Йдеться про необхідність мати недоторканий запас медикаментів та лікарських засобів – щоби прожити якийсь час без візитів в аптеку, щоби зарадити собі й близьким у надзвичайних ситуаціях. Така домашня аптечка – умовно назвемо її воєнною – мала би поєднати можливість першої допомоги і виживання. Про те, що й для чого слід упакувати в неї, радить практик, лікар міської станції «швидкої допомоги» у Франківську Ольга Боржова-Мерінова. Поправка – на військово-польові умови. 

 

Без паніки

Найкраще брати за основу автомобільну аптечку, оскільки її вміст складений з урахуванням і розладів, і травм. Що саме має бути в аптечці для пасажирських транспортних засобів, визначив наказ Міністерства охорони здоров’я №270. Основний перелік – засоби для зупинки кровотечі та накладання пов’язок при травмах; антисептичні засоби; знеболювальні та серцеві засоби і додаткові, серед яких термоковдри, комірці для фіксації хребта, шини для кінцівок. У нашому випадку слід не заморочуватися комірцями і ковдрами, а переглянути цей список відповідно до потреб у ймовірних військово-польових умовах.

Тільки без панки: слід знати загрозу, щоби дати собі раду. Треба вміти надати першу допомогу пораненим, переляканим і важкохворим в умовах бойових дій, а головне треба мати чим її надати – це одна з простих умов виживання. Наші батьки, а також старші брати і сестри знають, що раніше такі знання і практику опановували в старших класах шкіл і на спецкурсах у вузах. Варто пригадати, щоби застрахуватися. Впевненість у власних діях є запорукою перемоги.

За словами лікаря «швидкої» Ольги Боржової, є чотири типові ситуації, коли треба «включатися» і надавати першу допомогу. Її ще називають екстреною, або долікарською. Наприклад, коли людина втрачає свідомість. «Нашатир як оптимальний стимулятор центральної нервової системи – під ніс. Ноги підняти догори. Забезпечити доступ свіжого повітря», – відчеканює медик. Отже, в аптечці має бути нашатирний спирт, досить п’яти ампул. Його наносять на вату або серветку перед тим, як піднести до носа.

Друга ситуація – опіки. При опіках пошкоджене місце промивають холодною проточною водою. «Ніякого спирту чи горілки на рану. Жодних олій та інших мастил. Це тільки погіршить ситуацію – збільшить біль, призведе до запалення, – попереджає спеціаліст. – Після того, як рана промита, її обробляють пантенолом – є така пінка. І накладають стерильну пов’язку». Додаємо в аптечку пантенол, стерильні бинти різних розмірів та стерильні серветки. Як варіант – стерильні перев’язочні пакети.

При опіках обов’язково дають знеболювальне, щоби запобігти больовому шоку. Він, наголошує Ольга Боржова, супроводжує всі тяжкі травми, переломи та поранення. Больовий шок небезпечний тим, що у людини різко падає тиск і вона втрачає свідомість – «відключається» аж до втрати контролю мозку за діяльністю нервової системи. Простіше кажучи, больовий шок вимикає мозок, зупиняє дихання і серце. У такому випадку слід якнайшвидше провести штучне дихання і масаж серця. Але такі активні дії можуть також бути небезпечними: людину без свідомості треба повертати на бік, а при зупинці серця натискати на грудну клітку – все це може погіршити загальний стан, посилити біль і, як наслідок, викликати новий больовий шок. Тому знеболювальні засоби – одні з основних медикаментів у воєнній аптечці. «Дексалгін, темпалгін, анальгін, кетанов у таблетках», – перелічує лікар. Ольга Боржова переконує, що час чи можливість для того, щоби набрати ліки в шприц із ампули, є не завжди. І якщо поранена людина при тямі, краще дати ковтнути знеболювальне. Це також перше, що треба робити і при будь-яких пораненнях.

 

Не сердечні рани

Найбільш поширені у час війни в містах, як не дивно, не вогнепальні поранення, а травми кінцівок. Отже, перш за все – знеболювальне. Після чого – іммобілізація підручними засобами. Якщо є кровотеча, накладають джгут, після чого кінцівку знерухомлюють і фіксують. Джгут треба накладати вище місця поранення. «Замість медичного джгута добре підійдуть гумові рукавички, які зазвичай є в наших побутових аптечках першої допомоги, – каже Ольга Боржова. – Та будь-які стрічки». Лікар пояснює, що в цьому випадку варто вколоти чи дати ковтнути кровоспинне – як-от децінон чи вікасол. Після чого тампонувати рану – «набити» її стерильними серветками. Є спеціальні кровоспинні серветки, просякнуті фурагіном тощо. Після чого рану туго бинтують, ясна річ, стерильними бинтами, і якнайшвидше передають пораненого лікарям. Річ у тому, що тривале перетискання рани може призвести до омертвіння тканин і втрати кінцівок. А тривала кровотеча загрожує життю. Повертаючись до аптечки, в цьому випадку дбаємо про джути, рукавички, кровоспинні засоби. «При дрібних капілярних кровотечах ефективна гемостатична губка – такі є в аптеках», – зауважує лікар «швидкої».

Кожна рана – чи то стріляна, чи колота – мусить бути оброблена, наголошує Ольга Боржова. Тому складаємо в аптечку також перекис водню, йод, зеленку, спирт, вату, запас нестерильних бинтів. І лейкопластир, щоби кріпити пов’язки. Запам’ятовуємо, що спиртові розчини антисептиків наносять тільки навколо рани, аж ніяк не всередину. Так само не застосовують для введення в глибокі рани розчин перекису водню – можлива емболія пухирцями повітря.

Слід знати, що при крововтратах пораненому потрібно багато пити. Час від часу йому треба перевіряти пульс. Норма частоти серцевих скорочень – від 60 до 90 ударів за хвилину, каже медик. Більше 90 – варто вжити серцеві засоби: таблетки чи краплі. Оптимально – корвалменд, його розсмоктують. «Нітрогліцерин не можна тицяти при будь-якій підозрі на серцеві розлади, – застерігає лікар. – Його треба вживати тільки під контролем тиску, оскільки цей препарат дуже швидко і стрімко знижує артеріальний тиск».

 

Без діареї і психозу

У воєнно-польових умовах надзвичайно важливо дотримуватися особистої гігієни. Інакше можна заробити шлунково-кишкові інфекції, розлади стільця і загрозливе зневоднення організму від діареї. Погодьтеся, було би сумно на війні безславно загинути від проносу. А таке стається. Отже, в аптечку – левоміцетин, імодіум та біле вугілля. Останнє йде до звичного чорного активованого в пропорції 1:10. Доречні будуть кілька пакетиків смекти та електролітів, наприклад регідрону – такі порошки розводять у воді для відновлення водно-сольового балансу організму при різкому зневодненні. Ці засоби життєво необхідні при гострій діареї у дітей.

Плюс засоби особистої гігієни – сухі одноразові та вологі серветки, стерильні серветки для рук, бактерицидне мило та спрей, індивідуальний одноразовий посуд. Варто також мати запас бутильованої води, вважає лікар. І запастися масками, щоби не підхопити якийсь вірус.

Противірусні, так само як і жарознижувальні, медикаменти теж мусять бути у воєнній аптечці. Арбідол та амізон, парацетамол та нурофен. Окрім пігулок, варто подбати про свічки від температури, особливо родинам з дітьми. І про нос-спей та отривін при нежиті.  А також септефріл та ангілекс при болях у горлі. «Універсальний антибіотик – аугментин. Цей препарат не дає тяжкої алергії. Стосовно решти антибіотиків, треба робити проби на чутливість», – зазначає Ольга Боржова.

Що ж стосується алергії, як і всіх хронічних хвороб, то в аптечці слід передбачити ліки, які зазвичай вживаються. Як-от інгалятори для астматиків. Інсулін та спеціальні препарати для діабетиків. Гіпотензивні пігулки і краплі на випадок гіпертонічних кризів у тих, хто має проблеми з підвищеним тиском. Серцеві середники при нападах серцебиття та болю. «В кожній аптечці має бути валідол і корвалмент», – ще раз наголошує лікар «швидкої».

Незле додати гель чи крем, який знеболює при розтягуваннях, та кілька еластичних бинтів. Так само, як і очні краплі альбуцид. Чи протикашльові та відхаркувальні пігулки. «Підбір терапевтичних препаратів – індивідуальний. У цьому випадку краще проконсультуватися з сімейним лікарем», – вважає Ольга Боржова. До лікарів слід звертатися і після того, як травмованому, пораненому чи хворому надали невідкладну допомогу. «Знати про небезпеку і готуватися до неї, щоби могти допомогти, – це не страшно. Страшно виявитися не готовим і не мати чим допомагати», – підсумовує лікар.

«Психіатричні захворювання – це теж серйозний ризик нашого часу, тому в аптечці треба мати також і заспокійливі», – підтримує колегу головний лікар міської служби 103 Ігор Ковалюк. Зійшлися на валер’янці – починати пити можна вже зараз.

Наталія КУШНІРЕНКО