише підсилимо її тривогу. Треба заспокоїти людину. Але не відсилати її спати чи дати валеріанки – ці народні методи лише відтерміновують прихід емоційного нападу. Емоція нікуди не подінеться, і заспати її чи запити валеріанкою або алкоголем не вдасться”.

Треба сісти і поговорити з людиною. Розпитати, чим вона сьогодні займалася, що думає про все це, – проговорити цей стан. Можливо, говорити доведеться кілька годин, але важливо вислухати тих, хто поряд і кому важко. Друге правило – бути більш уважними один до одного. Якщо люди живуть разом чи багато спілкуються, вони одразу відчують, що щось не так, як завжди. У цей момент треба починати говорити. “Якщо людина не хоче говорити, як правило, чоловіки приховують емоції, спробуйте розпитати її. Якщо чоловіки беруть активну участь на Майдані, завдання жінок – коли вони приходять додому, сідати поруч, розпитувати, говорити, підтримувати. Але розпитувати не так, як на екзамені, а виказувати щиру зацікавленість. Це цінна профілактика для тих людей, які можуть потрапити у стресовий стан. Чим більше ми зараз будемо говорити один з одним про те, що відбувається, тим більше будемо здоровіші морально”, – підкреслює Анна Шийчук.

Тим, хто сидить у соцмережах, Софія Дейчаківська радить не сіяти паніку, поширюючи неперевірену інформацію. Людина, яка перебуває на барикадах, значно легше переживає стрес, ніж та, яка сидить в Інтернеті і страждає від безпорадності, неможливості допомогти і від надміру негативної інформації. “Порада номер 1 – обмежте час у соцмережах. Встановіть собі графік, коли ви читаєте новини і спілкуєтесь у мережі. Інший час займайтеся чимось корисним. Допоможіть укріплювати барикади, розносити чай чи робити канапки. Допоможіть старенькій сусідці поприбирати вдома чи принесіть їй продуктів. Зрештою, поприбирайте у себе вдома чи приготуйте вечерю. Головне – не “висіти” в Інтернеті і не потопати в морі інформації.

Порада номер 2 – фільтруйте інформацію, яку постите і яку читаєте. Намагайтесь розбавляти тривожні новини натхненними, позитивними, які заспокоюють і заряджають оптимізмом. Людям зі слабкою психікою та серцево-судинною системою краще не дивитися новини взагалі”. Від того, що вони про щось дізнаються, ситуація в країні не зміниться. Зміниться лише їхній стан – він погіршиться. “Мене, наприклад, дуже втішає фільм про Махатму Ганді. Він каже, що коли йому дуже важко, він згадує факти з історії і переконується, що правда і любов завжди перемагають. Незважаючи на те, що у світі є велика кількість тиранів, усі вони закінчують поразками, і так буде завжди. Я вірю в те, що в нашій країні теж все буде добре, і дуже важливо переконувати у цьому наших близьких”, – ділиться Анна Шийчук.

Психологи зауважують, що алкоголь у цій ситуації не допоможе. Алкоголь може зняти напругу якогось конкретного моменту, наприклад, сварки з близькою людиною, але хронічний “революційний” стрес, який формувався два місяці, “запити” неможливо. По-друге, алкоголь може лише посилити наші переживання і негативна емоція стане ще яскравішою. Не варто також зловживати заспокійливими, адже невідомо, скільки триватиме цей невизначений стан в Україні. У листопаді мало хто думав, що народний спротив доживе до лютого. У такій ситуації є цілком реальний ризик “підсісти” на заспокійливе так, що без нього вже буде неможливо жити.

Охоронці Майдану часто скаржаться, що вони не дозволяють собі піти спати, адже бояться, що як тільки покинуть пост, розпочнеться штурм чи провокація. Люди не відключають телефони уночі. У таких випадках домовтеся, що ті, хто вас підміняє, задзвонять вам лише у критичному випадку. Розділіть ваші обов’язки з колегами, щоб ви могли відпочити, поки вони працюють.

Важливо могти пристосуватися до стресу і виробити власні методи боротьби з ним. У стані постійної мобілізації і бойової готовності слід дозволяти собі розслаблятися. У багатьох людей зараз виникає почуття вини при одній лише думці подивитися фільм чи сходити в сауну. “Провину треба відкинути геть. Дозволяйте собі відпочивати. Ви будете набагато кориснішим для країни, якщо будете здоровими завтра і післязавтра. Ви нам потрібні здоровими! Краще хай вашої активності буде менше, але вона буде здорова, мудра та адекватна, ніж холерична, запальна і немудра”, – наголошують психологи.

На завершення дівчата жартома дякують Януковичу. Кажуть, якби не він, дуже багато людей так ніколи би й не наважилися звернутися до психолога. Якщо ви наважилися, заходьте з 19.00 на другий поверх МВК або дзвоніть за тел. 095-75-64-330, 066-64-36-018, 77-10-70 (телефон довіри).

Наталка ГОЛОМІДОВА