Виставу за оповіданням Юрія Андруховича “Альберт, або Найвища форма страти” в Івано-Франківську 18 лютого розпочали хвилиною мовчання за загиблими у протистоянні з міліцією протестувальниками. Попри те, що саме в ці хвилини розпочалася зачистка Майдану, виставу вирішили не відміняти. “Якби в Україні було побільше таких мистецьких подій, може, не було би цього конфлікту”, – прокоментували організатори.

“Альберт, або Найвища форма страти” – це літературно-музичний перформанс за участю Юрія Андруховича (текст, голос), Уляни Горбачевської (голос), Марка Токаря (контрабас, голос). Це експериментальна синтетична вистава, у якій одночасно залучені текст, музика, спів, акторська гра та відео.

Чорно-біла графіка від Анатолія Бєлова, з якою під час вистави працювали vj-group “CUBE”, підтримує загальну тему боротьби добра зі злом. Глядач стає свідком унікального моменту – народження малюнка, який починається на білому екрані з чорної крапки і виростає у повноцінну картину у ході вистави. Малюнок, який, здавалося б, живе окремим життям, вдало ілюструє зміни сюжетів розповіді.

“Альберта” в Україні презентували вже тричі, переважно на різних фестивальних площадках. Абсолютна прем’єра вистави відбулася минулого літа на фестивалі “Артполе” в Унежі. Відтоді за “Альбертом” та його творцями тягнеться шлейф захоплених відгуків. Секрет успіху вистави не лише в зірковому складі учасників. Як автор текстів та ідей, Юрій Андрухович завжди випереджає час. Уляна Горбачевська – відома співачка, акторка та дослідниця автентичної пісні. Марк Токар – культовий джазмен, маестро імпровізації.

Велика доля успіху “Альберта” ще й у тому, що проекти, інспіровані та втілені в життя агенцією подій “Артполе”, – це вже своєрідний знак якості і гарантія певної мистецької провокації. Публіку випробовують раніше не баченим і не чуваним. Досі в Україні ніхто не робив таких проектів, як “Альберт”.

Оповідачем у виставі є автор тексту Юрій Андрухович, який цього разу не лише співає, але й  пробує себе в акторстві. Це вистава про цілком реального персонажа – шахрая і злодія Альберта Вироземського. Підробляючи на дрібних крадіжках як актор цирку “Вагабундо”, Вироземський нажив собі чимало ворогів та вирішив сховатися від переслідувань за мурами монастиря Бернардинів. Згодом негідник видає себе за священика і проводить фіктивні Служби Божі, незаконно сповідає, причащає, дає шлюби та хрестить дітей у Львівській області. Врешті, опиняється під судом. Щоб уникнути страти, Вироземський продав душу дияволу. Підписана кров’ю угода чомусь не спрацювала, і негідника у 1641 привселюдно спалили на площі Ринок у Львові. Оповідання Андруховича “Альберт”, як запевняє автор, колись увійде до збірки оповідань про видатних нечестивців усіх часів.

Поява на сцені тріо Андрухович-Горбачевська-Токар є режисерською знахідкою Ольги Михайлюк, директора “Артполя”. “Я прочитала твір. Є такі твори, які починають жити в тобі, ти одразу шукаєш у довколишньому житті можливості реалізувати його. Коли почула Марка та Уляну, виникла ідея спробувати розповісти цю історію втрьох”, – розповіла Ольга. Гіпнотичний вокал Уляни Горбачевської, підкреслений її бездоганною пластикою, занурював публіку у різні стани – від жалю до сарказму, від ницості до святості, а контрабас Марка Токаря то смішив, то зворушував до сліз.

Вистава розповідає про вічне протистояння чорного і білого, ходіння по межі, про можливість вибору. Про присутність чорного у білому, яке може посилитися завдяки зневірі та слабкості і заповнити собою життя, перетворюючи його на темряву й смерть. І про біле в чорному – промінь, у якому з’являється білий птах віри. Врешті білий птах виринає із темряви і здіймається над нею. Бог рятує грішну душу, даруючи надію.

З повного аншлагу в Івано-Франківську розпочався загальноукраїнський тур літературно-музичного перформансу. Далі виставу презентуватимуть у Тернополі, Києві, Запоріжжі та Одесі, а наприкінці травня її покажуть у Львові просто неба у справжніх історичних декораціях за участю акторів київського театру вогню “Проти ночі”.

 

Н.Г.