Сергій Фоменко  – лідер українського фолк-поп-гурту «Мандри», Заслужений артист України – нещодавно став радником нового міністра культури Євгена Нищука. «Галицькому кореспонденту» Фома розповів, що радитиме новому керівнику Мінкульту.

– Розпочнемо з найгарячішої новини: тобі запропоновано стати радником нового міністра культури Євгена Нищука. Як ти сприйняв цю пропозицію, які плюси і які мінуси ти бачиш у цій посаді? Як ти оцінюєш свою роботу як радника, що будеш радити?

Тут все просто. Зараз, завдяки народу, в Україні зламано хребет “совку”! І хоча, на жаль, сьогодні війна ще далеко не закінчилась, проте саме зараз є реальна можливість спробувати втілити нову концепцію культурної політики. Використовуючи досвід і допомогу друзів, колег та фахівців як з Європи, так і з усього світу! Як радник міністра культури, маючи досить широке коло друзів в Україні і світі, вважаю реальним спробувати координувати цікаві і корисні зустрічі. Ділитися досвідом та створювати комунікативні середовища, де люди, які займаються культурою, зможуть обговорювати свої проблеми і свої успіхи, де всі ми зможемо спільно напрацювати і визначити правила гри, які допоможуть нам нарешті дихати і діяти вільно!

– Ти в той же час і артист – наскільки ти зможеш себе відділити від цієї посади, на чому будуть побудовані гальма для спокус?

Особисто я не бачу ніякого ризику для себе як живого і гастролюючого музиканта, якщо я буду витрачати свій час для цієї волонтерської роботи (або місії). Бо я є радником міністра на громадських засадах, тобто я не отримую ніякої платні від держави і мій графік роботи є вільним. Мене цікавить, як зробити так, щоб гроші приватних інвесторів та меценатів активно залучалися до українських культурних проектів. А також мене цікавить тема зміни законодавства України у всіх напрямках у сфері культури, створення прозорої (бажано з відкритим доступом в Інтернеті)  фінансової системи функціонування Мінкульту та інші інновації. Щодо Євгена Нищука – то ми старі друзі, колеги та, великою мірою, однодумці. А українська культура – то є наша спільна справа! Тож ми команда, яка спробує зробити щось корисне. Я на це дуже сподіваюсь.

– Є багато прихильників ідеї розформування Міністерства культури через його непотрібність. Може, дійсно варто молодій динамічній команді прийти і закрити «прачєчну»?

Чи потрібен взагалі Україні Мінкульт? Так. Чи він правильно функціонує? Ні. За півтора тижні постійного спілкування з людьми з мистецьких середовищ, які об’єдналися в Асамблею діячів культури і щодня під охороною Самооборони Майдану засідають в підвальному поверсі Мінкульту, я зрозумів, що саме не так у відносинах держави і людей культури. Між нами нема ніякого зв’язку! Чиновники та дрібні клерки цього досить великого і роздутого за штатом відомства насамперед передають один одному папірці! Ці священні папірці в наш стрімкий час інформаційних технологій та Wi Fi мандрують з рук у руки всіма поверхами Мінкульту, на папірцях з’являються підписи і печатки працівників різних департаментів інституції, і на загал нібито цього достатньо для того, щоб величезна кількість державних театрів, муніципальних оркестрів, музеїв і філармоній з бібліотеками почували себе ще бодай живими і не забутими. Але, звичайно, ця ситуація, радше, зі сфери доброчинності і аж ніяк не сприяє справді актуальному, пульсуючому і реальному мистецтву, яке народжується, живе, бореться і перемагає лід байдужості, жлобства, обмеженості і невмирущої шароварщини цілого легіону працівників культури часів УРСР!

– Твої перші три поради новому міністру?

Щодо порад новому міністру, треба проводити ґрунтовну аналітичну роботу стосовно будь-яких рішень, спиратись у своїх діях на підтримку професійних культурних середовищ і не підпускати до себе близько людей, які весь час навколо тебе створюють таку солодку закулісну ідилію, змахують пил з манжетів, дуже швидко бігають за кавою і таке інше.

– Уявімо собі вибір – надзвичайно важливий захід міністра, де ти потрібен як радник, і концерт «Мандрів». Що ти вибереш? Як музиканти групи і твої друзі сприйняли новину про те, що ти радник міністра? Чи були такі, хто тебе відговорював від цього?

Сьогодні, на щастя, є Інтернет, Wi-Fi, Skype та інші корисні речі, які дають змогу бути присутнім віртуально в один і той самий час у багатьох куточках планети. Функція радника в тому, щоб проводити аналітичну, інтелектуальну та комунікативну роботу, результатом якої є найбільш ефективна стратегія у вирішенні реальних завдань, які можуть стояти перед Міністерством культури і міністром як менеджером та координатором процесу. Тож коли мені треба фізично бути на концерті і одночасно виконати функцію радника, то я абсолютно легко це зможу зробити за допомогою новітніх інформаційних технологій. Музика у мене є головним заняттям, радником я є на громадських засадах. Мої друзі і колеги з “Мандрів” абсолютно адекватно ставляться до цього, навіть більше – Сергій Чегодаєв, наш бас-гітарист і авторитетний викладач свого музичного напрямку в Україні, теж бере участь у Асамблеї діячів культури України, яка віднедавна проводить свої засідання і консультації в приміщенні Мінкульту. Його цікавить такий напрямок, як музична освіта.

– Чи були випадки одразу здружитись більше або прохання з розрахунком на якісь бонуси? Якою була найбільш жорстка критика з твого кола?

Після того, як інформація, що я став радником міністра культури, поширилась в середовищі, до мене багато телефонують різні люди (відомі і не дуже відомі) і пропонують свою допомогу в роботі Мінкульту, висилають свої резюме та висувають різні проекти. Іноді бувають цікаві речі, іноді ні. Головне, що станом на сьогодні ніяких грошей ні на які проекти у держави немає. Ми всі зараз у дуже непростому становищі, тож пріоритетним напрямком нашої роботи має стати ініціювання та впровадження Закону про меценатство та інвестиції в українську культуру та скорочення штату Мінкульту, відповідно до завдань, поставлених Кабінетом міністрів. Ці скорочення стосуються, в першу чергу, штату апарату самого Міністерства, бо деякі департаменти і чиновники в них абсолютно незрозуміло чим займаються.

– Звичайно, з одного боку, це дає надію, коли до влади приходять патріоти і недурні люди, а крім того, і якісні популярні артисти, але багато хто говорить, що у владі потрібні не артисти і відомі люди, а добрі менеджери. Як би ти прокоментував це?

Щодо того, чи можуть бути артисти, музиканти та письменники ефективними чиновниками або політиками, то я наведу вам приклад американського президента Рональда Рейгана, який був актором кіно, так само спортсмена та актора Арнольда Шварценегера, який був губернатором Каліфорнії, або чеського письменника Вацлава Гавела, який був чудовим президентом-реформатором.

– Не боїшся у разі невдачі спалити свій авторитет музиканта?

Щодо авторитету музиканта, це залежить від того, чи добру музику я буду робити як музикант. Щодо роботи в рамках Мінкульту, поживемо – побачимо.

Розмовляв Влад ТРЕБУНЯ