“Війна. Весна. Сьогоденна реальність, що підступно накриває Україну. Несподівано тепла погода, ніби підігріта зимовими вогнями Майдану, опозиціонує неясностям і непорозумінням, що панують в політикумі. Очікуване буяння природи супроводжується тривогами і неспокоєм. Як тут не згадати Ерос і Танатос дідуся Фройда? Життя продовжується, але чи так, як мріялося? «Навіщо поет у цей вбогий час?» – пригадується Гьольдерлін. Життя настільки абсурдне і неконвенційне, що поет може дозволити собі бути або пророком, або оспівувачем, ілюстратором, інтерпретатором минувшини. Революція – колективна дія. Художник – індивідуаліст. Своєю творчістю можна інспірувати рух думок своїх прихильників, але марно сподіватися на широкий відгук – це уподобання ширшого чи меншого кола інтелектуалів. Марно чекати революційної реакції на естетичні провокації. Художник впливає на підсвідомість тих, хто бачить його твори, знущається чи оголює страхи і комплекси, закликає до свободи, але через персональну революцію, через усвідомлення і непокору”, – пише директор франківського ЦСМ Анатолій Звіжинський, анонсуючи виставку.

На виставці демонструються роботи різних років (від 1996 до 2014), котрі не створювалися з приводу конкретної події, а були художнім жестом, постановкою провокаційного питання чи внутрішньою рефлексією. Переосмислення власного досвіду чи гра з драстичними темами не залишить байдужими усіх, хто цікавиться чимось більшим, ніж побут.

Відкриття виставки 28 березня о 17.00