5 травня тестуванням з української мови і літератури розпочалася основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання 2016 року. Журналіст «Галицького кореспондента» пильно спостерігала за тим, як це відбувалося в Івано-Франківську.

В Україні тести з української мови та літератури писали понад 267 тисяч осіб. В Івано-Франківському регіональному центрі оцінювання якості освіти (ІФРЦОЯО), який відповідає за організацію тестування у чотирьох областях – Тернопільській, Чернівецькій, Закарпатській та, власне, нашій, зареєструвалося 32 225 осіб. З них на Івано-Франківщині тести складали 8 908 осіб, що трохи більше, ніж минулого року. Зокрема, з 1 033 франківських випускників для участі в ЗНО зареєструвалася рівно тисяча. 394 особи зі всієї області, які зареєструвалися, не з’явилися на тестування. Роботи наших учасників ЗНО перевірятимуть в Одесі.

Особливістю цьогорічного ЗНО є те, що той, хто не складе тест з української мови та літератури, до інших тестів допущений не буде. На вибір абітурієнта в цьому році – 12 предметів, тести можна скласти з чотирьох із них, при цьому два предмети обов’язкові – українська мова і література та, на вибір, математика або історія України. Для всіх випускників шкіл результати ЗНО з української мови і літератури, математики чи історії України зараховуватимуться як оцінки за державну підсумкову атестацію. Для визначення результатів ЗНО-2016 з кожного предмета буде встановлено «пороговий бал» – кількість тестових балів, яку може набрати мінімально підготовлений абітурієнт. Учасники тестування, які не подолають «поріг», не зможуть використати результат ЗНО з цього предмета для вступу до ВНЗ.

 

Із запрошенням і без

ЗНО з української мови та літератури розпочалось об 11.00. Абітурієнтів, у яких на вході перевіряли документи, допускали до пункту тестування з 10.15 до 10.50. Із собою слід було мати сертифікат, паспорт і перепустку-запрошення. Проте через форс-мажор – сайт Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) напередодні не працював і перепустку неможливо було роздрукувати – на вході її не вимагали. Та незважаючи на те, що деякі учасники ЗНО не змогли роздрукувати перепустку-запрошення, в якій вказані пункти тестування, їхня явка склала в нашій області майже 96%. Таку явку директор ІФРЦОЯО Богдан Томенчук відзначив як достатньо високу. Разом з тим він зазначив, що ті особи, які не змогли роздрукувати запрошення і не знали, де розміщений їхній пункт тестування, матимуть право складати ЗНО на додатковій сесії, бо стосовно них була порушена процедура тестування.

Після перевірки документів у пункті проведення ЗНО учасники тестування шукали свої прізвища у списках з аудиторіями, у яких вони складали тести.

Коробки з тестовими завданнями відкривав відповідальний за пункт ЗНО разом з уповноваженою особою УЦОЯО, старшими інструкторами під наглядом представників поліції та громадських спостерігачів.

Абітурієнтам рекомендували мати при собі дві-три ручки з чорнилом насиченого чорного кольору, а також, за бажанням, прозору пляшку з питною водою. Протягом часу, відведеного на складання тесту, учасник ЗНО не повинен мати при собі будь-яких засобів зв’язку, пристроїв зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, друкованих і рукописних матеріалів, що не передбачені процедурою тестування. Відтак перед початком тестування всі особисті речі учасники залишали в спеціальному відведеному місці. У пункті тестування, який знаходився в школі-ліцей №23, це був стіл, розміщений спереду. Варто зазначити, що в цьому пункті ЗНО було досить холодно, тому під час тестування в аудиторії,  в якій громадським спостерігачем був журналіст «Галицького кореспондента», один з абітурієнтів попросив в інструктора дозволу одягнути куртку.

У школі-ліцеї №23 з 272-х учасників тестування з’явилися тільки 225. У кожній аудиторії тести складали 14 осіб. Об 11.00 інструктори озвучили правила проведення ЗНО та розкрили пакет із завданнями та бланками. Перед цим цілісність секюр-пака з тестовими завданнями в кожній аудиторії перевіряв та засвідчував підписом один з учасників тестування. У ньому містилося 15 бланків відповідей А та В, одна стрічка з маркованими наклейками, тобто шрих-кодами, та зворотній секюр-пак. Після того, як учасникам тестування інструктори роздали бланки, на кожному з них вони клеїли штрих-коди, номери яких відповідали аудиторному списку учасників, номерам робочого місця та робочих зошитів. Зошит із завданнями складався з 16-ти сторінок, і його номер абітурієнти вказували у бланку відповідей А. Крім того, на звороті цього бланку вони переписували з дошки текст, в якому йшлося про те, що вони ознайомлені з правилами заповнення бланків, правами та обов’язками учасника ЗНО, порядком подання апеляцій тощо. Після цього у сертифікатах інструктор ставив дату тестування. Загалом, вся ця процедура зайняла приблизно півгодини.

Завдання з української мови та літератури складалися з трьох частин: 33 завдання з української мови, 24 завдання з української літератури та написання твору на запропоновану тему. У 2016-му абітурієнтам запропонували викласти власний погляд на проблему: до чого ж, зрештою, треба прислухатися в житті – до розуму чи до серця? На все про все – три години. Ті учасники ЗНО, які впоралися з завданнями швидше, могли здати бланки, засвідчити це підписом та покинути аудиторію. Проте на час завершення тестування в аудиторії мало залишитися не менше трьох осіб. Після завершення тестування протягом 30-ти хвилин його учасники могли забрати свої робочі зошити.

Під час тестування відповідальний за пункт ЗНО разом з представником УЦОЯО ставили печатки та підписи у сертифікатах учасників ЗНО. В цей час абітурієнти не мали права продовжувати роботу над тестами, однак втрачені хвилини їм компенсували.

 

Без металодетекторів

Що ж до порушень, то чотири роботи були вилучені: дві – на Тернопільщині та дві – на Івано-Франківщині. Як зауважив Богдан Томенчук, це відбулося через використання учасниками ЗНО шпаргалок та несанкціоновану поведінку. Зокрема, громадянська мережа «ОПОРА» повідомляє, що у ЗОШ №24 м. Івано-Франківська одна з абітурієнток намагалася продовжити роботу над тестом після закінчення відведеного часу, однак інструктори вчасно відреагували, зробивши зауваження, та запобігли порушенню правил.

Чимале здивування цього року викликало те, що учасників ЗНО не перевіряли за допомогою металодетекторів. За словами Богдана Томенчука, так вирішив УЦОЯО, який напередодні надіслав регіональним центрам відповідні повідомлення. Втім, це аж ніяк не означає, що металодетектори не будуть використовувати на всіх тестуваннях.

«Колись ми хуліганським способом пішли з металодетекторами, бо вирішили самі в себе навести порядок на пунктах тестування. Але ми всіх попередили заздалегідь про це. Тобто ніхто не був заскочений зненацька. Потім з’явилися позиція, що їх можна застосовуватися тільки з дозволу УЦОЯО, – пояснив директор ІФРЦОЯО. – Я не знаю, чому в умовах такої терористичної загрози, в умовах хуліганських загроз прийнято таке рішення. Але я думаю, що тепер треба відновити практику використання металодетекторів на кожному пункті тестування».

Томенчук також зауважив, що вчителі, з якими він спілкувався після ЗНО, за відгуками своїх вихованців казали, що завдання були не важкі.

Однак якщо минулого року після завершення ЗНО вибухнув скандал щодо завдань №29-33, які стосувалися фрагмента з твору сучасної української письменниці Галини Пагутяк «Маленький шлях не для людей», то цього року абітурієнти працювали вже з текстом Юрія Климникова з газети «День» «Нобелівська плеяда «неукраїнських українців». Нагадаємо, що торік учасники ЗНО обурювались, що запропоновані варіанти відповідей на запитання, що стосувалися тексту, були синонімічними, а сам текст побудований на метафорах. Відтак вони навіть почали збирати підписи під петицією до директора УЦОЯО Ігоря Лікарчука з вимогою анулювати результати спірних завдань. Підсилила скандал і сама Галина Пагутяк, яка заявила, що у ЗНО використано текст без її згоди, чим порушено її авторські права. Про це письменниця написала у відкритому листі на ім’я Лікарчука.

 

Ужгородський «Ромео»

Проте цьогоріч не обійшлося без інших прикрих курйозів. В Ужгороді «замінували» один із пунктів тестування, який розміщувався у школі №19. Близько 13.40 на телефон «102» надійшло повідомлення про «замінування» школи. З неї евакуювали близько 350-ти осіб. Школу обстежили експерти-вибухотехніки та кінологи, але вибухівки не знайшли.

Правоохоронці оперативно розшукали жартівника. Ним виявився 17-річний ужгородець, першокурсник університету. Юний зловмисник добре продумав свої дії. Аби його не вирахували, купив нову сім-картку, яку потім викинув, а телефон втопив у річці Уж, де його відшукали водолази. За цим фактом розпочато кримінальне провадження за ст. 259 ч.1 ККУ (Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян). Санкція статті передбачає штраф до 1 700 грн., арешт на строк до півроку або обмеження волі на строк до 3-х років, інформує відділ комунікації ГУНП в Закарпатській області.

Як повідомив Богдан Томенчук, у такий спосіб хлопець, кохана якого якраз здавала ЗНО, вирішив їй допомогти. «Як тепер бути Джульєтті, коли Ромео вже «вичислили»? Продовження цієї історії пише не Шекспір, а слідчий. На жаль. Дякую службам за оперативність, і боляче за молоду біографію», – сказав він.

За словами директора ІФРЦОЯО, ті учасники ЗНО на тому пункті, які вже встигли здати роботи, мають право претендувати на результат, ті, які не здали роботи, але згідні з написаною частиною і вважають, що їм цього достатньо, мають написати відповідну заяву, а ті, які не згідні, писатимуть заяви на додаткову сесію ЗНО. Вона завжди проходила в Івано-Франківську, але цього року проходитиме в Ужгороді у зв’язку з тим, що понад 100 осіб там зголосилися на додаткову сесію.

«Ви знаєте нашу принциповість і впертість, коли йдеться про захист інтересів дітей. Тому мені дуже шкода ужгородських дітей. Але ще більше шкода того, хто це організував, бо йому доведеться оплачувати ті збитки, які поніс Центр, а там не один десяток тисяч, – додав Томенчук. – Там порушені інтереси багатьох дітей, вони, очевидно, будуть писати позов на моральну компенсацію. Бо були люди, яким потрібно було до 1 червня виїхати за кордон, а вони оцінок до того числа не отримають».

Справді, через фейкове замінування як школярам, так і батькам додалось головного болю і проблем. Річ у тому, що додаткова сесія тестування запланована на 14 червня, а абітурієнти, які хочуть вступати до вишів за кордоном, повинні мати всі документи на руках уже до 1 червня. Тобто це означатиме зрив їхнього вступу до навчальних закладів за межами України.

«Якщо комусь здається, що в такий спосіб він зможе паралізувати роботу системи зовнішнього оцінювання чи якогось пункту, то нехай добре подумає, чи не буде паралізована його біографія», – попередив директор ІФРЦОЯО.

Наталія КОЗАК