Мало хто знає, що івано-франківський “Карітас” надає комплексну допомогу невиліковним хворим, які залишаються сам на сам із смертельним діагнозом. Лікарні виписують невиліковно хворих додому, а родина пацієнта, переживши шок від почутого діагнозу, отримує новий шок – як допомогти людині, яка з кожним днем страждатиме все більше?

 

У розвинених країнах світу паліативна допомога є важливою складовою медичної системи і надається за державний кошт. Паліативна допомога – це підхід, що дозволяє поліпшити якість життя пацієнтів та їхніх сімей, які зіткнулися з проблемою смертельного захворювання, шляхом запобігання і полегшення страждань завдяки ранньому виявленню, ретельній оцінці й лікування болю та інших фізичних симптомів, а також наданню психосоціальної і духовної підтримки.

В Україні невиліковно хворими опікуються лише хоспіси та благодійні організації, наприклад, “Карітас”. Обласний хоспіс розрахований на 30 ліжок, в той час як паліативної допомоги на Прикарпатті щороку потребують понад 10 тисяч осіб. Функції, з якими не справляється держава, перебирають громадські організації. У нашому місті на базі “Карітасу” вже три роки діє проект “Паліативна допомога в Івано-Франківську”, який  фінансується “Карітасом” архиєпархії Відня. Проект спрямований на збереження найкращої якості життя невиліковних хворих у фізичному, психічному, духовному та соціальному плані.

Працівники “Карітасу” відвідують хворих удома. З цією метою працюють виїзні мобільні бригади, які надають комплексну допомогу. “До складу бригади входять лікарі, медсестри, соціальні працівники, психологи та духівник. Догляд за пацієнтом залежить від стану його здоров’я та потреб: роблять ін’єкції, масажі з метою профілактики пролежнів, виміряють життєво необхідні показники тощо, а соціальні працівники за потребою прибирають, закуповують продукти, виробляють субсидії, відправляють листи”, – розповідає Наталія Козакевич, виконавчий директор “Карітасу”. 

Карітасівці також навчають рідних, як доглядати за лежачими хворими, щоб не утворилися пролежні, як робити ін’єкції та перев’язки. Одна з важливих складових проекту – це допомога психолога та духівника. Як пережити душевний біль від усвідомлення майбутньої втрати близької людини? Чому Бог забирає життя так швидко? Як змогти пробачити рідним, як пробачити самому собі? Як покаятися за гріхи, зроблені впродовж життя? Переживання родини передаються хворому і навпаки, відтак час, відведений для найважливіших слів, які треба сказати один одному, часто буває змарнованим. Спілкування зі священиком чи психологом допоможе облегшити душу, подарує мир, спокій та мудрість, такі необхідні у цій ситуації. 

 

Важливим чинником покращення якості життя важкохворих є надання їм матеріальної допомоги у вигляді медикаментів, засобів догляду (калоприймачі, одноразові пелени, підгузники, тест-смужки для вимірювання цукру в крові тощо), засобів особистої гігієни та продуктів харчування.

“Карітас” також безкоштовно надає у користування (в прокат) необхідне реабілітаційне обладнання:  інвалідні візки, ходунки, милиці, підлокітники, крісла-туалети, функціональні ліжка, протипролежневі матраци, масажери та аплікатори. Працівники “Карітасу” проводять інструктаж із використання обладнання та за потреби – навчальний тренінг по догляду за важкохворими.

У проекті з надання паліативної допомоги “Карітас” активно співпрацює із обласним хоспісом. Усі працівники “Карітасу” проходять навчання на базі цього закладу, а працівники хоспісу входять до складу виїзної бригади.

За минулий рік мультидисциплінарна бригада здійснила 385 виїздів, під час яких було надано 40993 медичних, соціально-побутових, психологічних послуг для 54 паліативних пацієнтів – набувачів проекту.

Щоб надавати допомогу невиліковним хворим удома ще ефективніше, “Карітас” порадився з медиками. 26 березня на базі БФ “Карітас Івано-Франківськ УГКЦ” відбувся круглий стіл, участь у круглому столі взяли представники обласного хоспісу, лікарень та поліклінік міста й області. Завдання круглого столу – налагодити дієвий механізм співпраці з медичними закладами, обмінятися контактами задля майбутньої спільної роботи. 

Сьогодні проект “Карітасу” опікується 115 невиліковно хворими. З них 23 особи – перенаправлені  івано-франківським фтізіопульмоцентром, 31 особа – пацієнти міських поліклінік, які були направлені хоспісом для отримання паліативного догляду, решта – жителі міста та області, які безпосередньо звернулись за допомогою в “Карітас”.

 

Але це лише дещиця, адже кваліфікованої паліативної допомоги на Прикарпатті потребує значно більше людей. Як розповіла Ірина Слугоцька, директор обласного хоспісу, у 2012 році на Прикарпатті померло 16802 хворих, з яких 80% теоретично потребували паліативної допомоги. Також в області зареєстровано 84 тисячі осіб з інвалідністю, яким необхідна комплексна допомога вдома.

“Карітас” звертається до усіх медичних установ міста та області з закликом до взаємодії з метою підвищення ефективності надання паліативної допомоги тим, хто її потребує. Від лікарів очікують перенаправлення у “Карітас” невиліковно хворих, які, можливо, нічого не знають про існування вищезгаданого проекту. 

Інша сторона проблеми: люди, які не знають про проект “Карітасу”, бояться пускати до хати незнайомих людей. Тим більше бояться підписувати документи, що необхідно зробити для звітності по проекту. Особливо переживають родини, які мають підозру, що медики хочуть забрати у хворого квартиру. Якщо хворі дізнаватимуться про проект із надання паліативної допомоги від свого лікаря, це допоможе вирішити проблему. Чим більше людей знатимуть про проект паліативної допомоги, тим більшій кількості важкохворих “Карітас” зможе допомогти.

Наталка ГОЛОМІДОВА