Українці отримали нову розвагу – щодня заходити на сайт проекту ЯнуковичЛікс, аби вкотре пересвідчитися у зажерливості та корупційності колишнього господаря Межигір’я Віктора Януковича. Робота над порятунком і скануванням сотень тисяч документів, які були частково спалені та потоплені, нарешті завершилася. Генпрокуратурі вже передали 140 папок, тим часом “чорну бухгалтерію” Межигір’я активно викладають в Інтернет. Журналіст Олег Хоменок розповів “ГК”, як триває робота над створенням ресурсу YanukovychLeaks.

 

Вранці 22 лютого, коли стало відомо, що Янукович покинув Київ, група журналістів потрапила до Межигір’я і побачила біля ангару з яхтами згарище. Тут у поспіху охорона президента палила документи, але обгоріла лише верхня частина паперів. У водах Київського моря плавали цілі папки цінної документації. Дайвери, яких закликали на допомогу, витягли з води 160 папок, кожна з яких містила від 100 до 500 сторінок. Окрім документів, з дна водосховища дістали 20 коробок з патронами різного типу, серед яких були набої до пістолетів ТТ, ПМ, автомата Калашникова та ручного кулемета Калашникова.

Бригада порятунку

“Думаю, усе це скинули у воду або вранці, або вночі з 21-го на 22-ге лютого. Папери розмокли, але записи не знищились. Ми одразу взялися рятувати документи і вивішувати на сайті, – розповів “ГК” Олег Хоменок, журналіст-розслідувач, медіа-консультант, який займався порятунком та оцифруванням документів разом із колегами. Він розмістив заклик у Фейсбуці у закритій журналістській групі, і тієї ж ночі відгукнулося 20 волонтерів.

Почали рятувати докази просто у Межигір’ї. Про перевезення документів навіть не думали. “Мокрий документ, з якого тече вода, не можна було перевозити. Термін життя паперу, який потрапив у воду, – 72 години, після цього він перетворюється у целюлозу і склеюється. Треба було дуже швидко усе висушити. Перенесли все врятоване в елінг, де стояли катери – там потужна витяжка. Документи порозкладали на підлозі і фотографували. Першої ночі вдалося відзнимкувати 5700 документів з понад 40000 сторінок”, – розповів Олег Хоменок.

Елінг розташований на відстані двох кілометрів від центрального входу (загальна територія Межигір’я – 146 гектарів – “ГК”), тож, побоюючись за безпеку документів, журналісти перевезли їх у гостьовий будиночок за 200 метрів від КПП, куди можна було зручно під’їхати. Кажуть, що в цьому будинку зупинявся Путін, але журналісти не знайшли цьому ніяких підтверджень. Поки тривала робота з документами, всередину нікого не допускали, окрім журналістів та знайомих волонтерів.

 

Сюрприз від фінів

Наступного дня до журналістів приєдналися експерти з роботи із документами – працівники музеїв та бібліотек. Бібліотека ім. Вернадського привезла дві теплові пушки для сушіння документів. “Ми не розкладали документи, щоб сушити, бо уявіть, скільки треба площі, щоб розкласти 40 тисяч сторінок. За підказкою музейників почали перекладати кожну сторінку чистими аркушами паперу. Справжнім щастям виявилося те, що у підвалі гостьового будинку виявилася фінська сауна. “Нам пощастило, що вона була суха. Ми порозкладали там пачки по 20-30 сторінок. Як виявилось, розігріта до 75 градусів сауна дуже добре сушить документи”, – сміється Олег Хоменок. За три дні волонтери висушили майже всі документи, які врятували з води.

Вже ввечері 25 лютого з’явився сайт ЯнуковичЛікс (http://yanukovychleaks.org/), куди одразу ж почали викладати сфотографовані документи. Першого дня виклали 500 документів. В першу добу на нього зайшло 600 тисяч унікальних користувачів. У пікові хвилини ресурс  переглядали одночасно 5 тисяч людей, на початку сайт “зависав”, але ці проблеми швидко усунули.

“Наше завдання – абсолютно усе викласти на сайт, адже досі існує загроза втратити усе як в паперовому, так і в оцифрованому вигляді. Ці документи не зникнуть лише в тому випадку, якщо ми їх оцифруємо і викладемо у Мережу”, – каже Олег Хоменок. Лише 26 лютого активісти почали сканувати висушену документацію. Знову запустили клич у соцмережі, і до Межигір’я потягнулися волонтери зі сканерами та ноутбуками. Розпочався наступний великий етап роботи – цілодобове сканування, участь в якому взяло кількадесят студентів факультету журналістики Києво-Могилянської академії та УКУ.

Цього ж дня бригада порятунку “чорної бухгалтерії” виявила ще один сюрприз – величезне сховище документів, загальна кількість яких майже вчетверо перевищувала знайдене у воді та на згарищі. У журналістів це викликало захват і жах водночас. Документи датуються 2006-2014 роками і пов’язані з компаніями навколо Межигір’я та Сухолуччя (мисливські угіддя, де полював Янукович). Тут виявили чимало документів, пов’язаних зі збором коштів на будівництво Межигір’я від інвесторів, бухгалтерію компаній, які займалися будівництвом Межигір’я, та бухгалтерію кількох «благодійних» компаній, які допомагали збирати мільярди гривень у  вигляді “пожертв”. Знайшли також документи, які допоможуть зрозуміти структуру Межигір’я. Зараз із цими документами працюють фінансові експерти та аудитори, які допомагають виявити серед купи паперів ті, що можуть свідчити про потенційні злочини.

Таємниці президента

Те, що журналісти відзняли і вивісили в Інтернеті, шокувало весь світ. А також Генеральну прокуратуру, представники якої наступного ж дня після запуску сайту ЯнуковичЛікс завітали до журналістів із постановою про вилучення документів. “Вони були в шоці від такої кількості документів. Але коли побачили нашу команду, зрозуміли, що їм пощастило, – сміється Олег Хоменок. – Працівники прокуратури вилучили лише тих 30 папок, які ми вже відсканували. Домовились, що вони приїжджатимуть щодня і забиратимуть відскановані матеріали, а те сховище з документами просто опечатають, коли ми закінчимо оцифровування”.

Що ж не встигли спалити та потопити прислужники Януковича, втікаючи з Межигір’я? Серед сотень тисяч документів чимало підтверджень банального відмивання коштів, як-от акт виконаних робіт компанії “АВК”, якій сплатили 56 мільйонів гривень за підготовку моніторингу ЗМІ щодо цін на нерухомість. Таких моніторингів, за підрахунками журналіста Дмитра Гнапа, згідно з актами, було проведено не менше сотні: “Це типова “обнальна схема”. Сума переведних у готівку коштів таким чином склала не менше 8 мільярдів гривень”.

Ще один цинічний документ – 50 мільйонів гривень було сплачено за проведення експертного дослідження європейського ринку меблів, яке допомогло Януковичу прийняти рішення, які ж меблі придбати для Межигір’я. Вартість цих меблів жахає пересічних українців. Як з’ясував Дмитро Гнап, меблі, електроніка та предмети розкоші для Межигір’я станом на 29 серпня 2012 року коштували 2 мільярди 18 мільйонів 424 тисячі гривень. До прикладу, штори у “Лицарську залу” коштували 290 тисяч євро, а набір люстр – 39 мільйонів євро. Один мільйон сто тисяч євро коштували рослини для озеленення території резиденції. Цікаво, що дуже часто віднайти в Інтернеті інформацію про фірми, в яких начебто були придбані ці товари, не вдається.

Серед фінансових документів журналістів вразили безіменні мільйонні акти отримання-передачі готівки. Скажімо, касовий ордер, який засвідчує передачу компанії “Танталіт” 4 мільйонів гривень, містить лише один підпис: хто переказав гроші та хто їх отримав – невідомо. Журналісти припускають, що таким чином “сім’я” Януковича збирала “податки” у свою скарбничку. Один з актів засвідчує, що компанія “МТС” впродовж місяця передала “Танталіту” 300 тисяч доларів готівкою. За що – невідомо. ТОВ “Танталіт” виступало офіційним власником земельної ділянки, на якому розташувалося “Межигір’я”, таким чином, Янукович нібито був лише орендарем, а не власником.

Вражає акт про передачу 12 мільйонів доларів, згідно з яким невідомий інвестор передає ці кошти такому собі Халявіну. Згори олівцем від руки дописано “Приход от инвестора в УББ”. Український Бізнес Банк – це банк “сім’ї” Януковичів. Раніше його очолював Арбузов.

Опрацьовуючи документи, журналісти знайшли блокнот керівника служби безпеки президента Костянтина Кобзаря, який жив на території Межигір’я. Розповідає журналістка Наталія Седлецька: “У цьому блокноті є нотатки, зроблені від руки, які можуть підтверджувати причетність охоронця Януковича до стеження та жорстокого побиття журналістки Тетяни Чорновол у грудні 2013 року. Зокрема, там є запис “Черновол поехала на Майдан”, на наступній сторінці: “23.10 выехала отключила тел. 23:50 включила показала что на Крещатике.” А далі за декілька рядків – “23.50 началась зачистка” та “1.00 закончили. (чисто..)”. Як відомо, Тетяну Чорновол переслідували та жорстоко побили саме у цей період, час повністю збігається”.

Крім того, Кобзар щодня отримував огляд ЗМІ та поточної ситуації у країні. Його підлеглі моніторили коментарі у соціальних мережах і складали щоденний звіт про погрози, особливу увагу приділяли протестам поблизу Межигір’я. Стежили мало не за кожним користувачем Вконтакті та Фейсбука.

Судячи з того, що журналісти отримали доступ до унікальної документації, про яку ще  навіть місяць тому не могли і мріяти, сенсаційні розслідування не забаряться. Тим часом активісти YanukovychLeaks просять користувачів ресурсу допомогти систематизувати документи, додавши опис кожного з них онлайн. Це може зробити кожен, хто хоче.

Наталка ГОЛОМІДОВА