“Їхня кров кличе нас до боротьби, щоби ми здобули перемогу над межигірською бандою!” – проводив в останню путь загиблого на Майдані в Києві Сергія Дідича парох його рідного села Стрільче Городенківського району отець Володимир.

Сотник івано-франківської сотні на столичному Майдані, голова районної “Свободи”, депутат районної ради, в якій очолював комісію з соціально-економічного розвитку, засновник і директор туристичного клубу “Золоте Руно” Сергій Дідич загинув 18 лютого від світло-шумової гранати. Громадська панахида і прощання з героєм відбулося 20 лютого в Городенці. В останню путь з рідного дому Сергія проводжали наступного дня. Кілька тисяч людей – родина, друзі та односельчани, колеги-туристи та однопартійці, представники районного та місцевого самоврядування, – прийшли попрощатися з ним і висловити співчуття сім”ї загиблого. Кожен згадував про героїв, які віддали життя за незалежність України. Кожен, перефразовуючи відомий біблійний вислів “кров… кличе про помсту до неба”, закликав пам’ятати про неоціненну жертву Сергія Дідича.

“Бог завжди забирає найкращих. Він був кращий, ніж я”, – сказав у поминальній промові голова обласної ради Василь Скрипничук. І вкляк на коліна перед труною свого друга. Розчулені таким вчинком, священики витирали сльози…

“Його діти є нашими дітьми – дітьми нашої сотні. І ми зробимо все, щоби допомогти їм. Ми не залишимо без допомоги сім”ю нашого побратима”, – схилив голову заступник сотника та самооборонівці, які приїхали віддати шану своєму командиру.

Тричі по шість – залпами з мисливськиїх рушниць ушанували героя його друзі-лісівники. Три речення, які би були промовлені про Сергія і які би пам’ятав кожен, одностайно вимовила громада – “Слава Україні! Героям слава!”